Особливості лексичних засобів англомовних текстів з питань організації і функціонування соціальних мереж

Єдність форми та змісту, тобто зв'язок між звучанням і значенням, багато важить у вирішенні проблеми абревіації. Основою є положення про зв'язок абревіатури з предметом дійсності через відповідні повні найменування. Цей зв'язок полягає у тому, що значення вихідного словосполучення закріплюється як за абревіатурою загалом. так і за кожним її компонентом – звуком чи звукосполученням, виділеним у складі абревіатури. Специфіка абревіатур виявляє тенденцію до усунення «внутрішньої форми». Відомо, що в абревіатури немає кореня, афіксів, тобто таких граматичних елементів, які характеризують слово як особливу мовну одиницю [2, с. 120]. Отже, абревіатура з формального боку перестає бути звичайним словом. В абревіатурах за кожним звуком криється значення цілого слова, тоді як у звичайному слові кожен звук не має такої семантичної самостійності, а значення закріплюється лише за словом.

Науково-технічна та публіцистична література є сферою широкого вживання різних скорочень – як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки для конкретного випадку і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких текстах скорочення іноді становлять 50% усіх слововживань. З точки зору їхнього перекладу, значний розподіл скорочень доцільний тому, що скорочення мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті і тому для носія мови їх розуміння не викликає труднощів. Значна кількість скорочень є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми. Це може становити певну складність для перекладача, тому що у таких випадках іноді буває важко визначити за формою скорочення його значення. Оскільки скорочення є представляє певним повним словом або словосполученням, то існують різні способи перекладу його українською мовою [7; 23].

Перш за все, необхідно підкреслити, що система скорочень у будь-якій мові є невід'ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної. Досить різниться частота вживання тих чи інших скорочень. Так як номінативна функція характерна для абревіатур, вони часто перекладаються еквівалентом – назвою такого ж референта мовою перекладу, а при відсутності відповідного референта – часто назвою з близьким значенням. Перекладом це назвати можна лише умовно, оскільки абревіатура, як правило, власного значення не має, а є лише зменшеним відображенням вихідної одиниці – співвідношення, яке повинно зберегтися і в перекладі на українську мову.

Для англійських абревіатур характерна омонімічність [4, с. 63]. Омонімічними можуть бути й дво-, три – чи чотири літерні скорочення: inf – infant – дитина, inf – information – інформація, AD – attention device – пристрій сигналізації, avalanche diode – лавинний діод, AC – absolute ceiling – абсолютна стеля, aerodrome control – керування в зоні контролю, air carrier – авіаперевізник, ACP – acceptable message – повідомлення про приймання, aerodrome control point – аеродромний диспетчерський пункт, BA – beam approach – заходження на посадку за маяком, blind approach – заходження на посадку за приладдям, breaking action – гальмування, спрацювання гальма, CP – co-pilot – другий пілот, centre of pressure – центр тиску, control panel – панель керування тощо.

Особливі труднощі для перекладача викликають абревіатури латинського походження. Особливо це актуально для мов Європи, зокрема, для англійської, алфавіт якої, на відміну, скажімо, від російської, збігається з латинським, є важким для розшифровки терміна (p. o. – peros orally -для вживання всередину). Абревіатури латинського походження поширені як в офіційній, так і неофіційній діловій розмовній мові [4].

Загальновідомо, що скорочення є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах. Однією з головних особливостей публіцистичних текстів є широке використання абревіатур та скорочень термінологічного характеру. Основна складність перекладу саме термінологічних одиниць полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Обов'язкова умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту є повне розуміння його перекладачем. Дослівний переклад термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі [15, с. 28-33].

Однак у текстах нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов'язаний із вживанням нових термінологічних скорочень, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і, перш за все, у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу також може надати консультація фахівця в даній галузі. Спочатку ми розглянемо способи словникового перекладу абревіатур та скорочень.

У процесі дослідження було визначено наступні основні способи перекладу абревіатур та скорочень: транслітерація, транскрипція, калькування, експлікація та еквівалентний переклад [19, с. 173]

Транслітерація і транскрипція використовується в основному при перекладі окремих слів-термінів, то переклад термінологічних словосполучень здійснюється більше засобами калькування та експлікації. Можна навести наступні приклади таких способів перекладу: DOS (Disk Operating System – ДОС (дискова операційна система), FreeBSD – ФріБСД (операційна система) ; IP Adress (Intrernet Protocol Adress) – адреса компютера в мережі.

Калькування –