Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Передумови запровадження у видавничу практику рухомих літер. Видавнича діяльність Йогана Гутенберга

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
8
Мова: 
Українська
Оцінка: 

циркуляри та їх вплив на  друкарство. Петро І, який відомим указом від 5 жовтня 1720 року підпорядкував усі вільні друкарні в Україні цензурі духовної колегії і заборонив друкування в Києві і Чернігові книг, “ не согласных с российскими печатми” , тобто, тогочасною українською мовою. У загальній формі цей указ був повторений 1721 року. Остаточно діяльність вільних друкарень заборонила 1796 року Катерина ІІ. За її в к а з ів к ою всі друкарні в Україні були опечатані. Згідно з її розпорядженням, засновувалася о соблива цензура з однієї духовної і двох світськи х осіб , у столицях — за віданням сенату, в інших місцях — за наглядом губернських начальств. Таким чином, було покладено початок цензури як цілком самостійного відомства , на яке покладалися обов'язки дозволяти чи забороняти книги. 8 лютого 1838 року було прийнято рішення про відкриття Комітету внутрішньої цензури в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при університеті Св. Володимира і“обслуговував” практично всі друкарні, що  входили до Київського навчального округу. До відкриття в Києві університету дозвіл на друк будь- якої книги видавався лише з Петербурга. Валуєвський циркуляр: “Внаслідок представленн я від 2 7 минулого червня за № 3 4 2 пропоную Київському цензурному комітету зробити р о з порядження, аби до друку дозволялися лише такі твори на малоросійському наріччі, які відносяться до галузі красного письменства, пропуск же книг тією мовою як релігійного змісту, так і навчальних і взагалі призначених для початкового читання н а роду, призупинити до розв'язання піднятого з цього предмету питання в установленому порядку, про що комітет буде сво єчасно поставлений до відома”. Екмський указ(1876 або Закон Юзефовича):Заборона ввезення і друк україномовних книг , окрім історичних пам яток (утримувався правопис першоджерел); дозвіл на друкування інших творів давався лише після розгляду в головному управлінні в справах друку. У 1881 році російський імператор Олександр ІІІ вніс незначні доповнення до попереднього указу, які зробили умови існування україн. слова взагалі нестерпними.  

Революційні заворушення в Росії наприкінці 1905 року зірвали, нарешті, кайдани з українського слова. Проголошувалася також свобода друку. Наставало бурхливе відродження українського друку. Так, на початок 1906 року в Україні вже працювало 17 українських видавництв, з яких 13 знаходилися в Києві. Вже 1907 року з метою обмеження ввезення україномовної літератури з Галичини до Росії особливим циркуляром було запроваджене непомірно високе мито. Ще жорсткіші обмеження введені додатково у 1909 році. Приводом посилення цензурного тиску на українське друковане слово послужили два документи тодішнього міністра внутрішніх справ П. Столипіна у 1910 та 1911 роках.
 
37. Види видавництв: специфіка роботи, видавнича продукція
 
Видавництво- це створене у відповідній організаційно-правовій формі підприємство, головним змістом діяльності якого є підготовка, випуск і реалізація різних друкованих, електронних та комбінованих видань. На основі вивчення українського та зарубіжного досвіду книговидання можна визначити наступні типи сучасних видавництв та їх систем. За формою власності (державне, комунальне, що діє нана основі комунальної власності територіальної громади, приватне та колективне); за формою об'єднання майна засновників (акціонерне тов-во АТ, ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю, тов.-во з додатковою відповідальністю); за способом формування статутного фонду (унітарні – створені одним засновником та корпоративні); за обсягом випущеної продукції (великі, середні, малі); за тематичним репертуаром видань (вузькоспеціалізовані – працюють з чітко визначеним видом фахової літератури / навчальна шкільна, наукова /; специфічної тематики та універсальні); за читацьким колом ( для дітей / веселка, абабагаламага, котигорошко /, для школярів /ранок, для молоді); за знаковим принципом творення видань видавництва спеціалізуються на випуску текстових, електронних, нотних,картографічних видань; за структурною підпорядкованістю (самостійні видавництва, філії, представництва).
 
7. Тематичний репертуар стародруків
 
Структура ранніх книжкових видань. Редакторські та видавничі нововведення, спонукані друкарством. Вже з середини XVI століття можна говорити про формування такої тематики видань: богослужебні; полемічні (наукові); навчальні; інші. Богослужебні:Однією з причин стрімкого поширення друкарства в XV—XVII століттях була гостра потреба в таких виданнях передусім з боку церкви. Адже за християнськими канонами, скажімо, православна церква могла діяти за умови, якщо в ній було не менше восьми богослужебних книжок. Чи не кожна друкарня бралася за підготовку перекладів оригінальних видань або перевидань як великообсягових, так і невеликих видань. Значна кількість накладів і перевидань книг пояснюється тим, що в тогочасному українському суспільств складалася традиція купувати їх для домашніх потреб, дарувати. Особливо це стало популярним серед козацької старшини, заможних мішан, учених. Найскладнішими і найвідповідальнішими в роботі друкарів були тексти Святого Письма для загального і окремого Богослужіння; Апостол, Євангеліє, Псалтир. За ними, шодо кількості видань, ідуть книги із загальними богослужбами: Служебник (Літургіон), Часослов, Тріодь пісна і цвітна. Крім того, ряд друкарень брався й за складання текстів з окремими богослужіннями: Акафістик, Молитвослов. Останні охоче купували віруючі. Полемічні: Збільшення кількості полемічних видань церковно-релігійного і національно-політичного змісту спонукалося Берестейською унією, коли посилилася віросповідна боротьба між прихильниками двох християнських течій — православ'ям і католицизмом. У відповідь на опубліковані 1577 та 1586 роках польською мовою полемічні брошури де вказувалося на недоліки православ'я, незабаром були опубліковані такі ж полемічні праці з іншого боку, в Острозі, — Ключ
Фото Капча