Патріотичне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Результати дослідження переконують, що вдосконалення світоглядної свідомості особистості патріота здійснюється шляхом оновлення змісту освіти, що за своїм обсягом і характером відображає насамперед ідейно-ціннісне багатство рідного народу і вищі здобутки світової культури, сприйняті крізь призму національної свідомості. Участь вихованців у суспільно корисній праці, яка повинна мати патріотичне спрямування, дієву форму розвитку обов’язку і відповідальності перед Батьківщиною. У патріотичному вихованні студентів важливо правильно пов’язувати минуле і сучасне нашої країни, утверджуючи наступність кращих традицій поколінь. Якщо сильніше молодь буде відчувати зв’язок часу, минулого і майбутнього вільного України, зв’язок своїх особистих інтересів з інтересами Вітчизни, якщо більш здатна вона буде сприймати все краще, що створене попередніми поколіннями, і прогресивне, що принесла свобода, то краще вона буде уявляти свою роль у здійсненні завдань розбудови України, то вищим буде ступінь її усвідомлення патріотичної відповідальності.

У патріотичному вихованні студентів важливо, щоб педагог був переорієнтований з ролі інформатора і контролера, організатора виховних заходів на старшого товариша, друга, духовного орієнтира, наукового консультанта, організатора самостійного здобуття знань, творчості вихованців, їхньої самоосвіти і самовиховання (В. Сухомлинський).

На етапі констатувального експерименту вивчено стан організації патріотичного виховання студентів ВТНЗ України. Для його виявлення здійснювалося опитування 527 студентів та 57 викладачів за спеціально підготовленими анкетами, педагогічне спостереження та індивідуальні бесіди. Інформаційними об’єктами дослідження були: навчальні плани і робочі програми, індивідуальні плани викладачів, перспективні плани основних заходів виховної роботи університетів, факультетів та кафедр, інформація про роботу клубів, гуртків за інтересами (плани засідань, тематичні плани), звіти про результати навчально-виховного процесу, наявні видання засобів масової інформації, університетські часописи (газети, журнали, радіо-, телепередачі, бібліотечні карточки). 

Вивчення стану патріотичного виховання студентів ВТНЗ України, зокрема у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін, дало змогу виявити характерні недоліки: недостатнє використання виховного потенціалу змісту цих дисциплін у патріотичному вихованні студентів; ставлення значної частини студентів до цих дисциплін як до другорядних у їх фаховій підготовці; позааудиторні виховні заходи недостатньо пов’язані з навчальним процесом і мають переважно епізодичний характер; недостатнє залучення студентів до патріотичної діяльності, створення умов для самовираження, самоосвіти і самовиховання, спрямованих на формування в особистості патріотичних рис; недостатня підготовленість викладачів соціально-гуманітарних дисциплін до реалізації їх виховних можливостей у патріотичному вихованні студентів ВТНЗ. При цьому не треба думати, що гуманітаризація навчання у ВНТЗ є лише проблемою викладачів гуманітарних кафедр. Не менш важлива соціальна орієнтація майбутніх інженерів викладачами фахових кафедр, які повинні у процесі підготовки спеціаліста формувати такий підхід до виробництва, що найбільшою мірою відповідав би соціальним потребам суспільства.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури (М. Кожнієв, М. Монахов, Л. Мозгова, В. Фарфоровський) та результатів констатувального експерименту розроблено такі критерії та їх показники для діагностування рівнів патріотичної вихованості студентів вищих технічних навчальних закладів: інтелектуально-пізнавальний (знання історії України; знання української мови, знання української культури та традицій); емоційно-мотиваційний (усвідомлення національної належності, любов до рідної землі, народу, повага до історичного минулого країни, готовність до захисту Батьківщини); діяльнісно-практичний (відповідальне ставлення до навчання; участь у підготовці та проведенні виховних заходів патріотичного змісту; участь у діяльності патріотичного характеру (об’єднання, гуртки, секції та ін.); самоосвіта та самовиховання з формування патріотичних особистісних рис). 

Діагностика показників патріотичної вихованості студентів вищих технічних навчальних закладів згідно з розробленими критеріями забезпечила можливість визначити та охарактеризувати рівні патріотичної вихованості студентів: низький – 24%, середній – 67,7%, високий – 8,3%.

Результати діагностики свідчать про те, що рівень патріотичної вихованості студентів не повною мірою відповідний сучасним вимогам суспільства, стан патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів не можна вважати задовільним, а сама проблема патріотичного виховання студента засобами соціально-гуманітарних дисциплін потребує подальшого вдосконалення.

У другому розділі „Експериментальна робота з удосконалення змісту і методики патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів засобами соціально-гуманітарних дисциплін” розкрито логіку і методику формувального експерименту; визначено основні напрями змісту патріотичного виховання і розроблено методику його реалізації у процесі вивчення соціально-гуманітарних дисциплін та у позааудиторній виховній роботі; проаналізовано результати експерименту.

На формувальному етапі експерименту брало участь 272 студенти, з яких 142 студенти експериментальної групи (ЕГ) і 130 студентів контрольної групи (КГ). Експеримент проводився протягом навчання студентів, з першого по випускний курс.

З метою надання патріотичному вихованню студентів ВТНЗ системного характеру пошуково-експериментальна робота здійснювалася у таких напрямах: розробка змісту патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів та його реалізація у навчально-виховному процесі; підготовка дидактичних матеріалів для викладачів дисциплін соціально-гуманітарного циклу щодо виявлення та реалізації їх виховного потенціалу у патріотичному вихованні студентів під час навчальних занять; розробка планів виховної роботи та сценаріїв виховних заходів з патріотичного виховання студентів у позааудиторній виховній роботі; підготовка дидактичних матеріалів з організації самостійної навчально-пізнавальної, навчально-дослідної та дослідної роботи з тематики соціально-гуманітарних дисциплін, активізації самоосвіти та самовиховання студентів у патріотичному напрямі; відповідна методична робота з викладачами, які були задіяні в експерименті