Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Патріотичне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
31
Мова: 
Українська
Оцінка: 

дисциплін, підготовки і проведення позааудиторних виховних заходів; готовність викладачів реалізовувати виховний потенціал соціально-гуманітарних дисциплін щодо патріотичного виховання студентів.

Завдання дослідження:
1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури і стану патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів уточнити сутність понять „патріотизм”, „патріотичне виховання студентів” та визначити структурні компоненти патріотичної вихованості майбутнього інженера.
2. Діагностувати рівень патріотичної вихованості майбутніх інженерів на основі розроблених критеріїв і показників.
3. Виявити виховний потенціал змісту предметів соціально-гуманітарного циклу в контексті формування патріотичних якостей студентів.
4. Розробити зміст і методику патріотичного виховання особистості майбутнього інженера засобами соціально-гуманітарних дисциплін та експериментально перевірити їх ефективність.
5. Визначити педагогічні умови ефективного формування патріотичних якостей майбутніх інженерів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін. 
Теоретично-методологічна основа дослідження: базисні положення теорії пізнання; філософські положення про діалектичний зв’язок явищ об’єктивної й суб’єктивної дійсності, про особистість як суб’єкт діяльності і спілкування, про механізм трансформації суспільних цінностей в особистісні надбання (О. Леонтьєв, Л. Кольберг, О. Бодалєв); психолого-педагогічні теорії про роль освіти і культури у формуванні та розвитку морально-духовних якостей особистості (І. Бех, М. Нікандров, О. Сухомлинська); концептуальні розробки відомих діячів педагогічної науки про шляхи формування патріотизму підростаючого покоління (В. Сухомлинський, О. Вишневський, Ю. Руденко); основні положення про реформування навчально-виховного процесу в українській вищій школі, викладені у Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України „Про освіту” та „Про вищу освіту”, „Концепції національного виховання”, „Концептуальних засадах гуманітарної освіти в Україні (вища школа)” та ін.
Для реалізації поставлених завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних теоретичних та емпіричних методів дослідження. Теоретичні методи містять: аналіз, порівняння, узагальнення інформації з філософської, соціологічної, психолого-педагогічної літератури (для уточнення понять „патріотизм”, „патріотичне виховання студентів ВТНЗ”); аналіз навчальних планів і робочих програм, індивідуальних планів викладачів, програм виховної роботи ВТНЗ, моделювання (з метою виявлення потенційних можливостей навчальних дисциплін соціально-гуманітарного циклу). 
Емпіричні методи – педагогічне спостереження, бесіди, анкетування, тестування, експертні оцінки, метод ранжування, самооцінювання (для встановлення рівнів патріотичної вихованості студентів); педагогічний експеримент: констатувальний етап дав змогу виявити стан патріотичного виховання студентів та рівень їх патріотичної вихованості; формувальний етап здійснювався для перевірки змісту і ефективності методики формування патріотичних рис майбутніх студентів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, самостійної роботи та позааудиторних виховних заходах). Статистичні методи (для з’ясування достовірності результатів експериментального дослідження).
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у Вінницькому національному технічному університеті, Сумському державному університеті, Київському національному університеті будівництва і архітектури. Загалом у дослідженні брало участь 527 студентів та 57 викладачів. 
Етапи дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1998-2005 рр.
На першому етапі (1998-1999 рр.) здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічної, філософської, культурологічної та історичної літератури, проаналізовано передовий педагогічний досвід з проблеми дослідження; розроблено понятійний апарат і висунуто робочу гіпотезу; з’ясовано стан досліджуваної проблеми в педагогічній практиці; здійснено відбір навчального-виховного матеріалу; сформульовано вихідні теоретичні положення та розроблено методику дослідження.
На другому етапі (2000-2001 рр.) продовжено вивчення наукової літератури з досліджуваної проблеми; розпочато дослідно-експериментальну роботу з метою перевірки та уточнення змісту навчального матеріалу соціально-гуманітарних дисциплін, а також результативності його використання в патріотичному вихованні студентів; на основі отриманих результатів і зроблених висновків здійснено структурування змісту навчального матеріалу.
На третьому етапі (2001-2005 рр.) здійснено експериментальну перевірку ефективності запропонованих змісту і методики патріотичного виховання студентів засобами соціально-гуманітарних дисциплін; проаналізовано й узагальнено результати дослідження, сформульовано висновки та оформлено дисертаційну роботу.
Наукова новизна і теоретичне значення результатів: 
уперше здійснено відбір і структурування змісту патріотичного виховання, який забезпечує патріотичну вихованість майбутнього інженера (усвідомлення своєї національної належності; знання рідної мови, культури, традицій; знання історії України, пошана до її історичного минулого; відповідальність за долю країни, готовність до її захисту; дотримання Конституції України; дбайливе ставлення до природи; повага до культур інших народів); 
теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику реалізації змісту патріотичного виховання студентів, яка є цілісним, послідовним процесом, що поєднує: діагностування рівня патріотичної вихованості студента ВТНЗ; визначення виховних можливостей соціально-гуманітарних дисциплін; забезпечення взаємозв’язку між предметами цього циклу у процесі реалізації змісту патріотичного виховання; формування позитивної мотивації у студентів; використання форм і методів навчально-виховної роботи, які забезпечують активність студентів на навчальних заняттях, у позааудиторній патріотичній діяльності, створюють умови для самоосвіти, самовираження й самовиховання патріотичних якостей; поетапне тестування з метою врахування індивідуальних особливостей студентів у проектуванні змісту виховної роботи; посилення виховної функції процесу навчання;
визначено педагогічні умови, що забезпечують ефективність означеної методики патріотичного виховання майбутніх інженерів (орієнтація студентів на ідеал сучасного інженера як носія, окрім фахових знань, умінь і навичок, рис громадянина-патріота; усвідомлення студентами виховних можливостей змісту соціально-гуманітарних дисциплін (комплект науково-історичних текстів, зміст яких відображає громадянську позицію українських інженерів); забезпечення активності студентів у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, підготовки і проведення позааудиторних виховних заходів, присвячених відродженню забутих імен українських учених-інженерів; готовність викладачів реалізовувати виховний потенціал соціально-гуманітарних дисциплін щодо патріотичного виховання студентів);
подальшого розвитку набули критерії (інтелектуально-пізнавальний, емоційно-мотиваційний, діяльнісно-практичний) та рівні сформованості (низький, середній і високий) патріотичної вихованості студентів вищих технічних навчальних закладів. 
Практичне значення дослідження полягає в розробці методики патріотичного виховання майбутніх інженерів у процесі вивчення предметів соціально-гуманітарного циклу у, який передбачено: виявлення виховного потенціалу
Фото Капча