Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820-1865)

Автор ставить перед собою наступні задачі:

розкрити вплив соціально-економічних, суспільно-політичних і культурно-просвітницьких чинників на зародження і становлення періодичної преси Південного степового регіону;

виявити основні етапи розвитку, зміну кількісних і якісних параметрів регіональної преси, особливості її функціонування в системі періодики Російської імперії;

розглянути взаємовідносини центральної і регіональної преси як один з аспектів проблеми взаємозв'язку центру і регіону;

проаналізувати політику уряду щодо місцевої періодики;

виявити вплив суб'єктів управління пресою регіону (місцевої адміністрації, Одеського цензурного комітету) та її об'єкта (читацької аудиторії) на формування системи регіональної преси;

встановити кількісний і соціальний склад читацької аудиторії, форми і масштаби впливу місцевої преси на читачів;

визначити типологічні групи видань у системі періодики регіону;

простежити процес формування журналістських кадрів в регіоні;

виявити матеріали регіональної преси з різних аспектів соціально-економічного, суспільно-політичного і культурного розвитку, атрибутувати найбільш значущі публікації;

розкрити інформаційні можливості місцевої преси як важливого компонента джерельної бази української, російської і молдавської історії;

обгрунтувати роль преси в соціально-економічному розвитку південних губерній і областей;

розглянути ступінь участі місцевої преси в суспільно-політичному житті регіону і країни;

простежити культурно-просвітницькі тенденції в розвитку регіональної періодики;

Вирішення всіх цих завдань дозволяє показати у всій повноті і складності процес становлення і розвитку регіональної періодики в період, що досліджується, і визначити місце преси в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії.

Територіальні рамки дослідження. В останні роки регіоналізм в роботах вчених набув поширення. Регіональний підхід нерідко застосовується і при дослідженні преси. У той же час він ставить перед вченими одну із складних проблем вивчення місцевої періодики XIX ст. – визначення регіону дослідження. Саме поняття “регіон” при аналізі провінційної преси з'явилося не випадково. Адміністративні кордони історично нестабільні, мінливі. Але, крім адміністративно-географічного чинника, на формування регіону визначальний вплив мають особливості економічного розвитку, культурних зв'язків, національного складу і деякі інші характерні ознаки.

На рубежі XVIII-XIX ст. в Російській імперії досить чітко визначилися окремі господарські регіони, де ті чи інші галузі господарства займали провідне місце, чим визначали їх сутність в економіко-господарському відношенні. Серед них чимале значення мав Південний степовий регіон, що включав Новоросійський край (до його складу в першій половині XIX ст. входили Катеринославська губернія з містами Таганрог і Ростов-на-Дону, Таврійська і Херсонська губернії), Бессарабська область і Область Війська Донського. Цей регіон склався пізніше ніж інші, оскільки значна частина його території, землі Північного Причерномор'я, увійшли до складу Російської імперії в останній чверті XVIII ст., а Придунайські степи – тільки в 1812 році. Виход в Чорне і Азовське моря обумовив постійний характер контактів регіону із зарубіжними країнами, що стало найважливішим чинником, який наклав відбиток на економічний розвиток регіону. Сільськогосподарська продукція південних губерній і областей через портові міста прямувала на європейський ринок. Економіко-господарська спільність вплинула істотним чином на соціально-культурний розвиток регіону. Помітну роль у формуванні регіональної спільності відігравала також єдність адміністративного управління, що поширювалась на більшу частину цієї території у зв'язку із створенням Новоросійського і Бессарабського генерал-губернаторства.

Історичним чинником, що сприяв становленню регіону як єдиного цілого, було його прикордонне положення і сусідство з Туреччиною, яке неодноразово призводило до того, що дана територія ставала ареною військових дій. Наслідком російсько-турецьких зіткнень була слабка заселеність території та великий вільний земельний фонд, що обумовило ряд особливостей соціальної політики уряду в цьому регіоні, які робили його привабливим для переселенців. Багатонаціональний склад населення став ще однією суттєво значущою характерною особливістю Південного степового регіону.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1820 до 1865 р. XIX ст. Початковою датою дослідження став вихід першої газети в адміністративному центрі Новоросійського краю – Одесі, який ознаменував зародження журналістики на Півдні. Протягом 30 – 50-х рр. XIX ст. преса набула поширення у всіх губерніях і областях регіону. У період становлення системи періодичної преси основним суб'єктом управління для всієї періодики Південного степового регіону нарівні з центральним цензурним відомством був Одеський цензурний комітет. Єдине управління – важлива характерна риса, яка обумовила специфіку регіональної системи преси. Завершує період, що досліджується, цензурна реформа 1865 р., яка зруйнувала територіальні кордони системи преси даного регіону. З ліквідацією Одеського цензурного комітету періодика Області Війська Донського втратила взаємозв'язок з пресою Новоросійського краю і Бессарабії, пізніше, після ліквідації генерал-губернаторства, почали самостійний розвиток органи преси трьох південних губерній України і знову створеної Бессарабської губернії. Тим самим, вийшовши із загальної “регіональної колиски”, преса південних територій Росії, Молдавії і Південної України незабаром придбала нові, специфічні риси і стала складовою частиною інших регіональних систем. І це закономірно, оскільки система періодичної преси динамічна і змінює свій стан з часом.

Методи дослідження. Дослідницька робота над дисертаційними матеріалами обумовила потребу вибору оптимальних методів, адекватних задуму всебічного розкриття поставлених у роботі проблем і виходу на науково обгрунтовані висновки і узагальнення. Дослідження базується на принципах історизму, комплексності і системності. У роботі регіональна преса розглядається як єдине ціле у статиці і в динаміці, аналізується процес