+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
60
Мова:
Українська
заходів, що виконаються з метою порятунку людей, надання допомоги ураженим, локалізації аварій, усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт.
Свідома поведінка – найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах.
Сель – бурхливий руйнівний потік (у руслах гірських річок) води, насиченої глиною, піском, валунами.
Сенсибілізатори – речовини, що діють як алергени.
Серйозність небезпеки – величина реальної чи потенційної шкоди, яку може спричинити небезпека.
Синдром – поєднання симптомів та ознак, які можуть служити спільним знаменником деяких хвороб.
Система – сукупність взаємопов'язаних компонентів, які взаємодіють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета).
Система «людина – життєве середовище» – один з різновидів ерготичних систем, елементами якої є людина або соціальна спільнота та оточуюче її життєве середовище.
Системний аналіз – сукупність методологічних засобів, які використовуються для підготовки га обґрунтування рішень стосовно складних питань.
Системно-структурний підхід – методологічний принцип, який полягає в тому, що вивчення окремих елементів системи здійснюється без відриву від екологічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять.
Системотехніка науково-технічна дисципліна, що охоплює питання проектування, створення, випробовування й експлуатації складних систем (систем великого масштабу).
СЛМС – система» «людина – машина – середовище».
СНІД – синдром набутого імунодефіциту людини.
СОЗ – система охорони здоров'я, сукупність взаємопов'язаних підсистем: санітарно-профілактичних, лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих, санітарно-курортних, аптечних, санітарно-епідеміологічних.
Соціальна спільнота – сукупність людей, об'єднаних відносно стійкими і соціальними зв'язками і відносинами, і яка має загальні ознаки, що надають їй неповторної своєрідності.
Соціальне середовище – компонент життєвого середовища, який утворюють інші люди (ті, що не входять до елемента «людина» системи «Л – ЖС»), їхня діяльність та взаємовідносини.
Соціальні хвороби – захворювання людини, виникнення і розповсюдження яких пов'язане головним чином з несприятливими соціально – економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та інші].
Соціально-політичне середовище – створений людством духовний світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші суспільні відносини вироблені людством протягом всієї історії духовно-культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд, зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім середовищем.
Соціум – система підрозділів і сфер суспільного життя, гармонійна взаємодія котрих забезпечує цілісність суспільства і навпаки – дисгармонія її призводить до суттєвих конфліктів і деформацій.
Сприйняття – відображення у свідомості людини предметів як цілісних образів при їхній безпосередній дії на органи чуття.
Сталий людський розвиток – розвиток суспільства, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, що сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.
Стать – сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує продовження роду і дає змогу розрізнити у більшості організмів жіночі і чоловічі особливості.
Стихійні лиха – природні явища, які мають надзвичайний характер і спричиняють до порушення нормальної діяльності населення, загибелі людей, знищення матеріальних цінностей.
Стрес – 1) неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію; 2) стан особливої хворобливої напруженості організму, викликаний надміру сильними захисними фізіологічними реакціями.
Суспільство – у широкому розумінні сукупність історично сформованих форм суспільної діяльності; у вузькому розумінні історично конкретний тип соціальної системи, певний соціальний організм, що належить до такого типу, або певна форма соціальних відношень.
Темперамент – риса, яка визначає нашу індивідуальність.
Температурно-сенсорна система – частина шкіряного аналізатора, спрямована на підтримання терморегуляційних процесів в організмі.
Терор – це цілеспрямоване залякування.
Терористична акція – це одноразова спрямована акція залякування.
Тероризм – це цілеспрямована діяльність, пов’язана зі здійсненням системи спланованих акцій залякування, політика залякування, пригнічення супротивника силовими засобами.
Терорист – це людина, що займається здійсненням акцій залякування.
Техногенне середовище (матеріально-культурне середовище, техносфера) - компонент життєвого середовища, утворений людиною, сукупність досягнень суспільства в результаті матеріального і духового розвитку.
Техносфера – регіон біосфери, перетворений людиною за допомогою прямого або непрямого впливу технічних засобів з мстою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.
Токсичні речовини – речовини, що викликають отруєння усього організму людини або впливають на окремі системи людського організму (наприклад, кровотворення, ЦНС).
Токсичність – отруйність.
Толерантність (щодо наркоманії) – стійкість організму людини до певної дози наркотиків.
Травма – пошкодження тканин організму з порушенням їхньої цілісності і функцій, викликане зовнішнім чинником.
Трансформація – перетворення.
Увага – спрямованість та зосередженість у свідомості на об'єктах або явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової активності.
Ультразвук – звук, частота якого перевищує 20 кГц.
Ультрафіолетове випромінювання (УФ) – спектр електромагнітних коливань з довжиною хвилі 200-400 нм.
Умовні рефлекси – поведінка, набута у результаті навчання або у разі дій. які часто повторюються, особливо, якщо послідовність їх виконання довго залишається незмінною.
Управління ризиком – такий підхід до зменшення ризику небезпеки, який полягає у порівняти витрат на заходи та засоби, що забезпечують прийнятний рівень небезпеки, з рівнем зменшення шкоди, який очікується в результаті їх запровадження і виборі оптимального варіанту.
Буревій –