Патріотичне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Теоретичний аналіз проблеми та отриманих результатів пошуково-експериментальної роботи дали змогу сформулювати такі висновки:

1. Розбудова незалежної України вносить корективи щодо формулювання мети професійної підготовки фахівців різних профілів, у тому числі й майбутніх інженерів. Сучасний інженер, окрім фахових знань, умінь і навичок, має володіти загальною культурою, розумінням екологічних та соціальних наслідків своєї діяльності, світоглядними орієнтирами та духовними цінностями. Саме така творча особистість необхідна сьогодні для ефективного здійснення розбудовчих процесів в Україні. Тому одним із завдань гуманітаризації та гуманізації вищої освіти, зокрема технічної, є орієнтація її на загальнолюдські культурні цінності, прилучення студентської молоді до національних джерел духовності, формування у неї патріотичних якостей. 

2. На основі результатів аналізу філософської, психолого-педагогічної літератури уточнено поняття „патріотизм” і „патріотичне виховання студентів ВТНЗ”. Останнє розуміємо як складний динамічний процес, спрямований на формування національно-громадянської самосвідомості, патріотичних переконань та поведінки, усвідомлення своїх вчинків і дій на благо народу та держави, готовності до захисту Вітчизни.

3. Для діагностування рівнів патріотичної вихованості студентів вищих технічних навчальних закладів виділено такі критерії та їх показники: інтелектуально-пізнавальний (знання історії України; знання української мови, знання української культури та традицій); емоційно-мотиваційний (усвідомлення національної належності, любов до рідної землі, народу, повага до історичного минулого країни, готовність до захисту Батьківщини); діяльнісно-практичний (відповідальне ставлення до навчання; участь у підготовці та проведенні виховних заходів патріотичного змісту; участь у діяльності патріотичного характеру (об’єднання, гуртки, секції та ін.); самоосвіта та самовиховання з формування патріотичних особистісних рис).

4. Означені критерії дали змогу виділити три рівні сформованості патріотичної вихованості студентів, а саме:

низький рівень – відзначає поверхневу зацікавленість студентів усім українським, незнання української мови, історії України, культури свого народу, байдуже ставлення до майбутнього своєї Батьківщини, яке проявляється у безвідповідальному ставленні до навчання, професійної підготовки, громадських обов’язків, відсутності прагнення до самоосвіти і самовиховання, прояву патріотичних почуттів.

середній рівень – засвідчує усвідомлення студентами своєї національної належності, характеризується достатнім рівнем знань з мови, історії, культури, задовільними результатами у професійній підготовці, однак вирізняється поверхневим інтересом до всього українського, необхідністю стимулювання до участі у виховних заходах патріотичного спрямування.

високий рівень – характеризується відмінним знанням історії України, української мови, культури і традицій рідного народу, повагою до історичного минулого; відповідальним ставленням до навчання та професійної підготовки, самоосвіти й самовиховання, активною участю у підготовці та проведенні виховних заходів патріотичного змісту; намаганням займатися самоосвітою і самовихованням, бути корисними своїй країні, захищати національну незалежність.

5. Діагностування рівнів патріотичної вихованості студентів вищих технічних навчальних закладів на основі зазначених критеріїв і показників засвідчило, що переважна більшість з них знаходилися на середньому та низькому рівнях патріотичної вихованості (67,7% та 23,8%). Основними причинами такого стану патріотичної вихованості студентів ВТНЗ, як засвідчують результати дослідження, є: превалювання безумовної цінності технічних наук у підготовці майбутнього інженера, певна недооцінка соціально-гуманітарних дисциплін щодо цього, що породжує у студентів прагнення обмежитися мінімумом знань з цих дисциплін; недостатнє використання виховного потенціалу дисциплін соціально-гуманітарного циклу у патріотичному вихованні студентів; відсутність належного взаємозв’язку між предметами соціально-гуманітарного циклу у патріотичному вихованні майбутніх інженерів; недостатнє врахування у патріотичному вихованні індивідуальних особливостей студентів, здійснення диференційованого підходу; слабка корекційна виховна робота з подолання негативних моральних проявів.

6. Результати формувального експерименту переконують, що у змісті патріотичного виховання майбутніх інженерів передбачено формування таких якостей особистості: усвідомлення особистістю національної належності; любов до рідної мови, культури, національних традицій; знання історії Вітчизни, пошана до історичної пам’яті; розуміння менталітету, самокритичне ставлення до національних вад та дій щодо подолання їх у власній поведінці, звичках; відчуття власної відповідальності за долю країни, народу, готовність до захисту Батьківщини; розуміння й сприйняття української ідеї, сприяння розбудові державної незалежності України; дотримання Конституції України, дбайливе ставлення до національних багатств і рідної природи; поважне ставлення до інших народів.

7. Розроблено методику формування патріотичних якостей майбутнього інженера і експериментально підтверджено її ефективність. У ній передбачено: діагностування рівня патріотичної вихованості студента та особистісної готовності до удосконалення своїх позитивних патріотичних якостей та подолання негативних; визначення виховних можливостей соціально-гуманітарних дисциплін щодо патріотичного виховання студентів, забезпечення взаємозв’язку між предметами цього циклу у процесі реалізації змісту патріотичного виховання; формування позитивної мотивації студентів до вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, подолання в окремих студентів поглядів на ці дисципліни як другорядні в їх фаховій підготовці; використання форм і методів навчально-виховної роботи, які забезпечують активність студентів на навчальних заняттях, у позааудиторній патріотичній діяльності, створюють умови для самоосвіти, самовираження й самовиховання патріотичних якостей; залучення студентів до ціннісно-орієнтаційної діяльності в патріотичному вихованні, що актуалізує не тільки знання, а й емоції, почуття, що сприяють формуванню відповідних переконань, гуманістичної спрямованості особистості; поетапне тестування з метою врахування індивідуальних особливостей студентів у проектуванні змісту виховної роботи, що забезпечує здійснення диференційованого підходу у патріотичному вихованні, корекції і прогнозування результатів формування патріотичних якостей у студентів; забезпечення взаємозв'язку між виховною роботою під час навчальних занять, позааудиторною виховною роботою, самоосвітою, самовихованням студентів та виховними впливами інших виховних інституцій (студентський колектив, художня література, ЗМІ та ін.), що досягається чітким плануванням патріотичного виховання студентів на всіх рівнях (загальновузівському, факультетському, кафедральному, академічної групи тощо); науково-методичне забезпечення різних форм виховної роботи та здійснення педагогічного керівництва