Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

царства небесного Г. Смотрицького та Про єдину істинну православну віру  Суразького. Вершиною книжкових видань цього напрямку вважаються богословсько-полемічні твір  “Тренос ” М. Смотрицького. Навчальні: Друковані тексти навчальних видань, як і видання богословських, беруть свій початок з рукописних грамматик. З кінця XVI століття українські друкарі відразу зреагували на прагнення учених очистити тогочасну мову від чужих слів і приділили більше уваги виданню граматик. 1596 року у Л ьвові виходить у світ, зокрема, “Граматіка словенска ”Лаврентія Зизанія-Тустановського. Син першого ректора Острозької академії Герасима Смотрицького Мелетій Смотрицький, який став відомим письменником-проповідником, ученим і церковним діячем, увійшов в історію укра їнсько ї видавничої справи передусім сво єю навчальною книгою-підручником — “Граматіки славенская правилное сунтагма... ” (1 6 1 9 ). Для подальшого розвитку вндавничої справи ця книга мала неабияке значення, адже в ній чи не вперше унормовувалися правописні вимоги до написанняі видання різних наукових трактатів. Варто згадати ще про один навчальний твір, який сприяв удосконаленню організації роботи видавців у мовному плані. Йдеться про твір українського друкаря і письменника, лексикографа Памви Беринди “Лексикон славеноросскій альбо імеен толкованіє'' (К и єво-П еч ерськ а друкарня, 1627). Це — результат багаторічної роботи автора як коректора і редактора в ряді друкарень. Сло вн ик містить близько щість тисяч слів церковнослов'ян ськ о ї і їхніх відповідників тогочасної української мови. Цю книгу можна назвати першим довідником для друкарів і видавців. Складові внутрішньої структури книги, які поступово стали запроваджувати, як обо в'язковий елемент, вітчизняні видавці в ранньому періоді існування друкарства: • передмови; • післямови; • посвяти; • титульні сторінки; • покажчики; • повідомлення про помилки. Передмови: Їх можна умовно поділити на дві групи. До відносяться короткі звернення до читача, що мають такі заголовки; “Чительнику”, “Передмова до чительника”; Іншу групу додатків до основного тексту  складали великі за обсягом і глибокі за змістом цілі наукові трактати. Наявністю таких передмов особливо відзначаються лаврські друки. Сааме такі передмови-трактати, викладені нерідко в полемічному стилі, викликали підвищений інтерес до традиційно бо гословських книг (авторами передмов були Петро Могила, Памва Беринда, інші вчені з Острозької чи Київської академій) Післямови: У них здебільшого йдеться про те, у яких умовах і за яких обставин проводилася робота над цією книгою. Нерідко складачі й автори просять вибачення у вимогливого читача за певні недоліки, які можуть зустрітися на деяких сторінках. Посвяти:  Більшість видань мають свої посвяти. Тут ідеться про людей, які матеріально прилучилися до появи таких книг, у віршованій чи прозовій формі висловлюється їм довічна вдячність і захоплення їхнім благородним вчинком. Серед меценатів, скажімо, києво-печерських друків зустрічаємо імена Костянтина Долмата, Дмитра Голіцина, інших багатих можновладців. Титульні сторінки: Наслідуючи приклад західних колег, українські друкарі поступово вводять до своїх друків титульну сторінку. Щоправда, роблять це з великим запізненням — з кінця XVI століття, тоді як на Заході цей книжковий елемент в водиться друкарями на сто років раніше. В українських виданнях титульний аркуш вперше віднаходимо в “Читанці” Івана Федоровича острозького видання 1578 року, а згодом — у Острозькій Біблії.

 
45. Макет  анатованої каталожної картки
 
Макет анотованої каталожної картки — це елемент вихідних відомостей видання, що є створеним і наведеним у відповідності з певними вимогами записом, який містить найголовніші відомості про видання. Правила оформлення цього елементу регламентується відповідними стандартами (ГОСТ 7.4–86).  Його уміщують у нижній частині звороту титулу. У разі його переповнення іншою інформацією може переноситися на прикінцеву сторінку видання. 
Складові макета анотованої каталожної картки є такими: 
бібліографічний опис; анотація; 
авторський знак; міжнародний стандартний номер видання (ISBN, чи ISSN); УДК(ББК). 
Макет картки виконується мовою оригіналу видання. Але якщо видання виходить в Україні не українською мовою, видавець зобов'язаний додатково подати анотацію державною мовою. Макет анотованої каталожної картки повинен містити не більше 16-ти рядків, враховуючи всі елементи бібліографічного запису. Стандарт встановлює такі розміри макета анотованої каталожної картки: довжина — 75 мм, ширина — 125 мм. У виданнях малого формату можливе зменшення розмірів, але зі збереженням пропорцій довжини і ширини, щоб під час копіювання картку можна було збільшити до встановлених розмірів. 
Використання кеглів шрифта в макеті анотованої каталожної картки та шифрі зберігання видання. 
Елементи бібліографічного запису та шифр зберігання видання Кеглі шрифта 
Заголовок бібліографічного запису* 10 півжирний 
Бібліографічний опис 10 світлий 
Авторський знак 10 світлий 
Анотація 8 світлий 
Шифр зберігання видання 10 світлий 
ББК/УДК 8 півжирний 
 
До складання макету анотованої каталожної картки слід ставитися з особливою відповідальністю. Особливо до тексту анотації — короткої характеристики змісту видання, його особливостей та призначення. Читач, який братиме до рук нову книгу, починає знайомитися з нею з анотації.  
В окремих випадках макет каталожної картки можна не подавати. Це стосується мініатюрних, малоформатних, поліпшених і видань малого обсягу, підручників для середніх шкіл, а також видань для дітей (дошкільнят і школярів початкових класів).
 
41. Поняття про стилістичний алогізм
 
Різновиди стилістичних алогізмів. В лексичній і синтаксичній стилістиці "алогізм- це стилістичний прийом, навмисне порушення логічних зв'язків в літературному творіз метою підкреслити
Фото Капча