Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості формування передумов оволодіння мовленням у дітей з порушенням інтелекту у немовлячий період (з 2 до 9 місяців)

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
67
Мова: 
Українська
Оцінка: 

одного дихального фактору недостатньо для голосоутворення.

В літературі існують дві концепції голосоутворення: міоеластична (аеродинамічна) і нейромоторна. Згідно з першою концепцією звукова хвиля виникає внаслідок залучення зімкнутих країв голосових зв'язок в коливальний рух під впливом повітря, яке проривається крізь них із легенів. Цій міоеластичній концепції протидіє нейромоторна концепція, згідно з якою коливання, скорочення голосових зв'язок забезпечується під управлінням взаємодії імпульсів із центральною нервовою системою. Кожна із концепцій пояснює далеко не всі фактичні дані.
Умови, необхідні для голосоутворення, виникють в період новонародження випадково, коли під впливом різкого хвилювання симпатичної нервової системи змінюються фактичні якості м’язів тіла і збільшується об’ємна швидкість повітря яке вдихається і видихаєтися. Збіг цих випадкових факторів систематично отримує позитивне підкріплення, бо якщо виникає крик, він сприяє найшвидшому видаленню матір’ю дискомфортного стану дитини. Відповідно нервові імпульси різних м’язових груп, породивши голосоутворення, отримують з кожним новим криком все більш стійку системну координацію, починає формуватися специфічний системний механізм голосоутворення з його двома аспектами: аеродинамічним і нейромоторним.
Н. А. Гвоздєв підкреслює, що крик неможливо розбити на окремі складові елементи, виділити в ньому ті чи інші звуки. Характерно, що крики немовляти нескінченно варіативні за своїми акустичними якостями: ні одна дитина не кричить однаково двічі і нема двох дітей, крики яких були б подібні. Разом з тим крик кожної дитини володіє індивідуальними рисами, які настільки добре виражені, що за особливостями криків можна розпізнати індивіда безпомилково, так як це робиться за відбитками пальців.
І так, крик, як цілісна реакція, яка виражає дискомфортний функціональний стан, а кожний окремий крик, зв’язаний з одним дихальним циклом, виражає відносну ступінь і фазу цього стану. Починаючи з третього місяця по характеру крику мати може визначити стан своєї дитини: мокрий, голодний, болить живіт. По цьому прийнято розділяти крики дітей на три види: крик «болю», крик «задоволення», і крик «голоду». Ці визначення криків чисто умовні.
Диференціація криків в прогресивній і регресивній динаміці розвитку адаптивної поведінкової реакції залежить від росту чи спаду подразнення симпатичної нервової системи. Виникають два протилежно-відносних « нахилів» одних і тих же біологічно-позитивних емоційних станів.
Інтенсивно мотивовані тобто з біологічного погляду емоційно негативні, стани не можуть мати такої якісної диференціації – вони для цього дуже інтенсивні. Так само не мають якісної диференціації і емоційні стани низької суб’єктивної цінності – їх інтенсивність ще дуже незначна.
Більшість дослідників приділяли увагу проприоцептивній (кінестетичній) чутливості у формуванні дитячої мови. І. П. Павлов називав її базальним компонентом мови. Маючи на увазі крики немовляти, слід звернути увагу на те, що рухові синергії періоду новонародженості супроводжуються кінестетичними імпульсами від рецепторів, які знаходяться в скорочених м’язах. Ця імпульсація замикає кругові зворотні зв’язки, і в заключення руховий ефект центрального нервового імпульсу затихає на периферії поступово.
Ці поступово затухаючі ритмічні імпульси, або імпульси вібраційного характеру, мають виключно велике значення властивостей голосу немовляти. Викликані голосовими зв’язками звукові коливання повітряного середовища в порожнинах мовного тракту зумовлює явища механічного резонансу м’язевих стінок цих порожнин, при чому резонансу вибіркового по відношенню до складових звуку основного тону і його обретонам. Механічний резонанс м’язових стінок (і чим сильніше, тим швидше) породжують потік ритмічних кінеестетичних стимуляцій до відповідних рухових нервових структур, і ефект резонансу становиться нейромоторним.
Два види резонансу: і механічний і названий нами нейромоторним – утворюють умови для позитивної інтерференції частоти і збільшення сили голосу тобто для гіперфонації. В деяких спостереженнях частоти сегмента гіперфонації виявляється точною сумою частот попереднього сегмента фонації.
Зрозуміло, що короткість голосових зв’язків немовляти спонукають включенню у вібрацію м’язових стінок високочастотних резонансів. Умови для вібрації низькочастотних резонаторів можуть появитися в заключній фазі крику на спаді емоційного стану. І дійсно, по деяким даним, у половини дітей крик закінчується низьким звуками. Цікаво відмітити, що частота низьких елементів крику може рівнятись частоті, характерній для голосу дорослого чоловіка.
Зрушення частоти основного тону з появою непередбаченої сили голосу новонароджених немовлят, можливо, залежить від багатьох зовсім непередбачених факторів (об’эмної швидкості повітря, яке видихається, а також вдихається, динаміки емоційного стану) і тому вони відрізняються нестабільністю цих параметрів і несподіваністю їх виникнення на протязі дихальних циклів. Іншими словами, звукові хвилі, які утворюються в мовному тракті, можуть підлягати не тільки позитивній, але і негативній інтерференції, і тому сила голосу може різко падати. Але ця несподіваність і нестабільність гіперфонаційних « зрушень» і пояснює функціональне призначення; вони не дають притупити сприйняття слухачів: до криків немовляти важко привикнути, вони дратують і хочеш не хочеш мусиш поспішати для усунення їх причини.
На протязі останніх дихальних циклів, на фоні яких, або слідом за якими немовля знову впадає в сон, інтенсивність крику в сумі редуцирується, а слухове сприйняття від нього описується авторами, як шум хвиль, як акустичний феномен, який має елементи ритмічної структури. Такий звук, який подібний до муркотіння кошеняти, засвідчує про усунення минулого дискомфорту; він виражає вібраційні імпульси, викликані до життя центральним впливом, який уже погас.
В стані емоційного збудження немовляти потік кінестетичних і тактильно- кінестетичних подразників від скорочення м’язів і розтягненні при цьому шкіри і слизових оболонок поступає в центральну нервову систему на якийсь
Фото Капча