Патріотичне виховання студентів вищих технічних навчальних закладів

Результати дослідження можуть бути використані при розробці програм, підручників, навчальних та методичних посібників суспільствознавчого циклу, у практиці навчально-виховної роботи вищої школи, системі підготовки та підвищення кваліфікації викладачів соціально-гуманітарних дисциплін.

Особистий внесок автора полягає у теоретичному обґрунтуванні основних ідей та положень проблеми, зокрема особливостей реалізації змісту патріотичного виховання студентів на заняттях з ділової української мови (у співавторстві з Т.Іванець); підборі та адаптації історико-наукових текстів патріотичного змісту в навчальному посібнику „Практикум з ділової української мови” (у співавторстві з В.Дудатьєвою); результатів констатувального і формувального експериментів, що відображають формування ціннісних орієнтацій в процесі патріотичного виховання студентської молоді (у співавторстві з О.Федун); формування національної свідомості особистості під час вивчення української мови (у співавторстві з О.Абрамчук).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується теоретико-методологічною обґрунтованістю його вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних меті й завданням дисертаційної роботи, кількісною обробкою та якісним аналізом результатів експерименту, апробацією і впровадженням у практику навчально-виховної роботи вищих технічних навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом оприлюднення їх на конференціях: міжнародних – „Актуальні проблеми сучасної лексики, граматики та лінгводидактики” (Вінниця, ВДПУ імені М. Коцюбинського, 2003), „Гуманітарно-технічна еліта і управління великими соціальними системами” (Харків, НТУ ”ХПІ”, 2004), „Гуманізм та освіта” (Вінниця, ВНТУ, 2004), „Патріотичне виховання майбутніх інженерів у позааудиторних виховних заходах” (Вінниця, ВККЕП, 2005); „Формування духовно-моральних цінностей та професійного становлення молоді в сучасних соціокультурних умовах” (Київ-Вінниця, ВСЕІВМУРЛ „Україна”, 2005); всеукраїнських – ”Творчість, духовність, гуманізм у просторі освіти” (Вінниця, ВДТУ, 1998), ”Гуманістична місія освіти” (Вінниця, ВДТУ, 2000), „Виховний процес у технічному вузі: проблеми та рішення” (Алчевськ, Донбаський гірничо-металургійний інститут, 2001), „Проблеми гуманізму і освіти” (Вінниця, ВДТУ, 2002); регіональних – ”Корпоративна культура організацій ХХІ століття”(Краматорськ, ДДМА, 2003).

Основні положення та результати дослідження обговорювалися і були схвалені на засіданнях кафедри педагогіки та звітних наукових конференціях викладачів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2000-2005 н.р.).

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Вінницького національного технічного університету (Довідка про впровадження №11/53 від 11.11.2005 р.), Сумського державного університету (довідка про впровадження № 45.07-06/2447 від 05.09.2005 р.), Київського національного університету будівництва і архітектури (довідка про впровадження № 61-93 від 14.10.2005 р.), Вінницького будівельного технікуму (довідка про впровадження № 575 від 23.11. 2005р.).

Публікації за темою дисертації. Основні положення та результати дослідження викладені у 20 публікаціях, серед яких - 10 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 навчальний посібник, 9 тез та матеріалів доповідей .

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації 254 сторінки, з яких 185 сторінок основного тексту, список використаних джерел містить 245 найменувань. Ілюстративний матеріал поданий у 16 таблицях і 4 рисунках.

 

 

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено його об’єкт, мету, гіпотезу і завдання, розкрито методи дослідження, наукову новизну і практичне значення роботи, а також подано відомості про апробацію дисертаційного дослідження та впровадження його результатів у педагогічну практику.

У першому розділі „Патріотичне виховання майбутніх інженерів як педагогічна проблема” здійснено аналіз різних підходів до трактування сутності і структури понять „патріотизм”, „патріотичне виховання студентів”; проаналізовано теоретичні засади патріотичного виховання студентів; визначено показники, критерії та рівні патріотичної вихованості, стан патріотичного виховання студентів вищих технічних навчальних закладів.

Результати аналізу психолого-педагогічної і філософської літератури свідчать, що поняття „патріотизм” є значущою моральною цінністю. Патріотизм як моральний принцип розглядав О. Радіщев, як загальнолюдську цінність – В. Бєлінський, як визначальний принцип вітчизняної школи – Є. Белозєрцев, І. Ільїн, Б. Кобзар, В. Сухомлинський, О. Вишневський, як морально-політичний принцип – О. Докукіна, Л. Канішевська, як фундаментальну особистісну цінність – І. Бех.

Унаслідок аналізу філософської, гуманітарної та психолого-педагогічної літератури зроблено висновок про сутність патріотизму як моральної якості людини, що виявляється у її здатності ідентифікувати себе з рідним народом, у любові та відданості своїй батьківщині, потребі в постійному власному духовному й інтелектуальному зростанні заради величі і слави своєї вітчизни та готовності за будь-яких умов постати на захист національних інтересів свого народу та демократичних цінностей, практичними справами зміцнювати могутність і незалежність держави.

Під патріотичним вихованням студентів ми розуміємо організований, планомірний та цілеспрямований процес засвоєння особистістю національних цінностей і норм культури, спрямований на формування у неї національно-громадянської свідомості, патріотичних переконань і поведінки, усвідомлення своїх вчинків і дій на благо народу й держави, готовності до захисту Вітчизни.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури свідчать, що у процесі патріотичного виховання студентської молоді