Пенсійний Фонд України

Реформування у сфері пенсійного забезпечення громадян проводиться з метою запобігання негативним наслідкам у системі державних фінансів. Країни, які це практикують, знаходяться на різних етапах пенсійного реформування. Водночас загальний напрям – це зменшення ролі розподільчого рівня пенсійної системи і посилення ролі накопичувального пенсійного страхування. При цьому необхідно забезпечити функціонування системи обліку періодів зайнятості, сум нарахованої заробітної плати і розміру сплачених внесків кожної особи.

Проте, на функціонування накопичувальної складової пенсійної системи має вплив інфляція, що призводить до знецінення заощаджень застрахованих осіб. Тому завдання держави є здійснення контролю щодо збереження пенсійних активів.

По-п’яте, це диференціація пенсійних виплат. Розмір пенсії має бути однаковим для осіб, які сплачували рівні внески. Поступове збільшення тривалості страхового стажу, необхідного для призначення мінімальної пенсії, стимулюватиме як працівників, так і роботодавців до легалізації заробітної плати. При цьому потрібно враховувати характер праці, умови праці, місцевість, де проживала людина.

На стабільність діяльності пенсійної системи впливають такі об’єктивні чинники, як рівень навантаження на працездатне населення, вікова структура населення, тіньова економіка, низький рівень реальних доходів населення та рівень доходів громадян літнього віку, високий ступінь соціальної диференціації, соціально-політична нестабільність та ін. З метою реалізації основних завдань сталого людського розвитку необхідним є комплексний підхід до вирішення проблем, а не вирішення окремих питань, що може призвести до розбалансування та погіршення показників роботи Пенсійного фонду України.

Україна є однією з найбільш старіючих країн світу, і як наслідок, частка пенсіонерів стрімко зростає. Відсутність кардинальних змін, вже найближчим часом може призвести до дефолту вітчизняної пенсійної системи. Лише збільшення пенсійного віку або збільшення пенсійних внесків вже не вирішить накопичені проблеми.

Отже, пенсійна реформа вкрай необхідна. Головне завдання пенсійної реформи на сучасному етапі, як зазначив Голова правління Пенсійного фонду О. Зарудний-це відновлення справедливості у пенсійній системі, зробити так, щоб людина, яка протягом життя чесно сплачувала внески до Пенсійного фонду, мала гідну пенсію, щоб ліквідувати зрівнялівку у пенсійних виплатах, осучаснити пенсії, призначені у попередні роки [22]. Але все це потребує фінансової стабільності пенсійної системи, зокрема ліквідації дефіциту Пенсійного фонду, залучення до участі у системі всіх категорій працівників, позбавлення Пенсійного фонду невластивих йому виплат і багато чого іншого.

Зараз в Уряді напрацьовується пакет рішень і фахівці Пенсійного фонду беруть активну участь у цьому процесі. Основною метою проекту пенсійної реформи є відновлення і зміцнення страхових принципів. Насамперед – посилення прямої залежності пенсійних виплат від трудового внеску. Але пенсійна реформа – це не лише законодавчі зміни. Це в тому числі, і організаційне, технологічне, кадрове, інформаційне оновлення пенсійної системи.

 

 

Сьогодні вітчизняна система обов’язкового пенсійного страхування є багатофункціональним організмом під керівництвом Пенсійного фонду України. У сфері національних фінансів солідарна пенсійна система є другою за обсягом, після Державного бюджету, системою акумулювання та розподілу. Після набуття чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” відкрився новий етап, постали нові завдання перед Пенсійним фондом. Сьогодні, Пенсійний фонд є потужною фінансовою та соціальною інституцією в державі.

Проаналізувавши організаційну структуру управління Пенсійного фонду було виявлено, що у Пенсійному фонді чітко визначені завдання кожного виконуючого підрозділу, логічно визначені кола повноважень відділів та керівників. Завдання Фонду на найближчу перспективу визначені Стратегією модернізації та розвитку пенсійної системи на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України, що сталося вперше в історії Фонду та, взагалі, знаковою подією 2016 року. Аналіз фінансової діяльності за 2014-2016 роки показав, що наявне повне забезпечення безумовного виконання планових показників з наповнення бюджету та своєчасне фінансування виплат пенсій і грошової допомоги.

