+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
70 років минулого сторіччя в дібровах Харківської та Сумської областей. Жодний із застосованих способів рубок (суцільно-лісосічна, рівномірно-поступова три – та чотириприйомна, групово-вибіркова (котловинна рубка) не дав бажаного ефекту з точки зору отримання молодого покоління дуба насінного походження. Результати показують, що поновлення широких зрубів (200 м ширини) цінними твердолистяними породами є проблематичним, а сам демутаційний процес розтягується на десятиліття. При цьому значне послаблення фітоценотичної ролі “піонерних” видів, насамперед, ліщини спостерігається лише через 20 та більше років. Подібна ситуація є і на зрубі 100 м. ширини. У той же час лісосіки 25 та 50-метрової ширини досить інтенсивно поновлюються ясенем звичайним – породою содомінантом, а часто – і домінантом у складі лісових ценозів (табл. 2).
Характер розподілу стовбурів ясена як за абсолютним, так і за відносним значеннями діаметрів досить чітко характеризує процес природного самозріджування. Кращим за основними морфометричними показниками та станом є сформоване природним шляхом вісімнадцятирічне насадження ясена на зрубі 50-метрової ширини. Наведені особливості росту і розвитку дубових лісів на різних стадіях онтогенезу, методи та способи господарського впливу на них вказують на реальні можливості для формування високопродуктивних та стійких змішаних дубових ценозів, котрі характеризуються високими екологічними, захисними та созологічними функціями.
Таблиця 2
Розподіл дерев ясена природного походження на зрубах різної ширини в Кочетоцькому л-ві Чугуїво-Бабчанського ДЛГ
Лісосіка 25-метрової ширини, d=6. 10. 26, V=44. 2, ексцес= 0, 34, асиметрія= 0, 82 Лісосіка 50-метрової ширини d=7. 60. 23, V=30. 6, ексцес= -0, 59, асиметрія= -0, 05
ступені товщини, см кількість дерев, % ступені товщини, см кількість дерев, %
2 12, 1 2 4
4 40, 2 4 16, 2
6 15, 0 6 24, 2
8 17, 8 8 31, 3
10 12, 1 10 20, 2
12 0, 9 12 4, 1
14 1, 9 - -
СУЧАСНИЙ СТАН ПОСТІЙНОЇ ЛІСОНАСІННЄВОЇ БАЗИ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ
В Лівобережному Лісостепу обстежено 10 ґенетичних резерватів та 5 плюсових насаджень дуба звичайного, які розташовані у семи лісництвах шести держлісгоспів.
Порівнюючи сучасні показники з даними років відбору ґенетичних резерватів (1983 р.) та плюсових насаджень (1973 р.), слід зазначити, що у багатьох випадках з віком кількість стиглого та перестійного дуба у складі зменшується і, відповідно, збільшується частка інших порід. Плюсових та нормальних кращих дерев у плюсових насадженнях є досить багато (32 – 57%), тобто за цим показником вони задовольняють відповідні вимоги. Таким чином, загальний стан плюсових насаджень є задовільним. Проте викликає певну тривогу велика кількість дерев з пошкодженнями кори та водяними пагонами.
Було обстежено також 72 плюсових дерева дуба звичайного у природних насадженнях Харківської області, тобто 70% від загальної кількості наявних у Реєстрі. Дослідженнями охоплено 8 лісництв п’яти держлісгоспів. Майже всі обстежені плюсові дерева ростуть в умовах D2. Вік дерев дуба коливається від 71 до 182 років. Майже всі вони другої категорії, за винятком шести дерев у кв. 45 Печенізького л-ва, які належать до першої категорії. Добрий стан мають 38 дерев (52, 8% від загальної кількості), задовільний – 29 дерев (40, 3%), незадовільний – 5 дерев (6, 9%) (рис. 2). Стан останніх обумовлений різними причинами – наявністю ознак всихання стовбура та гілок, великою кількістю водяних пагонів та ентомологічних пошкоджень.
Для визначення сучасного стану клонових та родинних насінних плантацій було проведено дослідження репродуктивних та ростових процесів, а саме: визначено інтенсивність утворення квіток і жолудів, та параметри розвитку крон дерев вегетативного та насіннєвого походження на клонових (КНП) та родинних (РП) насінєвих плантаціях регіону. Кількість дерев задовільного стану досить висока і становить від 82% до 94%.
Інтенсивність утворення як жіночих, так i чоловічих квіток на всіх чотирьох плантаціях була досить високою. Повна відсутність квіток спостерігалася лише у трьох клонів. Інтенсивність утворення квіток вище 4 балів спостерігалася у щеп п’яти клонів. Середні бали інтенсивності утворення квіток щепами на КНП у 1999 році досить високі – 1, 7-2, 7 бали. Але через приморозки, які регулярно повторюються в останні роки, плодоношення у більшості клонів було відсутнє. На родинних плантаціях середні показники інтенсивності утворення жіночих квіток – від 0, 5 до 1, 0 балу, тобто значно нижчі, ніж на КНП. Плодоношення спостерігалося лише на двох деревах РП 1979 року створення. Порівнюючи інтенсивність утворення квіток у клонів, які представлено на декількох плантаціях, слід зазначити, що найвищі показники мають клони на КНП, створеній садінням саджанців з закритою кореневою системою з розташуванням садивних місць 5 х 10 м.
Не менш важливим фактором, що забезпечує врожай насіння на плантаціях, поряд з інтенсивністю плодоношення є ступінь розвитку крони щеплених дерев. У зв'язку з цим проводилися дослідження особливостей розвитку крон клонів дуба звичайного на плантаціях. Було обстежено три КНП, створені садінням щеплених саджанців із закритою кореневою системою та дві родинні плантації. Під час обстежень було визначено загальну висоту, висоту штамбу, діаметр крон. За цими показниками було визначено об'єм репродуктивної зони крони, тобто тієї її частини, в якій сконцентровані квітки i плоди (об'єм однометрового шару периферійної частини крони