Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Особливості розвитку та формування дитячого колективу дошкільнят підготовчої групи

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 

рiзноманiтної дiяльностi. 

  • Формування почуття честi. 
  • Спадкоємнiсть поколiнь, збереження колективних традицiй[13]. 
  •  
    Теоретичні основи концепції виховання в колективі  були розроблені в  педагогіці Н.К. Крупською, А.С. Макаренко, В.О.Сухомлинським та іншими видатними діячами.
    Колектив, на думку А.С. Макаренка, - стале об’єднання дітей, яке має суспільно-значущу мету, спільну діяльність, спрямоване на реалізацію цієї мети і характеризується стосунками взаємовідповідальності. Великого значення А.С. Макаренко надавав традиціям, святам, символіці та атрибутиці в житті колективу. Свята і традиції, вважав він, збагачують духовне життя вихованців, роблять його радісним і щасливим. 
    За А.С. Макаренком ознаки колективу такі: суспільно-цінна мета, спільна діяльність, відносини взаємної відповідальності, наявність органів самоврядування, єдність з іншими колективами, чітка структура, постійна динамічність. Великого значення А.С. Макаренко надавав вихованню почуття обов’язку, відповідальності і дисципліні у колективі. А.С. Макаренко вважав, що дисциплінованість виховується правильною організацією всього життя вихованця. У ній проявляють вольові якості, здатність до гальмування, стриманість, витримка. Теорія Макаренка врахувала індивідуальний підхід до особистості в процесі колективного виховання. 
    У його науковій концепції  розвиток особи в середовищі колективу розглядалася в багатьох аспектах (взаємини особи і колективу, перспективні лінії розвитку особи, формування мотиваційної сфери особи, становлення характеру і ін.) [17]. 
    Сухомлинський В.А . розглядав колектив як засіб морального і духовного розвитку дитини. Щоб уміло здійснювати педагогічно продуманий навчально-виховний процес у колективі, кожному вчителеві слід мати чіткі уявлення про основу функціонування дитячого колективу. 
    Спільність, багатогранне переплетення інтересів вихователів та вихованців, спільне задоволення духовних потреб, взаємне збагачення і постійна передача духовних багатств - ось неодмінні риси дитячого колективу.  Колектив живе багатим, повноцінним духовним життям тоді, коли в ньому є ідейні, громадські, інтелектуальні, трудові, естетичні відносини. 
    Висока ідейність означає, що кожен виховується так, щоб мати в собі ідейне, духовне, моральне, інтелектуальне багатство для впливу на іншого. Разом з тим кожен перебуває під виховним впливом когось іншого - людини, що має ідейні, моральні, інтелектуальні багатства, необхідні для того, щоб формувати душу іншої людини. Тільки за умови, що кожен член колективу є активним учасником процесу виховання, можливі справжня самодіяльність, творчість, ініціатива. 
    Важливою умовою функціонування дитячого колективу є постійне умноження інтелектуальних багатств. Повноцінне інтелектуальне життя колективу - важлива ділянка виховної роботи. Від того, що думають вихованці, які інтереси їх хвилюють, яке місце в житті колективу посідають відносини, засновані на інтелектуальному спілкуванні, залежить  виховна сила колективу. 
    Важливо щоб у колективі були такі взаємовідносини, коли кожна людина відчуває і дорожить честю колективу. Дуже важливо, щоб були створені такі трудові, товариські, творчі обставини в колективі, за яких би людина ставила вимоги перед собою, відчувала відповідальність перед суспільством. Важливим є те, щоб дисциплінованість була рисою, притаманній молодій людині завжди, особливо тоді, коли вона залишається наодинці з труднощами, з необхідністю подолати їх [4].
    Проблема морального розвитку школярів в колективі знайшла своє відображення в роботі Т.Є. Коннікова. Вона показала, що колектив впливає на дитину в міру активності дитини. Моральна характеристика є найбільш істотною, стрижневою в людині, а колектив виступає як виховання його морального обличчя [14].
    Т.Є. Коннікова виділила вид відносин у колективі, який вона назвала гуманістичним. Характеристиками цього виду відносин є: стійкі, доброзичливі відносини, увага до один до одного, готовність прийти на допомогу, або розділити радість з іншими; відсутність замкнутості, ізольованості колективу, групового егоїзму, поява прагнення до взаємодії з іншим; наявність у членів колективу почуття захищеності, відсутність випадків «ізольованості» або авторитарного лідерства в колективі[21].
    Гуманістичні відносини Т.Є. Коннікова вважала показником високого рівня розвитку колективу. Умовою становлення таких відносин виступає участь дітей у справах на благо людей, співпраця з іншими колективами заради спільної морально цінної ідеї, подолання разом з колективом труднощів і переживання спільних цілей. У такому колективі особистісні та ділові відносини розвиваються і набувають гуманістичну спрямованість [14].
    У роботах Новікової Л.І. і її співробітників були розглянуті шляхи управління колективом як інструментом всебічного розвитку дитини. Дитячий колектив правильно функціонує за умови цілеспрямованого керівництва педагогом.
    Новікова Л.І. звернула увагу на двоїсту природу дитячого колективу: з одного боку, він об'єкт педагогічної діяльності, з іншого - спонтанно розвивається явище, що яскраво виражено у вільному спілкуванні один з одним. Предметом уваги педагога повинна стати вся система різноманітних відносин дітей у колективі і становище в ній кожної дитини. Тільки за цієї умови можливе ефективне управління розвитком дитячого колективу.
    Великий інтерес викликає ідея «общинності» колективу, який об'єднує дітей різного віку і дорослих, що дозволяє природним шляхом передавати життєвий досвід, традиційні цінності [23].
    В.А. Караковский, Л.І. Новикова, Н.Л. Селіванова висловлюють ідею міжвікової колективних об'єднань дітей, співтворчості і колективної співпраці у спільній діяльності педагога і дитини, розвитку взаємодії в колективі на ненасильницької основі.
    В основі нових підходів лежить визнання педагогом самоцінності кожної особистості в дитячому колективі, розуміння ролі колективних відносин і співтворчості у створенні перспективного індивідуального зростання і становленні суб'єктної позиції дитини у взаємодії з оточуючими [23].
    За І.П. Івановим, навколишнє життя - не поза школою, не зовні, а в школі, удома, в компанії однолітків, в грі, усюди. Вона оточує дитину з усіх боків. Це не те життя, в яке дитину виводять, як на
    Фото Капча