Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж

Калькування використовувалось при перекладі таких термінологічних словосполучень, наприклад, як: PC – Personal Computer (персональний компютер), e-mail (електронна пошта), e-cash (електронна валюта), e-data (електронна інформація), e-mall (інтернет магазин).

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень вже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступними для розуміння спеціалістів. У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не ввійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки мовою перекладу і потребують свого тлумачення, використовується експлікація.

Експлікація (описовий переклад) – це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення певної одиниці [19, с. 179].

Експлікація є надзвичайно продуктивним засобом перекладу, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій не дозволяє багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти й закріпитися у мові перекладу. За допомогою експлікації перекладаються багатокомпонентні термінологічні словосполучення, як, наприклад: VR – virtual reality (світ, штучно створений за допомогою компютерної техніки.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація багатослівна, а у випадку калькування кожному елементу словосполучення мовою оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, отже, реалізується принцип економії мовних засобів. Іноді експлікація діє сумісно з калькуванням, як, наприклад: EISA (Extended Industry Standard Architecture) – розширений промисловий стандарт архітектури. Лексичні одиниці української мови, так само як і англійської, розвивають нові значення для позначення нових понять і обєктів.

Відмінна риса абревіації в публіцистичних текстах – це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Тому, можна привести наступні приклади цього способу перекладу: AAMOF – As A Matter Of Fact (насправді) ; GON – God Only Knows (Бог його знає) ; TTYL – Talk To You Later (пізніше поспілкуємося) ; TYVM – Thank You Very Much (щиро дякую) ; IMHO – In My Humble Opinion (на мою думку) ; PMJI – Pardon My Jumping In (вибачаюсь за втручання) [21, с. 213].

Для розшифровки скорочень застосовуються такі основні методи:

1. Аналіз контексту – переважна більшість скорочень та абревіатур зазвичай супроводжується розшифровуванням і саме тому цей метод вимагає ознайомлення не тільки з першим, а й з наступними розділами тексту. Особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не надана.

2. Використання словників скорочень та інших довідкових матеріалів. У кожному великому словнику є додатки, що утворюють специфічні міні-словники: словник неологізмів, словник власних назв, словник імен та прізвищ та словник скорочень. Основні найбільш вживані сучасні абревіатурні та інші скорочення завжди фіксуються у такому додатку, тому перекладач має змогу проконсультуватися і розшифрувати лексичне утворення. Визначення значення скорочень за допомогою словників здавалося б є найнадійнішим і найефективнішим способом, насправді він має свої серйозні обмеження, адже словники скорочень застарівають набагато швидше, ніж інші лінгвістичні словники. У зв'язку з цим у літературі можна зустріти чимало скорочень, не знайшовши їх пояснення в існуючих словниках. У разі, якщо скорочення не зафіксоване у словнику, необхідно перш за все звернутися до контексту і спробувати самому його розшифрувати. Розшифрування скорочень – дуже кропіткий і непередбачуваний процес. Тут можуть знадобитися і додаткова література, і навіть консультація спеціаліста[19, с. 174]. Однак, працюючи зі словником, слід памятати: перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити з контексту до якої області знань належить дана абревіація, одномовні словники надають тільки розшифровку.

3. Аналіз структури скорочень застосовують тільки з абревіатурами із складною структурою. До складу скорочень можуть входити, крім літер, додаткові знаки: точки, косі лінії т. д. Щоб правильно перекласти абревіатури, потрібно розібратися з діакритичними знаками та їх функціями. Наявність або відсутність крапки в скороченні зазвичай впливає на значення абревіатури. Скошена лінія може виконувати кілька функцій таких, як: позначення межі слів і частин слів (а/с -aircraft – літак, F/C – flight control – управління польотами) ; надання додаткової інформації (DCS/O – DeputyChief of Staff Operations – заступник начальника штабу з оперативним питанням). В круглих дужках завжди наводиться додаткова інформація, дефіс позначає межі слів чи словосполучень.

4. Використання аналогій нерозривно пов'язане з аналізом структури скорочень та використовується як допоміжний метод, оскільки може забезпечити лише часткове розуміння скорочення. Якщо скорочення маловідоме, крім того, що необхідно подати його скорочений переклад, потрібно також розшифрувати його рідною мовою. Таке розшифрування може бути застосоване при першому вживанні скорочення, а саме скорочення необхідно взяти в дужки, щоб надалі у тексті вживати саме його, а не розшифрований варіант.

Наведена класифікація методів розшифровки абревіатур дуже умовна, так як на практиці жоден з цих методів не використовується самостійно, а лише використовується у комбінації з будь-яким іншим.

 

 

З розвитком інформаційних технологій, почалося стрімке поширення перекладацької діяльності. Завдяки якісним і кількісним змінам перекладацької діяльності, а також науковим розробкам, на перший план вийшов інформативний переклад, у якому особливості індивідуально-авторського стилю не такі суттєві. При перекладі наукових текстів треба пам’ятати, що вони відрізняються від розмовної