Особливості викладання музики учням початкових класів

Як показали дослідження, у сприйманні молодших школярів найрозвиненіший емоційний компонент, відстають у розвитку музичний (гармонійний) слух і мислення. Головний компонент музичного сприймання – співтворчість – виявляється на рівні безпосередньої, емоційної чутливості до музики. Компоненти сприймання взаємозв'язані між собою.

Розвиток сприймання музики – складне завдання, зокрема на початковому етапі навчання. Справа в тому, що молодші школярі перестають сприймати твір. Вони можуть бути неуважними, потім знову слухати музику, не помічаючи, що якийсь час взагалі не чули її.

Уже в 5-6 річному віці діти здатні прослухати і запам'ятати невеликий музичний твір, визначити його характер, настрій, найяскравіші засоби музичної виразності. За результатами досліджень Н. Вєтлугіної, Р. Зінич та інших учених з'ясовано, що в дітей молодшої групи дитячого садка, які розрізняють загальний настрій і характер твору, почуття, викликані музикою, дуже швидкоплинні. Сприймання музики 4-5 річними дошкільними зберігаються ще довше. Проте довільна увага в них розвинена недостатньо, через те твори, призначені для слухання, мають бути невеликими та образними.

Музика, яку слухають діти, повинна відповідати тим же вимогам, що й пісні, які вони розучують. Доступність музики визначається перш за все її змістом, близькістю тематики інтересам дітей, а також обсягом музичного твору. Учні 6-7 років можуть уважно слухати музики лише 1, 5-2 хв. Поступово обсяг уваги у дітей розширюється, і у 3-4 класах тривалість музичної п'єси може досягати 3, 5 – 5 хв.

У різних учнів один і той самий твір може викликати різні асоціації, залежно від індивідуальності слухача, його духовної культури. Чим молодший слухач, тим більше він опирається на поза музичні асоціації.

Частина учнів не може відділити, які виникають під час слухання музики, від власне змісту музики. Саме тому їхні відповіді можуть бути такими несподіваними.

У 3-4 класах емоційність сприймання поступово доповнюється прагненням учнів зрозуміти, що виражає музика, у чому її зміст. Школярі можуть досить повно визначити емоційний зміст музики, дати їй образне пояснення, а завдяки властивій спостережливості – почути окремі деталі музичної мови, відтінки, виконання.

 

 

Навчання музиці ще не означає нічого принципово значного. Незрозуміло, чи потрібно всіх навчати музиці, тобто сольним грі і співу. Але спостерігати її і, спостерігаючи, звикати робити висновки і узагальнювати – вміння сприймати. Сприймати музику – справа нелегка. До нього необхідно підготувати увагу. Розглядаючи питання про специфіку музичної освіти, слід обмежити фазу наукового вивчення і фазу естетичного відбору до скромної фази спостереження за більш прийнятною явищем. Сприйняття і спостереження музики можуть привести до художньої оцінки і до підвищення рівня смаку. Але важливі, не така оцінка і смак. Спираючись тільки на них, важко виправдати місце і значення музики, визначити межі її використання. Якщо музика – життєво насущне і здорове явище, то не треба починати сприйняття його і спостерігати за ним з естетичних передумов. Захід сонця – гарне видовище, але не в ньому одному (тобто не в красі видовища) справа. Є в спогляданні заходу більш істотна сторона, ніж просте замилування. Це – спостереження, що збагачує життєвий досвід і підвищує ступінь життєсприйняття і життєрадісності. Точно так само і музику, взяту як споглядаємо явище, можна і треба спробувати вивести за межі гіпнотичного занурення в неї ради емоційного навіювання, що виходить від неї. Таке пасивне занурення – шкідливо, тому що не актуально і не динамічно.

Музика – мистецтво слухо-моторних вражень. Через метрики-архітектонічний метод розподілу звучного матеріалу вона лише частково зближається зі зоровими сприйняттями і уявленнями. Отже, спостереження музики, насамперед, веде до загострення слухових вражень і збагачення нашого життєвого досвіду, знання про світ через слух.

Напруга слухової уваги при сприйнятті-спостереженні музики дає можливість схоплювання серед безупинно протікає музичного руху. Схоплювання зв'язки один з одним і взаємодії всіх обумовлюють процес звучання елементів. Виробляється насущне якість сприйняття, насущне саме за сучасної переоцінки всього існуючого. Сприйняття – в плані співвідносності і спряженості організуючих що звучить матерію елементів.

Музика рухається. Єдиний засіб не упустити цілого за митями звучань і зрозуміти процес розгортання звуків – це осягати співвідношення кожного даного моменту звучить з попереднім і наступним моментами. Ціллю і завданням музичної