Патогенетична роль і корекція порушень імуноендокринної регуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих на хронічний обструктивний бронхіт з гіпоестрогенією

В якості замісної гормональної терапії (хворим 5-ї і 6-ї груп) нами використовувася курс синтетичного естрогену мікрофоліну форте (по 0, 025 мг 2 рази щоденно, але не більше 20 днів). Контролем для хворих 5-ї групи служила 3-я група хворих, які не отримували замісної гормональної терапії. Контролем для хворих 6-ї групи, які отримували курс мікрофоліну форте (по 0, 025 мг 2 рази на день щоденно, але не більше 20 днів) служила 4-а група хворих, які не отримували вказаний препарат. При призначенні мікрофоліну форте строго враховувались противопоказания до призначення препаратів натуральних і синтетичних естрогенів (Е. М. Вихляєва, 1998; С. К. Йена, Р. Б. Джаффе, 1998).

Нами встановлено, що під впливом курсу мікрофоліну форте на 2-у етапі дослідження ПАЕ статистично значущо зростає у хворих 5-ї групи на 30, 2% (р<0, 001, p1<0, 05) і 6-ї групи; ФА культурального середовища (дослід 1 (ФА)) – у хворих 6-ї групи на 24, 3% (р<0, 02, p1<0, 01) ; ФА культурального середовища (дослід 9 (ФА), 1-а серія дослідів) – у хворих 6-ї групи на 19, 9% (р<0, 05, p1<0, 02) ; ЧР культурального середовища (дослід 1 (ЧР)) – у хворих 5-ї групи (на 29, 4%, р<0, 02) і 6-ї групи на 36, 2% (р і p1<0, 01). В біологічній моделі з введенням аутологічних лімфоцитів ПАЕ зростає у хворих 5-ї групи на 17, 9% (р<0, 05) і 6-ї групи на 25, 9% (р<0, 02), а ФА культурального середовища – у хворих 6-ї групи на 20, 4% (р<0, 05).

Таким чином, результати дослідження in vivo, в цілому, підтверджують одержані нами в вітральних експериментах факти, які свідчать про модулюючий вплив естрогенів на функціональну активність бронхіального епітелію, включаючи лімфоцитозалежні процеси

Вищеперелічені лабораторні зрушення супроводжувались позитивною клінічною динамікою. Так, із 20 хворих 5-ї групи після проведеного курсу мікрофоліну форте клінічне покращення настало у 17 осіб (85, 0%) ; у хворих 3-ї групи, які не отримували курс замісної гормональної терапії, клінічно виражений позитивний клінічний ефект зареєстрований у 10 випадках (62, 5%) із 16. Так, зокрема, зменшення кашлю та задишки відмічено (відповідно, в 5-й і 3-й групах) в 80, 0% і 56, 3%, полегшення відокремлення мокротиння і/або зниження його добового об'єму – в 90, 0% і 75, 0%. Із 18 хворих 6-ї групи після проведеного курсу мікрофоліну форте клінічне покращення настало в 16 осіб (88, 9%) із 18; у хворих 4-ї групи, які не отримували курс етинілестрадіолу, клінічно виражений позитивний клінічний ефект зареєстрований в 14 випадках (58, 3%) із 24. В 6-й і 4-й групах зменшення кашлю та задишки відмічено відповідно в 83, 3% і 62, 5%, полегшення відокремлення мокротиння і/або зниження його добового об'єму – в 94, 4% і 54, 2%.

Наведені факти, на нашу думку, є переконливим підтвердженням обгрунтованості включення курсу мікрофоліну форте в лікувальний комплекс хворим жіночої статі, які страждають на ХОБ, що протікає на фоні гіпоестрогенії, в якості екстраімунного імунокоректора і стимулятора регенерації БЕ.

 

 

Результати дослідження розкривають особливості дисбалансу імуноендокринноі системи и гормоноопосередкованої імунозалежної регенерації бронхіального епітелію і розуміння патогенетичної суті ХОБ у хворих жіночої статі. Розроблено і впроваджено в клінічну практику метод застосування замісної гормональної терапії естрогенами в якості стимулятора проліферативної активності епітелію бронхів та екстраімунного імунокоректора у подібних хворих.

1. У хворих жінової статі зі збереженим менструальним циклом, які страждають на ХОБ II і III ступеня тяжкості в фазі загострення має місце знижений рівень секреції ендогенного естрадіолу, який поєднується з порушенням центрального регуляторного механізму – негативниого зворотного зв'язку в системі гіпоталамус – гіпофіз – гонади (яєчники).

2. Установлено, що у хворих на ХОБ жіночої статі зі збереженим синтезом ендогенного естрадіолу має місце безпосередній вплив бронхообструктивної патології на синтез ендогенного тестостерону – підвищення його концентрації при II ступені тяжкості захворювання і зниження при III ступені тяжкості.

3. Доказано існування естрогензалежної системи гормонального контролю функціональної активності бронхіального епітелію у хворих на ХОБ жіночої статі з гіпоестрогенією.

4. Виявлено, що у хворих на ХОБ жіночої статі в менопаузі і постменопаузі система гормонального контролю репаративної регенерації слизової оболонки бронхів включає й андроген (тестостерон) -опосередковані ефекти.

5. У хворих на ХОБ з гіпоестрогенією і тяжким перебігом бронхолегеневого захворювання естрогени мають потенціюючий вплив на лімфоцитозалежну стимуляцію репаративноі регенерації бронхіального епітелію.

6. Дано патофізіологічне обгрунтування використання замісної гормональної терапії (естрогенами) для корекції репаративної регенерації епітелію слизової оболонки бронхів у хворих жіночої статі, які страждають на ХОБ, що протікає на фоні гіпоестрогенії.

7. Доведено клінічну ефективність використання мікрофоліну форте в комплексній терапії загострення ХОБ у хворих жіночої статі зі зниженим синтезом ендогенного естрадіолу за рахунок стимуляції репаративної регенерації бронхіального епітелію та імуномодулюючої дії.

 

 

1. При виборі раціонального лікування жінок, хворих на ХОБ, рекомендується проводити комплексну оцінку ендокринного (гормони репродуктивної сфери) потенціалу.

2. Для корекції репаративної регенерації бронхіального епітелію у хворих жіночої статі із