Особливості формування товарного асортименту на АВКТВТ “Рівненська кондитерська фабрика”

Для проведення АВС- аналізу необхідно:

1) встановити вартість кожного товару (за закупними цінами);

2) розташувати товари за зменшенням ціни;

3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

4) розбити товари на групи залежно від їх питомої ваги в загальних витратах на придбання. 

Залежно від витрат товарні запаси поділяються на три групи - А, В, С за їх питомою вагою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов’язково відбувається на три групи, число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш розповсюдженою є така класифікація:

Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається.

Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз АВС показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% всіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю. 

Аналіз АВС дозволяє класифікувати асортименти одиниці за їх вартістю. Принцип диференціації асортименту в процесі аналізу XYZ інший - тут весь асортимент поділяють на три групи залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування [1, 446].

До групи “Х” включають товари, попит на який рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними до даної групи, добре передбачається.

До групи “Y” включають товари, які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, до цієї групи можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами цієї групи – середні.

До групи “Z” включають товари, попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів цієї групи досить складно.

Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до тієї чи іншої групи, є коефіцієнт варіації попиту. Величина коефіцієнту варіації змінюється в межах від нуля до нескінченості. Поділ на групи X, Y і Z може бути здійснений на основі алгоритму:

1) група X – інтервал 0% - 10%;

2) група Y – інтервал 10% - 25%;

3) група Z – інтервал 25% .

Результатом спільного проведення аналізу АВС і XYZ є матриця, яка складається з дев’яти різних класів.

Поєднання даних про співвідношення кількості та вартості АВС – аналізу з даними про співвідношення кількості та структури споживання XYZ – аналізу дозволяють отримати цінні інструменти планування, контролю й управління для системи постачання в цілому, і управління запасами зокрема.

Управління асортиментом товарів пов’язано з його кількісною оцінкою, яка здійснюється за допомогою коефіцієнтів повноти і стабільності асортименту. 

Коефіцієнт повноти асортименту характеризує відповідність фактичної наявності товарів на підприємстві в момент перевірки затвердженому обов’язковому асортиментному переліку і визначається, як відношення фактичної кількості різновидів товарів у момент перевірки до кількості різновидів товарів, передбаченої обов’язковим асортиментним переліком.

Коефіцієнт стабільності асортименту характеризує безперебійну наявність товарів, передбачених асортиментним переліком і визначається, як відношення фактичної кількості різновидів товарів у момент окремих перевірок до кількості різновидів товарів передбаченої обов’язковим асортиментним переліком. 

Коефіцієнт повноти і стабільності асортименту можна розраховувати як по всьому товарному асортименту, так і по асортименту окремих товарних груп.

Оновлення асортименту – це процес заміни застарілих зразків продукції на сучасніші та технічно досконаліші або випуск принципово нової продукції. Іноді (хоч і помилково) його ототожнюють з простим розширенням асортименту продукції, що виробляється. Коефіцієнт оновлення асортименту розраховується як відношення кількості нових виробів до загальної кількості продукції. Проте його логічніше визначати як частку вироблених нових видів продукції (у грошовому вираженні) до загальної вартості товарної продукції.

Аналіз розрахованих коефіцієнтів дозволяє оцінити роботу з формування асортименту, прийняти оперативні рішення щодо поліпшення комерційної роботи цих підприємств.

 

 

 

 

ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика" утворена в 1944 році на базі одного з найстаріших підприємств України, що виробляло карамельні та мармеладні вироби, продовжуючи історію кондитерського виробництва з 1908 року.

Кондитерська фабрика виготовляє продукцію в широкому асортименті: цукерки, карамелі, ірис, драже, вафлі і понад 200 найменувань мікро-асортименту.

Об’єм виробництва кондитерська фабрика реалізує солодку продукцію в торговій мережі міста та області, відправляє в інші області України та країн СНД.

На кондитерській фабриці виготовляється солодка продукція за традиційними українськими рецептами з використанням натуральної сировини: цукру, меду, вершкового масла, горіхів, родзинок, какао та натурального шоколаду.

ВАТ "Рівненська кондитерська фабрика", функціонуючи на ринку споживчих товарів, водночас є активним учасником інших сегментів ринку. На ринку