Розмежування джерел фінансування за різними пенсійними програмами позитивно впливає на стан органу Пенсійного фонду, так і на стан пенсійної системи в цілому. Створення у майбутньому обов'язкової накопичувальної системи завершить процес формування обов'язкової державної пенсійної системи як достатньо активного фінансового ринку. Кошти Накопичувального фонду мають стати потужним джерелом довгострокових інвестицій у національну економіку, дати відчутний поштовх розвитку фондового ринку країни, оскільки переважна більшість зазначених коштів мають інвестуватися саме через інструменти фондового ринку. З метою ефективного функціонування накопичувальної пенсійної системи Законом передбачено низку правил, нормативів та обмежень. Фінанси Пенсійного фонду (які формуються за рахунок внесків до солідарної системи) напряму залежить від проведення ефективної соціальної політики, стабільної економічної ситуації, подальшого зростання виробничого та трудового потенціалу, вдосконалення системи оплати праці, зокрема, зростання частки заробітної плати у собівартості продукції, збільшення доходів працюючого населення, їх детенізації, повноцінної реалізації норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Проте, зниження ставки ЄСВ не призвело ні до значної легалізації «тіньової» зайнятості, ні до скорочення заборгованості із платежів до Фонду. За різними оцінками до 25% працівників не оформили належним чином свої трудові відносини. У 2016 році регулярно сплачувало єдиний внесок лише 10, 1 млн. працівників з понад 20 млн. працездатного населення. Порівняно із попередніми роками припинила зменшуватися і зросла майже на 450 тис. осіб кількість найманих працівників – платників ЄСВ. В минулому році у загальних видатках бюджету не збільшилась питома вага адміністративних витрат. Внаслідок оптимізації структури та чисельності органів Фонду забезпечено економію адміністративних видатків. Впроваджуються сучасні інформаційні технології, запроваджений централізований облік пенсіонерів, що запобігає подвійним пенсійним виплатам, розпочато створення електронних пенсійних справ, які мають замінити паперові.

Якщо у минулому році питома вага коштів Державного бюджету у бюджеті Фонду складала 56, 3%, то цього року 49, 7%. На 1, 3 млрд грн зменшується і абсолютна сума трансферів з Держбюджету. Це відбувається, насамперед завдяки збільшення власних доходів. Одним з таких джерел зростання доходів є двократне збільшення розміру мінімальної заробітної плати з початку 2017 року (3200 грн.). Одним з пріоритетів роботи Пенсійного фонду у цьому році є налагодження співпраці з місцевими органами влади, які отримали широкі повноваження щодо контролю за додержанням законодавства про працю. Традиційним резервом збільшення надходжень до Фонду є погашення боргів.

Новації повинні супроводжуватись ефективними нормативно-правовими актами, зростанням мінімальної і середньої зарплати, легалізацією тіньової зайнятості, удосконаленням системи диференціації оплати праці залежно від умов та складності праці, упорядкуванням принципів і норм нарахування пенсійних виплат, підвищенням рівня пенсійної грамотності та пенсійної відповідальності населення.

Проведені дослідження підтверджують, що найкращим чином забезпечити соціальні гарантії, фінансову стабільність та гідний рівень життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізації відносин між поколіннями і економічного зростання зможе багаторівнева пенсійна система, яка складається з трьох рівнів захисту населення – солідарного (перший рівень), обов’язкового накопичувального (другий рівень) та додаткового або добровільного накопичувального (третій рівень). Реформована солідарна складова враховуватиме інтереси малозабезпечених верств населення, а накопичувальна – стимулюватиме до пенсійних заощаджень усіх громадян, особливо з більш високими доходами.