Особливості формування високопродуктивних дубових насаджень в умовах лівобережного лісостепу

Наукова новизна одержаних результатів. Зроблено статистичний аналіз динаміки дубових лісів в регіоні дослідження за тривалий час та накреслено шляхи їх відтворення. Дістало подальший розвиток вчення про екологію та біологію дуба на межі природних зон під впливом антропогенного фактору різної ваги. Підтверджено високу стійкість дубових ценозів стиглих та перестійних деревостанів до дії комплексу біотичних та абіотичних факторів в оптимальних умовах їх зростання. Вивчено сучасний стан об'єктів постійної лісонасінної бази дуба (генетичних резерватів, плюсових дерев, плюсових насаджень, клонових та родинних плантацій) в регіоні. Визначено плюсові дерева, потомства яких у випробних культурах виявилися перспективними.

Практичне значення одержаних результатів. Рекомендації щодо підвищення ефективності використання лісорослинного потенціалу дібров застосовуються в держлісгоспах Харківської та Сумської областей на площі біля 500 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є науковою працею автора, який самостійно розробив програму та методику роботи, здійснив збір польового матеріалу, його аналіз та сформулював висновки. Здобувачу в спільних з іншими співавторами публікаціях належить ідея, збір матеріалів, їх аналіз та виклад статей.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи було оприлюднено на міжнародній науковій конференції “Концепція розвитку лісової типології в Україні в контексті лісової освіти і підвищення продуктивності лісових насаджень” (Харків, 15-19 травня 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Лісовий комплекс України на зламі тисячоліть: освіта, наука, виробництво” (Київ, 25-28 жовтня 2000 р.), сьомих Погребняківських читаннях “Лісівницькі дослідження в Україні на початку третього тисячоліття” (Київ, 17-19 жовтня 2001 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковано у п’ятьох статтях та тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаної літератури з 218 найменувань та додатків. Загальний обсяг дисертації – 216 сторінок. Основний текст викладено на 155 сторінках комп’ютерного друку, ілюстровано 35 таблицями та 21 рисунком. Додатки (33 шт.) вміщено на 42 сторінках.

 

 

У розділі проаналізовано історію господарювання та вивчення дубових ценозів в різних природних зонах та регіонах. Показано їх народно – господарське значення та соціальна роль в сьогоднішніх умовах. Вказано на багатоплановість проблеми збереження лісів та складність її вирішення в силу тих чи інших обставин. Особливу увагу привернуто до стану та розвитку дубових лісів в умовах обмеженого господарського користування та використання таких об’єктів, як еталонних для вирішення проблем розширеного відтворення високоцінних дубових ценозів лісогосподарськими та селекційними методами.

ПРОГРАМА, МЕТОДИКА ТА ОБСЯГ ВИКОНАНИХ РОБІТ

У методичному плані збір польових матеріалів, його обробка та узагальнення здійснювалося на принципах порівняльної екології з застосуванням як загальновідомих (М. П. Анучин, 1977; Д. В. Воробйов, 1967; Битвинскас, 1974; “Рекомендации по комплексной защите дубрав от повреждений вредителями, болезнями и усыхания”, 1986; “Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования”, 1982), так і маловживаних методичних підходів щодо інвентаризації лісів, вивчення продуктивності та ходу репродуктивних процесів тощо (И. П. Пряхин, 1960; Г. С. Разин, 1980; Kramer, 1992 тощо).

Матеріали польових та камеральних досліджень оброблялися стандартними методиками, які застосовуються в математичній статистиці (Б. А. Доспехов, 1979; Г. Ф. Лакин, 1990) з використанням персональних комп’ютерів.

ПРИРОДНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

У розділі наведено порівняльну характеристику кліматичних умов різних адміністративних областей Лівобережного Лісостепу (Харківська, Сумська та Полтавська обл.), розглянуто окремі питання, що стосуються геоморфології, рельєфу, гідрографії, характеру поширення дубових лісів у районі дослідження. За цілою низкою розглянутих показників район дослідження представляє собою типовий регіон поширення нагірних дібров і є сприятливим для зростання високопродуктивних дубових лісостанів. Проте в окремі вегетаційні періоди або роки ті чи інші лімітуючі фактори можуть вносити в хід онтогенезу певний негатив, що дає підстави погоджуватися з думкою класиків лісівництва про набуття дубом особливих пристепових властивостей.

СТРУКТУРА ЛІСІВ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ ТА ЇХ ДИНАМІКА

Лівобережний Лісостеп, як частина України – малолісний, лісодефіцитний та інтенсивно розвинений регіон. Ліс в ньому відіграє важливе значення в економіці і соціальній сфері. До складу цього регіону входять Полтавська, Сумська і Харківська області, загальна площа яких складає 84 тис. км2, або 14% території України. Дубові ліси є часткою всіх лісів України і на них розповсюджується загальне ставлення суспільства до лісу та визначаються принципи ведення господарства в них.

Загальна площа всіх лісів Лівобережного Лісостепу станом на 1996 рік дорівнювала 1135 тис. га із запасом деревини більше 200 млн. м3, що складає 10, 5% від площі і 11, 6% від запасу лісів України. Основна частина лісів як на Лівобережжі, так і в Україні в цілому, належить Держкомлісгоспу (67%) ; в Полтавській області – 55%, Сумській – 65%, Харківській – 76%.

Фактична лісистість дорівнює на Лівобережжі 12, 4%, а оптимальна складає 18%. По Україні в цілому вона дещо більша – 15, 6 і 19%, в Полтавській області – 8, 5 і 15%, в Сумській – 17, 4 і 20%, Харківській – 12, 1 і 16%, відповідно.

Загальна площа земель лісового фонду, підпорядкованого Держкомлісгоспу, в Лівобережному Лісостепу складає 756 тис. га, в