Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Патогенетична роль і корекція порушень імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогенією

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І. М. Сєченова
 
КУЦЕВОЛ Iрина Борисiвна
 
УДК: 616. 233-002: 611-018. 7: 616-003. 93: 612. 017. 1+612. 433. 62+612. 621. 31
 
Патогенетична роль і корекція порушень імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогенією
 
14. 01. 27 – пульмонологія
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
  
Ялта – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Хренов Олександр Андрійович, Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського, завідувач кафедри терапії №2.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, Ярош Олександр Михайлович, Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних методів лікування та медичної кліматології ім. І. М. Сєченова, заступник директора з наукової роботи доктор медичних наук, професор Каменєв Віктор Федорович, Білгородський державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапії.
Провідна установа: Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України відділення технологій лікування неспецифічних захворювань легень
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Медичне значення хронічних обструктивних хвороб легень визначається, в першу чергу, своєю високою поширеністю; в структурі захворюваності вони входять в число причин, що лідирують по числу днів непрацездатності, причинам інвалідності і займають четверте-п'яте місце серед інших причин смерті (А. Г. Чучалін, 1998). Як відмічено в матеріалах II з'їзду фтизіатрів і пульмонологів України, питома вага неспецифічних запальных захворювань легень, серед всіх вперше зареєстрованих захворювань складає 26, 1%, причому, з 90-х років відмічається черговий ріст захворюваності на ХОБ (Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник і співавт., 1998; Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник, 1998).
Учення про ХБ в останнє десятиліття суттєво доповнилось новими науковими фактами, серед яких, на нашу думку, потрібно особливо виділити подальшу розшифровку епідеміологічних аспектів і чинників ризику розвитку хронічних бронхолегеневих захворювань, ролі оксидантних та антиоксидантних систем, мультифакторних механізмів обструкції бронхів, ролі інфекції, формування синдрому поліорганної недостатності та ін. (В. В. Серов, В. С. Пауков., 1995; Г. Б. Федосеєв, 1995; Н. С. Антонов, О. Ю. Стулова, Ю. Ю. Зайцева, 1998; Зайков С. В., 1998).
Сучасними міжнародними протоколами курації хворих на ХОБ, прийнятими в Україні, достатньо повно визначена профілактична і лікувальна тактика у відношенні як основного, так званого “необоротного” компоненту бронхіальної обструкції, так і “оборотного”, обумовленого запальним процесом в бронхіальному дереві (Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник і співавт., 1998; Ю. І. Фещенко, В. М. Мельник, 1998). Розробка сучасних лікувальних програм безпосередньо пов'язана з розшифровкою нових аспектів патогенезу бронхіальної обструкції, переглядом проблеми вторинних імунодефіцитних станів (включачи питання імуноекології), патогенетичної ролі інфекційних асоціацій та ін. (Г. Б. Федосеєв, 1995; А. М. Борисова, О. П. Артемова, О. Д. Заболотникова, 1996; А. М. Борисова,. 1998; Е. Д. Дука, 1998; С. В. Зайков, 1998; А. А. Чумак, 1998; Н. Н. Кеворков, В. А. Черешнев, Б. А. Бахметьєв., 2000). Разом з тим, проблема хронічного запального процесу в рамках захворювань внутрішніх органів, включаючи і бронхолегеневу патологію, залишається далекою від остаточного вирішення (Д. Н. Маянський, 1991; В. В. Серов, В. С. Пауков., 1995).
Клінічні спостереження за хворими на хронічні обструктивні хвороби легенів (перш за все – БА) нерідко вказують на наявність прямого зв'язку перебігу, а в ряді випадків і виникнення захворювання і змінами в статевій сфері організму (Н. Н. Зубцовська, А. П. Беляєва, В. І. Трофімов, 1984; Mathow E., 1981; Eliason O., Scherzer H. H., De Graff A. C. 1986). Так, відмічається полегшення перебігу захворювання у дітей при досягненні статевого дозрівання, предменструальні загострення БА, обважнення (поява) хвороби в літньому віці (В. Г. Алексеєв, Г. М. Герасимов, Е. Г. Вишневська, 1983). Саме у хворих на БА як жіночої, так і чоловічої статі численними дослідженнями документовано виражений дисбаланс в гіпофізарно-гонадальній системі (В. Г. Алексеєв, Г. М. Герасимов, Е. Г. Вишневська, 1983; В. І. Трофімов, 1989; Г. Б. Федосеєв, В. І. Трофімов, 1995; Eliason O., Scherzer H. H., De Graff A. C. 1986; Zannolli R., Morgese G., 1997).
Проводячи наукову паралель, треба підкреслити, що широке використання гормональної замісної терапії (окрім сугубо ендокринологічної патології) має місце, перш за все, в кардіологічній практиці. Так, замісна гормональна терапія у жінок після закінчення репродуктивного періоду суттєво знижає захворюваність і смертність від серцево-судинних захворювань (Mosca L., Manson J. E., Sutherland S. E. el al., 1997). Враховуючи системний рецепторопосередкований характер взаємодії естрогенів з гладкими міоцитами судинної мережі (антипроліферативний ефект і вазодилятація), а також їх здатність в фізіологічних дозах (які використовуються при замісній гормональній терапії) модулювати гіперкоагуляційні зрушення, можна припустити позитивний ефект статевих стероїдів в купіруванні, перш за все, загострення ХОБ. Разом з тим, в науковій літературі є лише поодинокі публікації, присвячені використанню гормонів репродукції в пульмонологічній практиці.
Враховуючи вищесказане, продовження наукового пошуку по вивченню патогенетичної ролі дисбалансу функціональної інтеграції ендокринної системи з іншими основними гомеостатичними системами
Фото Капча