Особливості організації та функціонування інформаційних систем обліку необоротних активів” на прикладі закритого акціонерного товариства "DX - студія"

Форма нового документа «Ликвидация необоротных активов» відкривається за допомогою однойменного пункту опції «Необ. активы и МБА» меню «Документы».

Вибір варіанту вибуття необоротних активів (списання або реалізація) відбувається в реквізиті «Вид ликвидации» діалогової форми документа.

При списанні/реалізації активів, по яких нараховується знос в податковому обліку, можуть збільшитися валові витрати/прибуток підприємства. Аналітика рахунків валових прибутків і валових витрат, вид ПДВ вказуються на закладці «Основные».

При вибутті з експлуатації об'єктів ОЗ внаслідок їх ліквідації на закладці «Дополнительно» потрібно вибрати варіант ліквідації, тобто указати, чи є це:

• Ліквідація за рішенням платника податків або КМУ. У цьому випадку балансова вартість об'єктів групи 1 основних фондів для цілей амортизації прирівнюється нулю, і амортизаційні відрахування не нараховуються. Якщо об'єкт належить групі 2 або 3 основних фондів, то балансова вартість цих груп не змінюється.

• Ліквідація внаслідок дії нездоланних обставин. До таких обставин відносяться наслідки надзвичайних ситуацій техногенного, природного або екологічного характеру (аварії, землетрусу, повені ін.), які унеможливлюють подальшу експлуатацію об'єкта. У цьому випадку валові витрати організації збільшуються на суму балансової вартості об'єкта, що ліквідується. Стаття валових витрат вказується в однойменному реквізиті на закладці «Основные».

• Ліквідація в зв'язку з вимушеною заміною, якщо винна особа встановлена. Цей тип списання застосовується в тих випадках, коли необоротний актив був приведений в непридатність, викрадений з вини відомої юридичної або фізичної особи (реквізит «Виновное лицо»). У цьому випадку винний повинен відшкодувати нанесений ним збиток, суму якого треба вказати в реквізиті «Сумма возмещения виновным». Додатково в полі «Вид деятельности» необхідно вказати аналітику рахунку 746 в проводках по відшкодуванню збитку.

• Списання по іншій причині. Цей тип списання потрібно вибирати, коли ліквідується об'єкт групи 1 по причині, не пов'язаній з нездоланними обставинами, а також у всіх інших випадках, які не підходять під описи, приведені вище.

У всіх випадках на цій же закладці повинна бути вказана стаття витрат, тобто аналітика рахунку 976 «Списання необоротних активів», в дебет якого списується залишкова вартість необоротних активів, що списуються.

При виборі варіанту списання «ликвидация в связи с вынужденной заменой, если виновное лицо установлено»

Склад і призначення реквізитів закладки «Дополнительно» діалогової форми документа для випадку вибуття активів внаслідок їх продажу повністю ідентичний складу і призначенню реквізитів документа «Расходная накладная».

У полі «Необоротный актив» табличної частини потрібно вказати той об'єкт, який підлягає зняттю з обліку, шляхом вибору його з довідника «Необоротный актив», після чого інші реквізити заповняться автоматично: місцем зберігання вибраного об'єкта, його первинною вартістю, нарахованим зносом, кількісним залишком на рахунку обліку (при списанні це поле недоступне для редагування). При оформленні документом реалізації необоротних активів в табличній частині додатково вводиться ціна продажу активу.

Кнопка «ОК» служить для збереження і проведення документа. При проведенні документ формує необхідний набір бухгалтерських проводок. При цьому списання балансової вартості необоротного активу, що ліквідується, в тих випадках, коли це необхідно, здійснюється «червоним сторно» по відповідному рахунку обліку його балансової вартості. При списанні (реалізації) об'єктів, що належать групам 2, 3 завжди відбувається сторнуванням кількості по рахунках ОЗ2, ОЗЗ.

При списанні (реалізації) нематеріального активу, відбувається списання його первинної вартості по кредиту рахунку НА1, і суми нарахованого зносу – по дебету рахунку НА2.

За допомогою кнопки «Печать» можна отримати друкарські форми відповідних документів (актів списання, витратних накладних).

 

Для зберігання нормативно-довідкової інформації в конфігурації використовуються довідники.

Умовно всі довідники можна розділити на довідники загального призначення і довідники, що відносяться до одного з розділів обліку, реалізованого в конфігурації.

Довідники загального призначення не можна віднести до якогось певного розділу обліку. Інформація, що зберігається в таких довідниках, використовується при веденні обліку по будь-кому з напрямів, реалізованих в конфігурації. Це такі довідники як «Фирмы», «Валюты», «Сотрудники», «Контрагенты», «Виды деятельности» і т. д. До довідників загального призначення можна віднести також довідники, які використовуються в конфігурації тільки для ведення аналітичного обліку на відповідних рахунках: «Животные», «Ценные бумаги», «Контрактные обязательства», «Гарантии».

Довідники, що відносяться до певного розділу обліку, використовуються в основному в документах, які власне його реалізовують. Наприклад, довідник «Необоротные активы» використовується при веденні бухгалтерського обліку основних коштів, нематеріальних активів, інших необоротних матеріальних активів (опис цього довідника приведений в розділі «Учет объектов ОС, НМА, других необоротных материальных активов»).

У даному розділі будуть приведені відомості про особливості роботи з довідниками конфігурації і описані довідники загального призначення.

Кожний довідник являє собою однорівневий або багаторівневий список. Рівень ієрархії кожного довідника визначається в конфігураторі. Максимальна вкладеність – 3.

Кожному елементу довідника відповідає унікальний код. Унікальність кодів контролюється програмою при введенні нового елемента довідника. Наприклад, кодом елементів в довіднику «Банки» є їх МФО.

Деякі довідники містять поля, значеннями яких є елементи інших довідників, наприклад, в формі елемента довідника «Счета нашей фирмы» значення реквізиту «Банк» вибирається з довідника «Банки».

Якщо довідник використовується для ведення аналітичного обліку, він відповідає певному виду субконто. Найменування більшості таких довідників співпадають з назвами відповідних ним видів субконто. У тому випадку, якщо ці назви різні, для довідника приводиться назва відповідного виду субконто.