Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга
Передумови запровадження рухомих літер:
 1. нанесення на поверхню якогось плоского ма ріалу методом тиснення спеціально виготовлених рельєфним способом певних знаків, фрагментів картинного чи текстового зображення (штамп, печатка); 
2. опорядження тканин  методом накладання (набиття) на шовк чи інший матеріал різноманітних візерунків чи елементів піктографічного (ка ртинного) письма. 
3. ксилографія, у перекладі з грецької цей термін дослівно означає: пишу (малюю) на зрубаному дереві. Йдеться про спосіб виготовлення на дерев'яній дошці методом вирізування пробільних елементів спеціальної форми із дзеркальним рельєфним зображенням. 
Точну дату народження Гутенберга документально не зафіксовано.
Учені припускають, що це сталося між 1394 і 1399 роками у місті Майнці. Вершиною друкарської творчості Йогана Гутенберг. Гутенберга була його знаменита 42-рядкова Біблія. Складається вона з двох томів загальним обсягом 641 сторінка. Для цього друку було створено спеціальний шрифт, максимально наближений до рукописного письма. Роботу над нею майстер розпочав 1452-го, а закінчив до середини 1456 року. Видання прекрасно ілюстроване різноманітними кольоровими декоративними прикрасами й заставками. Із двохсот примірників книги 165 було віддруковано на папері, а 35 — на пергаменті. Безумовно, що такої вершини своєї творчості Гуттенберг досягнув не відразу Були вдалі й невдалі спроби друкувати окремі аркуші-плакати,  календарики, брошурки. Пройдено ним, таким чином, кілька етапів безупинного вдосконалення і друкарського шрифту, і верстата, і фарбників, і паперу. Одним ІЗ ранніх Гутенбергових друків, що збереглися до наших днів, слід вважати “Фрагмент про Страшний Суд”. Це задрукований з двох боків невеликий аркуш паперу, який графічно змальовує картину прийдешнього на землю апокаліпсису.
Основою цього сюжету стала створена в Тюрінгії близько 1360 року рукописна “Сівіллова книга”. За підрахунками дослідників, згадувану вище латинську шкільну граматику Еміля Доната друкар відтворював у різний час 24 рази. Здійснено також кілька випусків “Астрономічного календаря”. Цікавим з поліграфічного боку є текст “Молитви", який розмножувався на окремих аркушах. Попит на такий вид дуку в епоху Ренесансу був особливим, адже в той час реформатори-протестанти стверджували такі догмати, заякими віруючі зобов'язані були постійно читати біблійні тексти. Гутенберг здійснив й інше видання Біблії — так зване 36- рядкове. Цікаво, що до кожного свого нового твору друкар виготовляв новий шрифт. Певною віхою видавничої справи того періоду може слугувати ше один маловідомий, але дуже вагомий у творчій біографії книжковий шедевр Гутенберга — своєрідна енциклопедія загальних знань під назвою “Католікон”. Автором цього написаного в Х1И столітті твору є генуезець Джованні Бальбо. Очевидно, що ні він, ні   рукописний твір не могли бути відомими в історії, якби не друкарський верстат талановитого німця.
 
10. Ранні спроби перекладів і видань Бібблії на українських землях. Острозька Біблія. Видання Біблії літературною мовою 19-початку 20 ст.
 
Біблія - Книга книг, структуру цієї книги складають розміщені в двох частинах писемні пам'ятки різного часового походження, різних жанрів і стилів, різних авторів, різних мов — Старий і Новий Заповіти. До Старого Заповіту, увійшло 39 книг, що писалися від ХП ст. до н. е. до Різдва Христового здебільшого давньоєврейською та арамейською мовами. Друга частина — Новий Заповіт — увібрала тексти 27 книг, написаних грецькою мовою. Перші писемні згадки про переклад Біблії  на давньоруську (староукраїнську) мову в Херсонесі відносяться до другої половини IX ст. і пов'язані з ім'ям болгарського просвітителя і проповідника Костянтина. Біблійні тексти, створювані в книжкових скриптоніях Десятинної церкви та Софійського собору в Києві, а також про найвагоміші рукописні пам'ятки того періоду — Реймське та Пересопницьке Євангелія. Перші друковані біблійні книги, зокрема україномовні друки німця Швайпольта Фіоля. Ідея першого в Європі повного видання  Біблії церковнослов'янською мовою належить князю Костянтину Острозькому. Щоправда, білорус Францішек Скорина вже видрукував у Празі 1517-1519 роках для свого народу Біблію, але вона також не була повною. Священики і вчені на українських землях користувалися перекладами окремих її частин. До того ж, переклади ці нерідко рясніли неточностями, помилками і при кожному переписуванні все більше віддалялися від оригіналу. Йшлося, отже, про авторитетний, надзвичайно точний текст Святого Писання в перекладі на церковнослов'янську мову, Острозька Біблія: Завершення друку припало на 1581 рік. Загальний обсяг її — 1256 сторінок. Переклади залишалися рукописними чи друкованими раритетами, не справляючи впливу на широкі народні верстви. На думку професора Івана Огієнка, значною мірою причинною такого становища була сама церковнослов'янська мова, якою написана була, Острозька Біблія. Навіть не вся інтелігенція її добре розуміла. Переклад Пилипа Морачевського: інспектор Ніжинської гімназії вищих наук князя В. Безбородька, палкий прихильник української старовини. Добре володіючи грецькою мовою, він за відносно короткий проміжок часу — переклав тогочасною літературною українською мовою чотири Євангелія Нового Заповіту. Для розгляду і одержання дозволу на друк автор перекладу надіслав 1860 року результат своєї праці на дві адреси — Синоду Російської православної церкви до Москви та Академії наук у Петербург. Церковна ж ієрархічна установа відповіла категоричним “ні”. Заборона видати україномовний переклад Нового Заповіту Пилипа Морачевського пояснюється ще й тією обставиною,що українці і в цьому питанні пішли попереду своїх північних сусідів. Адже перший переклад Біблії російською літературною мовою було здійснено в Москві лише в 1876
Фото Капча