Особливості формування товарного асортименту на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

Процес формування асортименту товарів складається з трьох етапів.

На першому етапі встановлюється груповий асортимент товарів, чим визначається асортиментний профіль підприємства. Ця робота проводиться на основі маркетингових досліджень, які є основою вибору цільового ринку. Не вибравши цільового ринку, на якому здійснюватиметься торгівельна діяльність, неможливо планувати асортимент товарів, технологію роботи, рівень цін і засоби реклами.

Сучасні підприємства, визначаючи для себе цільові ринки, мають орієнтуватися, які саме покупці будуть їх цільовими клієнтами. Так, наприклад, підприємства, котрі торгують дорогою імпортною теле- і відеоапаратурою, повинні орієнтуватися на покупців з високим рівнем доходів; магазини з продажу товарів повсякденного попиту – на все населення тощо. На свій цільовий ринок – сільське населення з низькими доходами – орієнтуються підприємства споживчої кооперації. Разом з тим дуже багато підприємств не мають чіткого уявлення про свої цільові ринки або намагаються орієнтуватися на всі категорії покупців, у результаті не задовольняючи жодної.

Залежно від цього визначається місце і роль підприємства в загальній системі торгівельного обслуговування населення.

На другому етапі формування асортименту товарів визначається структура групового асортименту підприємства, тобто встановлюється кількісне співвідношення окремих груп товарів.

Структуру групового асортименту встановлюють з урахуванням:

-типу і розміру підприємства;

-його технічної оснащеності;

-умов постачання сировини;

-чисельності і складу населення, яке обслуговується підприємством;

-транспортних зв’язків;

-наявності інших підприємств даної спеціалізації.

На третьому етапі визначають розгорнутий асортимент товарів, тобто здійснюють підбір конкретних різновидів товарів у межах кожної товарної групи. Керівництво повинне прийняти рішення про широту асортименту, його глибину, якість і ціни товарів, що пропонуються покупцям, згідно з очікуваннями споживачів вибраного цільового ринку. Саме товарний асортимент є ключовим фактором у конкурентній боротьбі торгівельних та інших підприємств. Це найвідповідальніший етап, бо весь процес перетворення виробничого асортименту товарів у торговий завершується у підприємствах роздрібної торгівлі.

Розроблені асортиментні переліки товарів повинні зазнавати коректування з урахуванням змін купівельного попиту, випуску промисловістю нових товарів, результатів закупівлі на оптових ярмарках та інших чинників.

Головна мета створення обов’язкових асортиментних переліків на підприємствах – контроль за повнотою і стабільністю асортименту товарів на складах і постачанням ними оптових покупців свого цільового ринку.

Для того, щоб асортиментні переліки дійсно сприяли створенню на підприємствах достатнього і стабільного асортименту, необхідно регулярно контролювати, чи є на складах бази всі товари. Включені в асортиментні переліки, і чи в такій кількості різновидів, які потрібні роздрібним торговим підприємствам [7, 274].

Результати перевірок щодо дотримання асортименту товарів на підприємстві кожен раз повинні аналізуватися для вживання необхідних заходів по відновленню запасів окремих різновидів товарів, а аналіз асортименту повинен бути використаний при укладенні договорів на реалізацію товарів у наступному році і в роботі по їх уточненню і зміні.

Контроль за наявністю на підприємстві товарів відповідно до асортиментного переліку товарознавці-комерсанти. Для цього використовуються картки обліку, які зведені в картотеки, для кожної товарної групи. Картотеку рекомендується ділити на три частини. В першій встановлюються картки на товари, запаси яких є в необхідній кількості, у другій – картки на товари, запаси яких є критичними, і в третій – картки на товари, відсутні в даний момент на складах підприємства. Для більшої наочності доцільно використовувати картки різних кольорів: наприклад, зелений – для обліку достатніх товарів, білий – для обліку інших товарів.

Підприємства повинні здійснювати контроль за асортиментом товарів не тільки на власних складах, але і в торговій мережі, що обслуговується. З цією метою комерційні працівники підприємств виїжджають до своїх покупців, пропонують товари, що є на складах, надають консультаційні послуги з питань продажу тих чи інших товарів, реклами цих товарів і методів стимулювання продажу.

Викладений вище метод контролю за асортиментом є найпростішим і може бути використаний на всіх підприємствах. У більшості ж випадків необхідне використання автоматизованих робочих місць, оснащених персональними комп’ютерами з відповідним програмним забезпеченням. 

 

 

АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики між окремими елементами якої-небудь множини. У його основу покладено припущення, що відносно невелика кількість видів товарів, які повинні неодноразово закуповуватися, складає велику частину загальної вартості товарів, що закуповуються. 

В основі методу АВС лежить так зване правило Паретто. Відповідно до методу Паретто безліч керованих об’єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20).

АВС-аналіз є одним із методів раціоналізації, який може використовуватися у всіх функціональних сферах підприємств і фірм. Він дозволяє: 

а) виділити найбільш суттєві напрями діяльності ; 

б) спрямувати ділову активність у сферу підвищеної економічної значимості і одночасно знизити затрати в інших сферах за рахунок усунення надлишкових функцій і видів робіт; 

в) підвищити ефективність організаційних і управлінських рішень дякуючи їх цільовій орієнтації. 

Щодо управління матеріальними запасами, метод АВС – спосіб нормування