Пенсійний Фонд України

Щодо збільшення чисельності осіб, які повинні сплачувати єдиний внесок, то, безперечно, це підтримується. І навіть більше. Профспілкова сторона вимагає від Уряду забезпечити вжиття реальних кроків для виведення з «тіні» заробітної плати та зростання чисельності легально працюючих громадян, збільшення кількості робочих місць, підвищення рівня оплати праці. ФПУ постійно вносила пропозиції і наполягала на тому що для розвитку солідарної системи потрібно вживати дієві заходи по виведенню з «тіні» зайнятість і заробітну плату. За окремими даними сьогодні 4 – 4, 5 млн. осіб працює в «тіні». А це десятки мільярдів гривень недонадходжень до бюджетів країни, у тому числі і до Пенсійного фонду. Крім цього потрібно створювати нові робочі місця, розвивати економіку країни, збільшувати розмір оплати праці. Це є основними заходами. Інші варіанти збільшення надходжень до Пенсійного фонду є лише додатковими заходами.

 

 

Ефективна діяльність Пенсійного фонду України впливає перш за все на сталий розвиток людського життя. Для удосконалення цього процесу треба розглядати нові суспільні пріоритети. Оскільки зменшується кількість осіб працездатного віку, а збільшується кількість пенсіонерів, на населення працездатного віку накладається велике навантаження. В результаті це призводить до разбалансованості бюджету Пенсійного фонду. Солідарна пенсійна система взагалі надзвичайно залежить від демографічних процесів.

Для того, щоб знизити соціально-економічні ризики функціонування пенсійних систем у розвинутих країнах проводять такі реформи, які кардинально не змінюють існуючі системи соціального захисту літніх людей. Це, наприклад, такі як: підвищення пенсійного віку; ускладнення умов отримання пенсійних виплат (США, Німеччина, Італія) ; зменшення розміру пенсійних виплат (Греція, Португалія) ; збільшення ставки страхового внеску; зміна умов індексації пенсій (Німеччина, Японія, Швеція) ; введення умовно-накопичувальних схем; запровадження додаткового рівня пенсійного страхування. Загалом будь-які реформи у пенсійній сфері повинні спрямовуватись на створення умов для гарантування кожній людині гідного рівня життя у старості.

Але слід зазначити, що для проведення реформи, що стосується підвищення пенсійного віку, треба враховувати демографічний резерв, тобто рекомендована тривалість життя жінок – 80 років, а чоловіків – понад 70 років. В Україні ж очікувана тривалість життя жінок складає в середньому 76 років, а чоловіків – 66 років. [Веб-сторінка державної служби статистики, ukrstat. gov. ua]. Це свідчить про те, що підвищення пенсійного віку в Україні може створити проблеми і додаткові витрати в перспективі, якщо не вжити заходів щодо покращення здоров’я людей та якості життя.

Пошук шляхів зниження демографічних ризиків для підвищення фінансової стійкості пенсійної системи призвів в деяких країнах до розвитку її накопичувальної складової. З огляду на зарубіжний досвід в Україні також буде вводитися обов’язкове накопичувальне пенсійне страхування. Це сприятиме зменшенню навантаження на бюджет та збільшенню пенсійних виплат. Для того, щоб цей компонент пенсійної системи, який в свою чергу залежить від сталого розвитку економіки, працював, треба вже сьогодні розробити заходи, спрямовані на створення робочих місць і збільшення частки працюючого населення. Також потрібно створити гнучкі механізми підвищення доходів бюджету Пенсійного фонду. Задля цього необхідно по-перше, стимулювати інноваційні процеси у країні, максимально знижувати шкідливість виробництва, використовувати новітнє обладнання, щоб знизити показник передчасного виходу на пенсію.

По-друге, сприяти розвитку потенціалу та економічної активності людей літнього віку. В Рекомендаціях щодо літніх працівників, розроблених Міжнародною організацією праці, зазначено, що літні працівники нарівні з іншими повинні мати права та можливості щодо професійної орієнтації і працевлаштування, підвищення кваліфікації та перекваліфікації, кар’єрного просування, винагороди за свою працю, соціального забезпечення та соціальної допомоги. Українській державі також вигідно мати багато працюючих пенсіонерів, оскільки вони самі собі формують пенсію, яку отримують.

По-третє, це рівень оплати праці, що є важливим підгрунтям формування доходної бази бюджету Пенсійного фонду України. Оплата праці в Україні не відповідає вимогам сучасної соціальної держави. Низькі заробітні плати є актуальним питанням сьогодення. Серйозним аспектом цієї проблеми є тінізація доходів громадян. Тому в Україні треба розробити порядок підвищення рівня заробітних плат. Збільшення рівня заробітних плат в Україні і усунення порушень щодо її нарахуваннята виплати буде сприяти збалансуванню бюджету пенсійного фонду.

По-четверте, це низький рівень доходів серед більшості осіб пенсійного віку. Особливо це стосується тих, кому пенсія була призначена до 2009 року та обрахована із урахуванням середньої заробітної плати за 2007 рік.

 

 

Як це видно з рис. 5. 8 у 2016 році 9118, 7 тис. пенсіонерів, що складає 76, 4% від їхньої загальної чисельності (11938, 8 тис. осіб), отримали пенсію у розмірі від 1301 грн. до 3000 грн. ; 943, 4 тис. осіб (7, 9%) отримували пенсію від 1201 грн. до 1300 гн. ; 868, 2 тис. осіб (7, 2%) отримували пенсію від 3001 грн.