Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Патріотичне виховання старших дошкільників засобами художнього слова

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
40
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Батьківщині.

 
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ХУДОЖНЬОГО СЛОВА ЯК ЗАСОБУ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ
 
2.1. Діагностика патріотичних почуттів старших дошкільників
 
Першим етапом дослідження є діагностика рівня сформованості патріотичних почуттів у старших дошкільників.
Мета констатувального експерименту – дослідження рівня сформованості патріотичних почуттів старших дошкільників, патріотичне виховання старших дошкільників засобами художнього слова.
Дослідження проводилось на базі Комунального закладу «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №15 комбінованого типу» Харківської міської ради, в дослідженні брали участь 10 дітей старшого дошкільного віку, що навчаються у групі №7 (Таблиця 2. 1). Дослідження проводилося в період з вересня 2015 року по грудень 2015 року
Таблиця 2. 1
Список дітей досліджуваної групи
№П. І. Б досліджуваногоРік народженняДіагноз
1. 2012ЗНМ І рівня, СФД
2. 2012ЗНМ І рівня
3. 2011ЗНМ ІІ рівня
4. 2012ЗНМ ІІ рівня
5. 2011ЗНМ І рівня
6. 2011ЗНМ ІІ рівня
7. 2012ЗНМІІ рівня, СФД
8. 2011ЗНМ ІІ рівня
9. 2012ЗНМ ІІ рівня
10. 2012ЗНМ ІІ рівня
Дослідження передбачає три етапи:
І етап – проведення дослідження та аналіз мовленнєвого розвитку дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ;
ІІ етап – корекційна робота спрямована на підвищення рівнямовленнєвого розвитку дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ;
ІІІ етап – проведення повторної діагностики та аналізу мовленнєвого розвитку дітей молодшого дошкільного вікуіз ЗНМ, після проведеної корекційної роботи, та аналіз її ефективності.
Основуючись на цих завданнях та теоретичному аналізі наукових джерел нами була підібрана методика дослідження мовленнєвого розвитку молодших дошкільників, що мають ЗНМ. В основу даної методики покладені завдання з методик розроблених: Н. Ніщевою[17], Н. Серебряковою [12, 19], Р. Лалаєвою [12], О. Ушаковою, О. Струніною [24]. Які були адаптовані нами для даної групи дітей молодшого дошкільного віку.
У даній методиці важливу роль має не лише результат, а й поточне виконання дітьми певних ігрових вправ.
Під час проведення дослідження використовували завдання які передбачають:
Дослідження фонетичної сторони мовлення (за наявності фразового мовлення).
Мета: виявити характер порушення звуковимови і звуко-складової структури слів.
Процедура дослідження: логопед пропонує дитині «піти до іграшок у гості».
1. Відтворення звуконаслідування:
2-3 роки: лялька плаче «а-а-а», поїзд гуде «у-у-у», машина гуде «бі-бі», кішка нявкає «няв-няв».
3-4 роки: лялька плаче «а-а-а», дитина плаче «уа-уа», поїзд гуде «у-у-у», віслючок кричить «іа-іа», мишка пищить «і-і-і», собака гавкає «гав-гав».
Дослідження звуко-складової структури слів.
Створюється ігрова ситуація: лялька Аня принесла «Чудову коробочку» (з картинками). Логопед називає картинки, а дитина повторює: будинок, мама, чоботи, мак, каша, машина, собака тощо.
3. Стан звуковимови. Досліджується в процесі спостереження за грою дитини, бесіди з ним і розглядання картинок.
4. Особливості просодичної сторони мовлення (за наявності фразового мовлення) : -темп (нормальний, швидкий, повільний) ;
-ритм (нормальний, аритмія) ;
-паузація (правильна, порушена) ;
-вживання основних видів інтонації (вживає, не вживає) : розповідий, питальний, спонукальний.
Дослідження фонематичної сторони мовлення. (Додаток А)
Мета: виявити стан фонематичного сприйняття.
Процедура дослідження: логопед просить дитину показати мишці картинки.
Завдання:
Показати на картинках предмети, названі логопедом: коса- коза, почка – бочка, лук – люк.
Дослідження стану імпресивного мовлення. (Додаток Б)
Мета: визначити обсяг імпрессивного словника дитини.
Процедура дослідження:
1. Пасивний словник:
а) розуміння конкретних іменників: показати засловесною інструкцією логопеда предмети, частини предметів, частини тілатощо.
2-3 роки: вуха, очі, ніс, рука, нога, м'яч, лялька, стілець, стіл.
3-4 роки: коліно, лікоть, лоб, шия, живіт, спина, стілець, спинка стільця, сидіння, ніжки стільця, машина, кабіна, колеса, кузов, кермо.
б) розуміння узагальнюючих слів: вибрати предмети або картинки а лексичним темами.
3 роки: «Іграшки», «Посуд».
в) розуміння дій
3-4 роки:
- покажи, де дівчинка йде, взувається, сидитьтощо;
- виконати доручення за мовною інструкцією (дай ляльку, погодуй ляльку, посади ляльку, покатай машинку, кинь м'яч тощо).
2. Розуміння форм єдиного і множинного числа іменників:
2-3 роки:
- показати на іграшках, де: кубик – кубики, лялька- ляльки, машинка – машинки, ведмедик -ведмедики.
3-4 роки:
- показати на картинках, де: кішка – кішки, відерце – відерця, лялька- ляльки, будинок – будинки.
3. Розуміння прийменниково-відмінкових конструкцій, їх значення з прийменниками на, в, під, за:
- поклади м'ячик у коробку, на стіл, під стіл, за стіл тощо.
4. Розуміння зменшувально-пестливих суфіксів іменників:
2-3 роки:
-показати на іграшках, де: лялька – лялечка, машина – машинка, м'яч- м'ячик, чашка – чашечка.
3-4 роки:
-показати на картинках, де: стіл – столик, чашка – чашечка, сумка – сумочка, відро – відерце тощо.
Дослідження стану експресивного мовлення. (Додаток В)
Мета: визначити обсяг експресивного словника дитини.
1. Активний словник:
а) іменники: назвати предмети, картинки за темами.
2-3 роки: «Іграшки», «Посуд».
3-4 роки: «Одяг», «Взуття», «Родина», «Тварини».
б) дієслівний словник:
2 3 роки:
- назвати, що робить хлопчик, за
Фото Капча