Підготовка туристів-спортсменів

Наприклад, топографічна підготовка, пов'язана з умінням "читати карту", передує підготовці з техніки орієнтування на місцевості за допомогою карти і компаса. У технічній підготовці туриста техніка встановлення намету передуватиме техніці облаштування притулків у лижному туризмі. Набір знань, умінь і навичок зі спеціальної туристської підготовки диференціюється залежно від спеціалізації та кваліфікації туристів. Практично неможливо бути фахівцем з усіх видів туризму. Наприклад, взимку - лижний туризм, влітку – пішохідний. В той же час на початковому етапі підготовки доцільно випробувати багато видів туризму для усвідомленого вибору спортивної спеціалізації.

Організаційна підготовка включає: визначення цілей і завдань туристського походу; комплектування груп і розподіл обов'язків; розробку маршруту по днях, визначення контрольних пунктів і термінів їх проходження від початку до кінця маршруту; підготовку особистого та групового спорядження; підготовку продуктів харчування; підготовку маршрутної документації; вирішення інших організаційних завдань (фінансування, зв'язок, транспорт та ін.).

В організаційній підготовці специфі¬ка виду туризму проявляється значно більшою мірою, ніж у загальнотуристській. Великий об’єм практичних занять в аудитор¬них умовах тісно пов’язаний з характером ту¬ристського маршруту. Загальна закономірність цієї підготовки: чим складніший маршрут, тим більше часу та уваги він вимагає з усього комплексу організаційної підго¬товки.

Топографічна підготовка передбачає формування знань, умінь і навичок з елементів топографії, необхідних в умовах організації і проведення туристських походів і змагань. Передусім, до цих елементів відносяться основні поняття: про карти, що використовуються в туризмі, схеми, кроки; про умовні позначення місцевості; про масштабні і позамасштабні зображення місцевості; про прості виміри відстаней, напрямів, висот місцевості; про прості прилади, інструменти та підручні засоби, що використовуються в туристській практичній топографії.

 

Мал. 3. Види туристської підготовки

Технічна підготовка включає: підготовку з техніки подолання природних перешкод, техніки страховки, техніки бівуачних робіт, рятувальних робіт, підготовку з техніки орієнтування на місцевості.

Технічна підготовка є основою підготовки туристів-спортсменів і диференціюється за видами туризму. Вона включає і теорію, і практику, але основний об'єм навантаження складають практичні заняття в природних умовах. Технічна підготовка взаємопов'язана з тактичною підготовкою і підготовкою із забезпечення безпеки, проте самі технічні прийоми в процесі підготовки туристів-спортсменів можна виділити в окремі групи за змістом і видами туризму. У навчанні туристів-початківців технічна підготовка займає порівняно невеликий об'єм годин, але з підвищенням рівня кваліфікації навантаження значно збільшуються. При цьому велика їх частина реалізується в умовах складних туристських походів.

Технічна підготовка буває індивідуальною та груповою. Перша спрямована на опанування туристом індивідуальних технічних прийомів. Друга - на взаємодію туристів при виконанні групових технічних завдань.

Тактична підготовка має за мету формування цілеспрямованих індивідуальних або групових дій туристів, що дозволяють оптимізувати рішення різних туристських завдань. Індивідуальна тактична підготовка переслідує мету навчити туриста:

• розподіляти свої сили на певній ділянці шляху і в цілому на маршруті;
• раціонально відпочивати на привалах;
• вибирати оптимальний шлях руху;
• вибирати оптимальну техніку подолання природних перешкод, орієнтування на місцевості, страховки, пошукових і рятувальних робіт, бівуачну техніку;
• вирішувати різноманітні ситуаційні завдання індивідуального характеру, пов'язані з особистими та груповими інтересами.

Групова тактична підготовка спрямована на оптимальне розв’язання ситуаційних завдань групового характеру. Ці завдання розв’язуються в передпохідний, похідний і післяпохідний періоди. У передпохідному періоді потрібна оптимізація багатьох елементів організаційної підготовки: вибір різних варіантів основного, запасного і аварійного варіантів маршруту; вибір варіантів матеріально-технічного забезпечення, комплектування групи та розподілу обов'язків; вибір варіантів забезпечення безпеки групи, засобів зв'язку та ін.

Тактична підготовка тісно пов'язана з іншими видами підготовки, але її основою є технічна підготовка, тому в літературі досить часто зустрічається термін "техніко-тактична підготовка". Технічна підготовка багато в чому визначає тактику групи.

Психологічна підготовка включає формування знань з основ психології туриста-спортсмена і виховання його особистих морально-вольових і психічних якостей. Тут використовуються методи громадянського, морального, трудового та естетичного виховання, а також спеціальні методи, засоби і прийоми розвитку і вдосконалення спеціальних психічних якостей туриста. Психологічну підготовку туриста прийнято ділити на дві складові: загальну і спеціальну.

Загальна психологічна підготовка спрямована на формування необхідних морально-вольових і психічних якостей туриста. Спеціальна (підготовка до подолання конкретних природних перешкод) у кожному конкретному випадку включає: певну установку на подолання перешкод (безпека, швидкість та ін.); мотивацію дій; усвідомлення складності перешкоди і можливості її подолання; формування впевненості у своїх силах і можливостях для вирішення поставлених завдань; подолання негативних емоцій, викликаних майбутніми діями; створення стану психологічної готовності до максимальної вольової і фізичної напруги та до тісної взаємодії з іншими учасниками групи.

Громадянське виховання формує соціальну активність особистості туриста і групи в цілому. Ця активність проявляється в суспільно корисній роботі туристів, охороні довкілля, краєзнавстві та інших видах діяльності.

Моральне виховання туриста є основою формування свідомості і найважливіших моральних якостей особистості. Для спортивного туризму однією з найважливіших якостей є колективізм, у тому числі почуття обов’язку та відповідальності, товариській взаємодопомозі, вимогливості до інших і до себе в інтересах колективу, дисциплінованість.

Трудове виховання спрямоване на забезпечення життєдіяльності