Пенсійний Фонд України

4) вносить на розгляд Міністра соціальної політики пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади своїх заступників;

5) затверджує за погодженням з Міністром соціальної політики структуру апарату Пенсійного фонду України, положення про структурні підрозділи апарату Пенсійного фонду України;

6) призначає на посади та звільняє з посад за погодженням з Міністром соціальної політики керівників і заступників керівників структурних підрозділів апарату Пенсійного фонду України, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців і працівників апарату Пенсійного фонду України;

7) призначає на посади за погодженням з Міністром соціальної політики та головами відповідних місцевих держадміністрацій, звільняє за погодженням з Міністром з посад керівників територіальних органів, призначає на посади і звільняє з посад за погодженням з Міністром їх заступників;

8) затверджує штатні розписи і кошториси відповідних територіальних органів;

9) розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

10) забезпечує взаємодію Пенсійного фонду України із структурним підрозділом Мінсоцполітики, визначеним Міністром соціальної політики відповідальним за взаємодію з Пенсійним фондом України;

11) забезпечує дотримання встановленого Міністром соціальної політики порядку обміну інформацією між Міністерством та Пенсійним фондом України і вчасність її подання;

12) підписує акти правління Пенсійного фонду України;

13) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Пенсійного фонду України;

14) представляє в установленому порядку Пенсійний фонд України у відносинах з іншими державними органами, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;

15) дає у межах повноважень, передбачених законом, обов’язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Пенсійного фонду України та його територіальними органами доручення;

16) забезпечує виконання рішень правління Пенсійного фонду України;

17) видає накази з питань, що не належать до компетенції правління Пенсійного фонду України;

18) розпоряджається у межах повноважень, передбачених законом, коштами Пенсійного фонду України;

19) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Голова правління Пенсійного фонду України має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра соціальної політики.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Пенсійному фонді України можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою правління Пенсійного фонду України.

 

 

Система недержавного пенсійного забезпечення (далі – НПЗ) становить третій рівень пенсійної системи. Її розбудова здійснюється починаючи з

2004 року після набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Основу такої системи становлять недержавні пенсійні фонди. Основною метою інвестування пенсійних активів є отриман  учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових д загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат разом із забезпеченням дохідності пенсійних активів вище рівня інфляції та залучення довгострокових інвестиційних ресурсів, необхідних для модернізації економіки.

Норми законодавства про недержавне пенсійне забезпечення регулюють відносини з приводу страхових внесків, які спрямовуються до обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду, подальшого їх розміщення й інвестування пенсійних активів застрахованої особи та страхування і виплату довічної пенсії або одноразової виплати.

Система недержавного пенсійного забезпечення – це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

Система недержавного пенсійного забезпечення представлена в Україні ринком послуг недержавних пенсійних фондів, внески до яких добровільно сплачуються роботодавцями або самими громадянами – учасниками НПФ із використанням системи податкових пільг.

Суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення є:

• недержавні пенсійні фонди;
• страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду;
• банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків;
• вкладники та учасники пенсійних фондів, учасники накопичувальної системи пенсійного страхування;
• вкладники пенсійних депозитних рахунків;
• учасники недержавного пенсійного забезпечення;
• засновники пенсійних фондів;
• роботодавці – платники корпоративних пенсійних фондів;
• саморегулівні організації суб'єктів, які надають послуги у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
• органи державного нагляду і контролю у сфері недержавного пенсійного забезпечення;
• адміністратори пенсійних фондів;
• компанії з управління активами;
• зберігачі;
• аудитори;
• особи, які надають консультаційні та агентські послуги відповідно до Закону [6].

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється:

• пенсійними фондами шляхом укладення пенсійних контрактів між адміністраторами пенсійних фондів та вкладниками таких фондів відповідно до цього Закону;
• страховими організаціями шляхом укладення договорів страхування довічної пенсії з учасниками фонду, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду відповідно до цього Закону та законодавства про страхування;
• банківськими установами відповідно до цього Закону та законодавства про банківську діяльність шляхом укладення договорів про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень у межах суми, визначеної для відшкодування вкладів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що встановлюється згідно із законом.

На початок 2016-го в Україні було зареєстровано 72