Особливості формування високопродуктивних дубових насаджень в умовах лівобережного лісостепу

Порівнюючи середні показники клонів на трьох обстежених КНП, слід зазначити, що найбільші морфометричні показники має плантація 1979 року створення з розміщенням дерев на плантації за схемою 5 х 10 м, що дає можливість для доброго розвитку крони. Плантації 1984 та 1985 років створення відрізняються за віком лише на 1 рік, але показники плантації 1984 року в Данилiвському ДЛГ значно вищі, ніж плантації 1985 року у Чугуїво-Бабчанському ДЛГ. Причинами цього можуть бути як деякі гідрологічні та едафічні відмінності, так і різне представництво клонів. Лише чотири з них є на обох плантаціях. Незважаючи на низькі показники росту, клони на плантаціях в Чугуїво-Бабчанському ДЛГ мають кращий стан, ніж на плантації в Данилiвському ДЛГ. Дерева на РП, як і слід було очікувати, мають значно більшу висоту, ніж на КНП, але радіус їх крон дещо менший. Найбільш розвинуту крону мають щепи на КНП 3. Переваги у висоті на фоні відставання в діаметрі крони не дають переваги за показником V*.

Результати аналізу випробних культур дуба звичайного на двох ділянках показали, що на першій з них серед 13 потомств 11-річного віку істотно перевищують контроль за висотою в середньому на 30% три варіанти – потомства П-11, Та-7 та П-24. Інші потомства ростуть на рівні контролю. На другій ділянці серед 18 потомств 5-річного віку істотно перевищують контроль за висотою п’ять потомств (В-42, Д-5, Та-7, Тр-15 та С-22). Решта ростуть на рівні контролю, а одне із них (К-31) – нижче контрольного рівня. При цьому слід зазначити, що серед потомств, які представлено на двох ділянках (5 та 11 років) добрий ріст i стан має лише потомство Та-7.

 

 

1. Природні умови Лівобережного Лісостепу дозволяють вирощувати на значних площах грудів і сугрудків високопродуктивні, стійкі дубові насадження. Проте потенційні можливості лісорослинних умов на площах, зайнятих дубовими лісами, використовуються далеко не повністю (в середньому на 65%). Тому одним із основних завдань є підвищення продуктивності дубових лісів шляхом більш повного використання умов місцезростання, створення оптимальної вікової структури і раціонального використання сировинних і несировинних ресурсів лісу.

2. Стан лісового фонду дубових насаджень регіону дослідження в останні 10-20 років став кращим, зріс загальний запас вкритих лісом земель, збільшився середній запас насаджень усіх вікових груп. Оптимізується вікова структура фонду дубових насаджень по площі.

3. Аналіз вікової структури насаджень регіону дослідження свідчить, що вони належать в переважній своїй більшості до одновікових, що пов’язано, головним чином, з проведенням суцільних рубок, як єдиного трафаретного способу експлуатації стиглих дібров.

4. Однотипний тренд розподілу дерев дуба як в середньовікових лісових культурах, так і в стиглих та перестійних мішаних лісостанах свідчить про гомогенність ряду об’єктів та подібність основних фаз та стадій розвитку дубових біогеоценозів. Антропогенний вплив, що проявляється у спорадичних вибіркових санітарних рубках різної інтенсивності, не вносить значних коректив у форму та характер розподілу дерев за відносними ступенями товщини.

5. Високі темпи приросту стиглих та перестійних дерев вказують на сприятливу еколого-едафічну ситуацію, що склалася для дуба, його високу вітальність в умовах різного ступеня господарського впливу. При цьому не підтверджується гіпотеза про катастрофічне зниження стійкості порослевих екземплярів дуба після досягнення ними віку природної стиглості.

6. Напрям лісовідновних процесів на зрубах різної площі протікає через відносно тривалу демутаційну сукцесію на ліщину та інші м’яколистяні, або ж за оптимальних умов (ширина 25-50 м, D2) – на відновлення лісових ценозів з абсолютним пануванням у їх складі ясена звичайного. Причому на ширшій ділянці (50 м) створюються більш сприятливі умови для його росту та розвитку.

7. Відсутність активного досвіду господарювання в дібровах регіону дослідження не сприяла пошукам нових шляхів ефективного відтворення дубових високостовбурників з акцентом на використання природного відновного потенціалу дібров. Створенням лісових культур дуба за традиційними схемами з домішкою природного поновлення ясена, інших його супутників не завжди досягається мета відтворення корінних дубових ценозів оптимального складу та бажаної якості.

8. Результати обстеження ґенетичних резерватів та плюсових насаджень дуба звичайного у Лівобережному Лісостепу показали, що на теперішній час частка плюсових та нормальних кращих дерев у них складає від 31, 8 до 57%, що задовільняє відповідним вимогам. Загальний стан дуба у цих насадженнях задовільний, але деякі дерева мають пошкодження кори та водяні пагони, спостерігаються ознаки всихання стовбура та гілок, пошкодження шкідниками та хворобами.

10. На насінних плантаціях та ПЛНД дуба звичайного в Харківській області кількість дерев задовільного стану досить висока – від 82% до 94%. Зі збільшенням віку відбувається загибель щеп на КНП. Серед РП та ПЛНД, представлених рослинами насіннєвого походження, ділянки старшого віку мають дещо кращий стан, ніж більш молоді.

11. Між середніми показниками висоти та діаметру кореневої шийки потомств випробувальних культур у 7 та 11-річному віці виявлено тісний кореляційний зв'язок (r=0, 71, та 0, 75 відповідно), що говорить про можливість попереднього відбору у молодому віці. Від 15% до 28% потомств істотно перевищують контроль в середньому на 30, 5% – 33, 6%.

12. Інтенсивність утворення як жіночих так i чоловічих квіток на всіх обстежених КНП досить висока –