Особливості організації та функціонування інформаційних систем обліку необоротних активів” на прикладі закритого акціонерного товариства "DX - студія"

10 «Основні кошти»

11 «Інші необоротні матеріальні активи»

12 «Нематеріальні активи»

13 «Знос необоротних матеріальних активів»

18 «Інші необоротні активи»

НА «Балансова вартість НМА (податковий облік) «

ОЗ1 «Основні кошти, група 1 (податковий облік) «

01 «Орендовані необоротні активи»

Кожний елемент довідника характеризується, передусім, видом, який задається в поле «Вид необор. актива». Вид необоротного активу однозначно визначає рахунок і методологію його обліку і може приймати наступні значення: «Осн. средства», «Другие необоротные материальные активы», «Нематериальные активы», «Прочие необоротные активы».

Для кожного необоротного активу потрібно також ввести наступні відомості: повне найменування, первинну вартість, шифр, інвентарний номер. У реквізиті «Дата введения в експлуатацию» вказується дата зарахування необоротного активу на баланс організації. Значення цього реквізиту довідника може бути заповнене при проведенні документа «Введение в експлуатацию».

На відміну від довідника «Номенклатура», для елементів якого можна використати декілька одиниць вимірювання, для елементів справжнього довідника існує тільки одна одиниця вимірювання (реквізит «единица измерения»). Рахунок обліку необоротного активу автоматично заповниться після вибору виду необоротного активу (в реквізиті «Вид необорот. актива»).

Для кожного об'єкта, за винятком об'єктів виду «інші необоротні активи», повинен бути заданий метод нарахування зносу по бухгалтерському обліку.

Параметри нарахування зносу необоротних активів по бухгалтерському і податковому обліку задаються на закладенні «Дополнительно».

Для об'єктів основних коштів нарахування амортизації здійснюється з використанням наступних методів (варіанти значення реквізиту «Метод расчета износа») :

• прямолінійного списання;

• зменшення залишкової вартості (зменшення залишку) ;

• прискореного зменшення залишку;

• кумулятивного;

• виробничого;

• податкового, коли будуть застосовані норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.

Для визначення вартості об'єкта, що амортизується повинна бути вказана його ліквідаційна вартість (в реквізиті «Ликвидационная стоимость»).

Далі, в залежності від вибраного способу нарахування амортизації, вводяться додаткові параметри, необхідні для її розрахунку.

Так, при прямолінійному і кумулятивному методах списання потрібно вказати термін корисного використання об'єкта (в місяцях).

Ця ж величина повинна бути визначена для методів зменшення залишку і прискореного зменшення залишку. Річна норма амортизації для цих методів буде визначена при першому нарахуванні зносу по таких об'єктах, і записана в реквізит «Годовая норма амортизации». При цьому дана величина недоступна для редагування.

При вибраному способі нарахування амортизації пропорціонально обсягу продукції (робіт) передбачається заповнення двох реквізитів.

У реквізиті «Расчетный объем производства» вказується загальний обсяг продукції (робіт), який може бути зроблений або виконаний при використанні даного об'єкта основних коштів.

Фактичний щомісячний обсяг виробленої продукції вказується в реквізиті «Объем производства текущего месяца». Цей періодичний реквізит потрібно заповнювати за кожний місяць окремо. На відміну від більшості періодичних реквізитів, нові значення яких «набирають чинності», починаючи з дати їх зміни, в реквізиті «Объем производства текущего месяца» вказується значення, яке «діяло» протягом минулого місяця.

Наприклад, за лютого обсяг продукції становив 1500 одиниць. У цьому випадку нове значення 1500 встановлюється з датою 28. 02, але саме це значення використовується в документі «Начисление износа». За березень обсяг продукції становив 1800 одиниць. Нове значення 1800 треба ввести датою 31. 03. При нарахуванні амортизації за березень буде використане значення реквізиту 1800, а не 1500.

Якщо в реквізиті «Метод расчета износа» вибрано значення «податковий», то це означає, що для даного об'єкта буде використовуватися один з методів нарахування амортизації, передбачених податковим законодавством.

За допомогою опцій в групі «Налоговый учет» треба визначити групу, до якої належить такий об'єкт основних коштів, що в свою чергу зумовить спосіб нарахування його зносу. Всі необхідні параметри будуть вибрані з наперед визначеної групи «ОС_НМА_МБП» довідника «Налоги и отчисления». Зазначимо, що нарахування амортизації в цьому випадку потрібно починати в кварталі, наступному по відношенню до кварталу, в якому даний об'єкт був введений в експлуатацію.

Для основних коштів, які належать, згідно з прийнятою класифікацією, групі інших необоротних активів, амортизація може нараховуватися або з використанням прямолінійного методу, або виробничого.

Метод амортизації нематеріального активу вибирається, виходячи з умов отримання майбутніх економічних вигід. Якщо ж такі умови визначити складно, то амортизація нараховується з використанням прямолінійного методу.

Амортизація малоцінних необоротних активів (рахунок обліку 111 або 112) може нараховуватися:

• в розмірі 50% вартості об'єкта, що амортизується в момент його введення в експлуатацію, в розмірі 50% вартості, що залишилися в місяці його списання з балансу (ліквідації). У цьому випадку в реквізиті «Метод расчета износа» треба вибрати «50% -50% «;

• в розмірі 100% вартості об'єкта в момент його введення в експлуатацію. Цьому методу розрахунку зносу відповідає значення «100% «.

У подальшій роботі з конфігурацією введення нових елементів в довідник «Необоротные активы» буде здійснюватися відповідно при введенні в експлуатацію нових об'єктів ОЗ, НМА, інших необоротних матеріальних активів (з документа «Введение в эксплуатацию»).

 

 

У типовій конфігурації передбачена можливість ведення аналітичного обліку по одному рахунку максимум по трьом субконто.