Патріотичне виховання старших дошкільників засобами художнього слова

3-4 роки:

- назвати, що робить хлопчик, за картинками: їсть, спить, грає, малює, п'є, гуляє, миє, вмивається, біжить, іде тощо.

в) прикметники:

- назвати за картинками колір, розмір, смак та інші якості різних предметів.

2. Стан граматичного ладу мовлення (обстежується при наявності фразового мовлення) :

а) вживання іменників в називному відмінку однини і множини:

2-3 роки: м'яч- м'ячі, машина – машини, лялька – ляльки, мотрійка – мотрійки.

3-4 роки: стіл – столи, м'яч – м'ячі, лялька – ляльки, рука – руки, куля -

кулі, око – очі.

б) вживання іменників у знахідному відмінку однини без прийменника (назви, що ти бачиш на картинках: «Я бачу м'яч, ляльку, будинок» тощо).

в) вживання іменниківв родовому відмінку однини (назвати за картинками) :

- це хвіст кого? – Лисиці;

- це сумка кого? – Мами;

- це машинка кого? -Хлопчика;

- це вуха кого? – Зайця.

г) узгодженняприкметників з іменниками однини чоловічого і жіночого роду:

- назвати колір предметів: прапорець – червоний, олівець – синій, машина – червона, чашка – синя, куля – червона, м’яч – синій;

д) вживання прийменниково-відмінкових конструкцій з прийменниками:

- на, в, під, за (назвати місцезнаходження предметів на картинках або демонстрації дій з предметами) ;

е) вживання іменників із зменшувально-пестливими суфіксами: (як назвати маленький предмет?)

2-3 роки (з іграшками) : лялька – лялечка, м'яч- м'ячик, машина – машина, будинок – будиночок.

3-4 року (за малюнками) : стіл – столик, стрічка – стрічечка, ложка – ложечка, вікно – віконечко;

Дослідження зв'язного мовлення.

Мета: виявити рівень сформованості зв'язного мовлення.

Загальна характеристика мовлення: є мовлення або відсутнє, лепетне мовлення, мовлення окремими словами, фразове мовлення.

Методи: спостереження, бесіда.

Таблиця 2. 2

Результати первинної діагностики

№П. І. Б досліджуваногоНабрана кількість балівМаксимальна кількість балів

1. Марія Д. 1841

2. Єгор Г. 1641

3. Влада К. 2841

4. Роман К. 2641

5. Максим К. 2141

6. Павло К. 2841

7. Олександра Л. 2441

8. Марія Р. 2641

9. Марія С. 2441

10. Євгенія Ш. 3041

Якісний аналіз проведеного дослідження дозволив виявити, що діти досліджуваної групи діти мали певні утруднення під час виконання запропонованих завдань, низький словниковий запас, порушення фонетики, звуковимови, зв’язне мовлення слабко розвинуте тощо.

З даного обстеження можна зробити висновок, що діти досліджуваної групи мають загальне недорозвинення мовлення.

Отже, обстеження мовленнєвого розвитку у дітей досліджуваної групи дало можливість виявити певну закономірність порушень у дітей із ЗНМ. У дітей із ЗНМ явно виражене порушення звуковимови, фонематичної сторони мовлення, звуконаслідування тощо. Продіагностувавши розвиток мовлення у дітей даної групи, ми можемо приступити до перевірки підібраної методики.

 

 

Для для розвитку мовлення молоших дошкільників із ЗНМ поставлене завдання – щотижня проводити корекційні заняття з даною групою дітей для розвиткумовлення. Загальна тривалість яких 15 хвилин. З метою підвищення рівня мовленнєвого розвитку.

Для досягнення поставленого завдання була підібрана методика яка передбачала використання на заняттях з дітьми такі види роботи як:

ігрові вправи для розвитку психічних процесів;

врави для розвитку дрібної моторики;

ігри та вправи на розвитокфонетичного сприймання;

ігри та вправи на розвиток просторової орієнтації;

ігрові вправи для розвитку граматичного ладу мовлення;

ігри для поповнення словникового запасу;

В ході корекційної роботи були підібрані такі ігри:

«А я на луг ходила …» (Додаток Ґ)

Мета: вчити уважно слідкувати за розповіддю педагога, правильно та вчасно реагувати на певний вербальний сигнал, розвивати слухову увагу, уяву, загальну моторику, виховувати інтерес до природи.

Обладнання: картинка із зображенням лугу, предметні картинки із зображенням квітів.

Словник: слова-назви квітів.

Хід гри:

Перед дітьми – картинка, на якій зображено луг, та предметні картинки із зображенням квітів. Діти їх уважно розглядають. Вибирають, хто якою квіткою хоче бути в грі, повідомляють про це педагогу. Діти вільно розташовуються на килимку. Педагог пояснює дітям, що потрібно дуже уважно слухати розповідь. Почувши назву вибраної квітки, виконати зазначену в розповіді дію.

Розповідь повинна бути емоційною, виразною, трохи прискореною і не занадто багатослівною.

Педагог: «Тільки сонечко прокинулось й послало свої перші промінці на землю, я вийшла на ґанок і вдихнула наповнене пахощами квітів повітря… І мені так захотілося поглянути, які квіти вже прокинулись. Я вийшла на широкий луг і побачила ромашку, яка тільки-но відкрила свої вічка. («Ромашка» імітує пробудження) «.

Педагог продовжує розповідь, в якій квіти відкривають свої пелюстки, хитають голівками, підставляють свої личка до сонця, зів’яли, ловлять дощові краплини тощо. Діти уважно слухають, виконують відповідні рухи. Педагог може назвати одну і ту ж квіточку кілька разів, назвати кілька квіток, які виконують один і той же рух. Якщо дитина-квітка запізнилась і не виконала своєчасно рух, вона віддає свою пелюстку ведучому. В кінці