Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Періодична преса в суспільному розвитку Південного степового регіону Російської імперії (1820-1865)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
51
Мова: 
Українська
Оцінка: 

іншого, на розширення масиву проурядової офіційної періодики. Тому тривалий час преса регіону була представлена виключно офіційними виданнями. За змістом вони значно відрізнялися один від одного. Якщо губернські, обласні і військові “Ведомости” видавалися за вузькою програмою і лише умовно могли впливати на громадську думку, популяризуючи знання в області сільського господарства і формуючи любов читачів до історії, етнографії і статистики, то “Одесский вестник” може бути віднесений до авторитетних суспільно-політичних газет Російської імперії.

Лише у другій половині 50-х рр. XIX ст. у регіоні почалося заснування відомчих і приватних органів преси. З цього часу вони стали виходити не тільки в Одесі і в губернських містах, але і в ряді повітових центрів. У цей період Південний степовий регіон – один з небагатьох у російській провінції – переживав помітний підйом у розвитку газетярства, що був благодатним грунтом для формування в регіоні плеяди талановитих журналістів, які тісно зв'язали своє життя з редакційно-видавничою діяльністю. Заснована в першій чверті XIX ст. газетна періодика даного регіону до середини 60-х рр. поступово трансформувалася у систему регіональної преси.
У третьому підрозділі “Газетна преса етнічних груп” розглядається становлення в регіоні іншомовних газет, що виходили французькою, німецькою, грецькою мовами, ідишем та івритом, спроби заснування періодичних видань болгарською і молдавською мовами, що відображало одну з характерних особливостей краю – його багатонаціональний склад. Міцно затвердилася в регіоні французька преса. Якщо перші французькі газети призначалися для широкого кола зарубіжних комерсантів і іноземних переселенців, то згодом навколо “Journal d'Odessa” об'єдналися етнічні французи. У 40-і рр. XIX ст. до франкомовної преси додалася німецька газета “Unterhaltungsblatt”, на сторінках якої енергійно обговорювалися проблеми колоністів. В умовах перегляду цензурного статуту і тимчасового ослаблення цензурних рамок розпочався вихід першої приватної газети німецькою мовою “Odessaer Zeitung”, грецької газети “Меркурий”, єврейських видань “Гамелиц” (іврит) і “Кол-Мевассер” (ідиш). Газетна преса етнічних груп стала невід'ємною складовою частиною системи преси Південного степового регіону. Вона помітно впливала як на соціокультурний розвиток конкретної етногрупи, в інтересах якої видавалася та чи інша газета, так і всього населення краю, чому сприяли переклад і публікація матеріалів іншомовної преси на сторінках регіональної періодики.
У четвертому підрозділі “Зародження журнальної регіональної періодики” аналізується розвиток місцевих часописів і робиться висновок про те, що в регіоні вони кількісно значно поступалися газетній пресі, і з'явилися (крім спеціальних наукових видань) як особливий різновид лише з кінця 50-х рр. XIX ст. з поширенням приватних і відомчих видань. У комплексі журнальної періодики регіону помітне місце зайняв літературно-суспільний часопис “Южный сборник”, орган православного духовенства “Херсонские епархиальные ведомости”, відомчий журнал Одеського учбового округу. Помітне місце в періодичній пресі краю належало виданням, заснованим представниками єврейської (“Рассвет” і “Сион”) і вірменської (“Радуга”) общин, що черговий раз вказує на специфічний, багатомовний склад місцевої читацької аудиторії. Вихід журнальної періодики в регіоні співпав за часом з деяким послабленням урядового цензурного контролю, що дозволило першим національним літературно-суспільним часописам виступити не тільки з просвітницьких позицій, але і відстоювати інтереси власної етнічної групи. Кожне видання було орієнтоване на своє коло читачів і зуміло зайняти, незважаючи на короткочасність існування багатьох з них, власну нішу в масиві журнальної преси країни. По відношенню до читачів періодика з перших своїх кроків здійснювала соціокультурну структуризацію аудиторії за допомогою ціни видання, поділяючи її на масову і елітарну, а всередині цих груп затверджувала соціокультурну орієнтованість на певні типи видань: суспільно-політичні, спеціально-наукові, літературно-суспільні і літературні.
У третьому розділі “Соціально-економічний розвиток регіону у висвітленні місцевої преси” проаналізовано участь преси в обговоренні проблем економічного розвитку країни і регіону. У першому підрозділі “Обговорення проблем розвитку сільського господарства на сторінках регіональної періодики” розглядаються публікації місцевої преси, в яких знайшли висвітлення особливості і основні напрями розвитку сільського господарства регіону, а також закономірності еволюції феодально-кріпосницької системи на етапі її кризи, незважаючи на те, що кріпосні відносини на Півдні не мали глибокого коріння. Ще в 40-і рр. XIX ст. на сторінках регіональної преси стали з'являтися публікації про становище селянства, в тому числі і кріпосного. На цьому етапі місцева преса виступала в основному з консервативних позицій. Наприкінці 50-х рр. у період підготовки селянської реформи співвідношення політичних сил в регіоні змінилося на користь прихильників ліквідації кріпацтва. Хоча в пресі Південного степового регіону зустрічалися виступи противників селянської реформи (особливо в “Journal d'Odessa”), але переважна більшість авторів статей і матеріалів, усвідомлюючи неминучість перетворень, спрямували свою полемічну енергію на відстоювання власних інтересів з питання про умови скасування кріпацтва. У пресі всебічно представлено погляди діячів різних політичних течій з цієї проблеми. Скасування кріпацтва, спочатку із захопленням сприйняте органами місцевої преси, незабаром породило серйозну соціальну напруженість у суспільстві, замовчування якої стало небезпечним. Дозована інформація про селянські заворушення в країні, що подавалася періодичною пресою, зумовила появу на її сторінках ряду ініціатив, спрямованих на вирішення соціальних проблем, які виникли внаслідок реформи. Не пускаючи справу обговорення підготовки і реалізації селянської реформи на самоплив, уряд суворо стежив за тим, щоб загальний тон публікацій не вийшов за межі дозволеного, і з цією метою впливав на пресу численними обмежувальними циркулярами.
У другому підрозділі “Регіональна преса про особливості розвитку зовнішньої і внутрішньої торгівлі в краї” досліджені
Фото Капча