Патріотичне виховання старших дошкільників засобами художнього слова

Діти 5-6 років вже володіють достатнім літературним багажем, відрізняють казку від оповідання, безпомилково визначають поетичні твори. Вони розуміють суть конкретного вчинку літературного героя, хоча його приховані мотиви не завжди вловлюють. Фахівці називають цей вік «бібліотечним» – за здатність дітей проявляти інтерес не до художнього слова в цілому, а вже до книг певної тематики і певного жанру, за завзятість деяких дітей у пошуку улюблених книжок.

Список художніх творів для старшого дошкільного віку досить об'ємний і різноманітний. Взагалі, використовується література різного об'єму, форми і стилю. Патріотичне виховання, як більш вузька частина виховання особистості, тим не менш, користується всім переліком жанрів, рекомендованих старшому дошкільному віку.

Усна народна творчість – найбагатший матеріал для патріотичного виховання. До старшого дошкільного віку діти вже знайомі з багатьма видами усної народної творчості. Найкоротші – прислів’я та приказки вони дізналися ще в молодшому віці, із загадками познайомилися в середньому. Для знайомства з рідною культурою важливо не тільки, щоб дитина пасивно знала якийсь набір приказок і прислів’їв, але щоб вони використовувалися нею в підходящих випадках – в грі або обрядах. Мала форма народного фольклору все ще присутня і в програмі і в побуті дітей – пісні, потішки і заклички, але інтерес дітей вже до них не так сильно виражений, як у попередніх вікових групах. Проте стають популярними лічилки, загадки, скоромовки, народні казки.

Укрїнські народні казки, повні чудесного вимислу, драматичних ситуацій, протистояння добра і зла, не тільки розважають, радують дітей, а й закладають основи патріотичності, моральності і людської гідності. Мабуть, найяскравішим і улюбленим жанром для дітей залишається народна казка.

Билини – особливий древній жанр усної народної творчості, з яким дітей знайомлять в старшому дошкільному віці. Зміст билин тісно пов’язаний з патріотичним вихованням. Для дітей використовуються адаптовані варіанти текстів. Героїчні сюжети захоплюють дітей і розбурхують їх уяву яскравою гіперболою, співучістю, легендарністю.

Обрядові пісні, приказки, надокучливі казки і небилиці – входять в коло дитячого читання. До небувальщини і нісенітниць діти відчувають особливе тяжіння. У дошкільнят вже є чіткі реалістичні уявлення про навколишній світ. У небилицях і розвиваються події, абсолютно неймовірні з точки зору здорового глузду. Всі дії – суцільна логічна помилка. І дітям подобається оперувати невідчутними сутностями, легко переставляючи їх в розумі і відчуваючи себе значущими і компетентними.

Вірші, присвячені природі в різні пори року, що описують красу природи ускладнюються. Вірші для цього віку беруться об’ємом 4-5 строф, зі складним образним мовленням і барвистими епітетами, які викликають у дітей почуття прекрасного, любові до оточуючого.

Знайомство дітей з поетичним мовленням при знайомстві з природою привчає їх помічати прекрасне і виражати думку не плоскими, шаблонними фразами, а шукати точне визначення, що підкреслює їх відчуття і враження від краси природи. Діти охоче вчать вірші, використовують метафори і епітети для передачі особливо яскравих почуттів.

Розповіді про природу – вивчаються з метою ознайомлення дітей з природою (що є також частиною формування патріотичного ставлення до рідного краю) і сприйняттю її не тільки як корисного ресурсу, але як частину живого, чутливого світу. Формування любові до природи починається з подиву, радості від пізнавання, захоплення. Персонажі природні і їх переживання, описані авторами, близькі дітям. В оповіданнях описується краса рідної природи в її постійній зміні, взаємодія всіх живих істот з їх повсякденними турботами і клопотами.

Вірші про Велику Вітчизняну Війну – є важливою складовою патріотичного виховання. Вірші про подвиги і мужність солдатів і партизанів, які захищали Батьківщину, які не жаліли себе в боротьбі – є високохудожнім засобом виховання. Сила ритмічного поетичного слова діє на свідомість дітей надихаюче.

Розповіді про Велику Вітчизняну Війну, про дітей і підлітків, які брали участь в боротьбі із загарбниками, знайомлять сучасних дітей з подвигами їхніх бабусь і дідусів. Діти співпереживають персонажам А. Гайдара, Л. Кассіля, В. Разумневича, А. Мітяєва, хвилюються, вперше усвідомлюють жорстокість і нещадність війни до простих людей, обурюються проти фашизму, нападів на мирних жителів, отримують перші знання про рівність всіх рас і національностей.

Розповіді про рідне місто і столицю України – окремий вид спеціальної дитячої літератури для патріотичного виховання дошкільнят. Небагато батьків маленьких українців знаходять час зводити дітей в музеї, до пам'ятників та історичних місцях. Але дітям, для розвитку гордості за своє місто, для знання його особливостей і достоїнств, потрібні знання. У цьому випадку педагогу допомагають збірки оповідань та книги, які яскраво проілюстровані, містять відповідний для дитячого сприйняття матеріал, викладений у вигляді захоплюючих оповідань.

Отже, художнє слово, як ніщо інше, є найціннішим джерелом морального та патріотичного виховання дошкільників. Тому що патріотичні почуття, які виховуються засобами художнього слова, пробуджуватимуть у дітей любов до героїчного, переконуватимуть у тому, що за будь-яких історичних часів в житті завжди є місце для подвигів, вірного служіння рідному народу,