Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж

Перекладач не врахував, що слово comfortable має ще й значення спокійний, задоволений.

Деякі помилки у перекладі псевдоінтернаціональних слів міцно укорінилися у перекладацькій практиці, наприклад, слово dramatic у виразі a dramatic changes має значення sudden, striking, impressive, однак досить часто це словосполучення перекладається драматичні зміни [23, с. 115].

У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при перекладі у зв'язку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або через причини стилістичного характеру: «…he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the vitality of a fine constitution. «

Слово constituion у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т. ч. й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному художньому тексті вжити: «... він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося, говорило про життєздатність і здорову конституцію» тощо [26, с. 19].

 

 

Переклад – це складний і багатогранний вид людської діяльності. Хоча звичайно говорять про переклад «з однієї мови на іншу», але, насправді, у процесі перекладу відбувається просто заміна однієї мови іншою. У перекладі зіштовхуються різні культури, різні особистості, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи, рівні розвитку. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці. В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього [16, с. 120].

Проблеми перекладу та специфіку публіцистичного тексту розглядало багато лінгвістів таких, як В. Комісаров, Я. Рецкер, І. Тархов, А. Тертичний, І. Арнольд, А. Паршин, Ю. Піввуєва, Є. Двойнина, А. Федоров та інші відомі лінгвісти. В цих роботах багато присвячено питанню проблем перекладу специфічних рис публіцистичного матеріалу: заголовків, кліше, неологізмів, абревіатур, термінів тощо.

Перекладаючи різний матеріал, потрібно звертати увагу на специфічні риси, які ставлять вимоги до перекладу. Те, що може бути точним та правильним у перекладі наукової або публіцистичної літератури, яка допускає широке використання фразеологічних зворотів, але такі види зворотів можуть бути недоречними при перекладі наукової літератури.

Як зазначає І. Арнольд, газетно-публіцистичні тексти відносяться до групи матеріалу, для якої показові в області лексики поєднання елементів загальновживаної лексики з термінологією, а в області синтаксису – риси книжково-писемної мови, що повязані з розрахунком на читача, а не на слухача [ 21, с. 209].

Основні характеристики публіцистичного тексту надає А. Паршин, зазначаючи, що у публіцистичних текстах широко використовується суспільно-політична термінологія, оскільки без неї неможливо було б сформувати політичну ідею, що є душею публіцистики.

Розглядаючи газетні інформаційні тексти, слід зазначити, що вони рідко перекладаються в «чистому вигляді» для друку. Коли в наших газетах та журналах зявляються дані закордонної преси, то така інформація зазвичай адаптується, з врахуванням стилістичних норм української мови, переклад у свою чергу заміняється коротким реферативним викладом матеріалу. Терміни, а також дуже часто абревіатури зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі. Вони зазвичай відносяться до політичної номенклатури, назви певних закладів, партій, посад, організацій, а також економіки та міжнародних відносин. Що сточується газетного матеріалу, то існує правило, щоб не ускладнювати розуміння матеріалу, слід заміняти певні повні назви на скорочені відповідники. Взагалі потрібно відмітити, що в західноєвропейській пресі частіше використовуються буквені абревіатури, які зрозумілі для читача та є актуальними на даний момент [21, с. 211].

Інколи часте використання абревіатур може справити враження провінціоналізму в журналістиці, але не можна заперечувати той факт, що використання колоківальної лексики, а також зрозумілих скорочень, як правило, полегшує розуміння тексту. Зрозуміло, що абревіатури, які не мають відповідників в іншій мові, потребують повного пояснення їхнього значення. Зіставлення статті в англомовному періодичному виданні з україномовним перекладом говорить про синтез прийомів передачі оригіналу, як знаходження відповідника або еквівалента. У стилі англомовної преси проявляється особлива лаконічність, тому основним завданням при перекладі стає чітке донесення до читача змісту в найбільш зрозумілій, чіткій та звичній формі.

Абревіатури та скорочення виявляють низку граматичних особливостей. У науковій та публіцистичній літературі займають особливу увагу тексти, орієнтовані не лише на носіїв певної мови, а й на людей, які представляють іншу етнічну спільноту.

Проблеми перекладу абревіатур привертали увагу Д. Алексєєвої, Є. Волошиної, В. Павлової, М. Сегаля, В. Шеляховського. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення,