Підготовка туристів-спортсменів

Тому в системі фізвиховання існує загальне правило підтвердження спортивних розрядів кожні два роки. Альпініст, що не здійснив впродовж двох років сходження відповідної категорії складності (найвищої у своєму розряді), розглядається таким, що втратив кваліфікацію на один розряд і не допускається до сходження без певного тренувального циклу.

Багато туристів, розуміючи необхідність регулярних занять, тренуються щодня або кілька разів у тиждень, тим самим виробляючи свою систему тренувань, хоча і не завжди оптимальну.

Функціональний стан організму можна розділити на три фази. Перша - втома з усіма властивими їй ознаками виражається у зниженій працездатності. Друга - відновлення працездатності організму до початкового рівня. Третя - підвищення працездатності до рівня, вищого за початковий. Тривалість кожної фази залежить від міри тренованості, інтенсивності та тривалості. Якщо наступні заняття співпадають з першою фазою, тобто з періодом втоми, то в організмі розвивається хронічна втома, так звана перевтома. Якщо наступні заняття співпадають з другою фазою, то перевтома виключається, але і не створюються передумови для підвищення працездатності. Найбільший ефект дають повторні заняття в третій фазі.

Педагогічні спостереження та експериментальні дослідження фізіологів дозволили рекомендувати більшості спортсменів третього та другого розрядів проводити 2-3 тренувальні заняття в тиждень тривалістю від 1,5 до 2,5 годин кожне. Спортсменам вищих розрядів - 4-6 раз у тиждень і приділяти триваліший час окремим заняттям. Тренувальне заняття з максимальними навантаженнями потрібно чергувати із заняттями з невеликим навантаженням, а також із туристичними походами різної складності. Проводити їх слід у кінці тижневого, місячного і тривалішого циклів тренувального процесу.

Принцип поступовості відображає науковий погляд на основні принципи життєдіяльності людини. І.П. Павлов підкреслював, що багато завдань, які спочатку здаються нездійсненними, врешті-решт при поступовості й обережності виявляються вирішеними задовільно.

Рівномірне зростання навантаження в період тренування, збільшення об'єму й інтенсивності роботи, що виконується, поступове ускладнення завдань і дій - усі ці положення грунтуються на принципі поступовості.

Органи та системи організму під час тренувань включаються в посилену роботу не відразу, тому на кожному занятті необхідно передбачати розминку. Увесь тренувальний процес повинен будуватися з урахуванням поступового підвищення навантажень. Це досягається за рахунок ступінчастого переходу від одного циклу занять до іншого.

У одному тренувальному циклі (тижневому, місячному або річному) зберігаються приблизно однакові рівні середньої інтенсивності та тривалості занять, а в наступному циклі вони збільшуються.

Принцип поступовості враховується не лише в процесі підготовки до змагань, але і під час них. Суддівська колегія змагань на кращий туристський похід враховує поступовий набір труднощів у подорожах. Так, команда туристів отримує штрафні бали за побудову маршруту, що розпочався з граничних технічних складнощів і фізичних навантажень.

Принцип доступності показує залежність системи тренувальних занять від підготовленості спорстменів. Він тісно пов'язаний з принципами систематичності та поступовості. Якщо будь-який прийом виконується більшістю туристів несвідомо, з грубими помилками, а деякими взагалі не виконується через труднощі, значить, цей прийом зараз недоступний. Важко, наприклад, опанувати стрибок в кішках з льодорубом через тріщину, якщо той, хто навчається ще не уміє ходити на кішках і здійснювати самостраховку льодорубом, а льодова тріщина його лякає.

Принцип колективності у поєднанні з індивідуалізацією дає найкращі результати в тренувальному процесі туристських команд. Туризм - колективний вид спорту, але команда складається з різних людей. Кожен спортсмен має свої особливості фізичного розвитку та технічної підготовленості, умови праці, відпочинку, харчування та ін. Врахування цих індивідуальних особливостей потрібне при колективних тренуваннях. Індивідуальні особливості виявляються на підставі співбесід, тестів і контрольних вправ на силу, швидкість, витривалість, техніку та ін. При побудові тренувального процесу і плануванні тренувань індивідуальні особливості членів команди слід враховувати шляхом певного дозування навантажень.

Принцип наочності полягає в тому, що тренер не лише пояснює, як виконати той або інший прийом, але і показує його виконання в цілому і по частинах сам або просить зробити це навченого цьому прийому туриста. З успіхом можна використати для наочності фотографічний матеріал і кінограми, відеосюжети, плакати і малюнки. Наочність підвищує якість і швидкість навчання, але не треба сліпо копіювати будь-який прийом.

Принцип наочності необхідно використовувати на усіх етапах тренувального процесу. На початку навчання - показ прийому, виконаного досконало; далі - показ прийому в тому вигляді, як його виконують туристи на тренуваннях; після виявлення і виправлення помилок - порівняльний аналіз різних особливостей виконання прийому. Усе це можна зробити за допомогою технічних засобів, проте сила прикладу має набагато більший вплив. Недостатньо досвідчений турист рівняється, передусім, на своїх добре підготовлених товаришів, в чому й заключається особливість колективних тренувань.

Принцип міцності визначає стійкість накопичених знань і рівня фізичної та технічної готовності. Психологи розрізняють 4 рівні засвоєння заданого матеріалу. Перший рівень (ознайомлення) характеризується умінням впізнавати вивчений об'єкт серед інших, вибирати його з сукупності об'єктів; другий рівень (репродукція) - умінням відтворювати вивчений матеріал, але не виходячи при цьому за рамки завчених відомостей; третій рівень (уміння) - умінням вирішувати практичні завдання з вивченого матеріалу, застосовувати відомі загальні методи в конкретних умовах; і, нарешті, четвертий рівень (творчість) характеризується умінням створювати нові підходи та методи вирішення проблем у своїй сфері діяльності.

Стійкість