+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Інше
К-сть сторінок:
67
Мова:
Українська
необхідно докладно проаналізувати основні методи та стратегії, до яких вдаються російські медіа.
Об’єкт та предмет дослідження: морально-етичні норми журналістиці та аналіз російських ЗМІ як основної зброї інформаційної війни проти України.
Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та визначенні основних методів ведення інформаційної війни та демонстрація порушення етичних норм на прикладі «гібридної» війни на Донбасі в російських засобах масової інформації у 2014-2015 роках.
Дослідження передбачає розв’язання таких завдань:
Прааналізувати проблематику професійної етики та моралі у вітчизняної журналістиці;
Дослідити теоретико-методологічну базу поняття «інформаційної війни», виділити методи та стратегії ведення інформаційної війни;
Дослідити російські ЗМІ в призмі інформаційної війни проти України;
Методом контент-аналізу провести дослідження російських ЗМІ на вміст пропагандистської інформації в контексті інформаційної війни проти України;
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи досліджень: теоретичний – для визначення поняття «інформаційна війна» та її основних складових, та емпіричний – для дослідження основних методів та стратегій ведення інформаційної війни в засобах масової комунікації.
Наукова гіпотеза. Засоби масової інформації є основною складовою ведення інформаційної війни.
Наукова теоретична база складається з наукових робіт Г. Г. Почепцова, Т. О. Приступенко, Й. П. Мюллера, Б. Попельмана, А. З. Москаленко, С. П. Ростаргуева, О. Д. Кузнецова,
Джерельна база складається з російського сайту «5 канал», російського сайту «РИА Новости», сайту російської служби «Бі-Бі-Сі», сайту радіо «Эхо».
Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел, загальним обсягом 48 аркушів.
У вступі визначено актуальність дослідження, поставлена мета та основні задачі, у межах об’єкта виокремлено предмет, поставлена наукова гіпотеза, подана коротка характеристика представлених розділів.
У першому розділі розглянуто етичні принципи і стандарти професійної журналістики, визначені основні ознаки та функції.
У другому розділі розглянута інформаційна війна як ефективний інструмент реалізації політики держави, на прикладі інформаційної війни в умовах «гібридної» війни на Донбасі.
Завершують дослідження висновки, у яких наведені основні результати роботи.
Практичне значення одержаних результатів проведення інформаційної війни можливо успішно використовувати в будь яких ресурсах масової комунікації.
Так наприклад інформаційна війна проти політичних репресій в Україні почалась с простого коментаря на сайті російської служби Бі-Бі-Сі, а точніше с простого запитання і відповіддю на нього.
Апробацією дипломної роботи є практичне використання знань інформаційної війни на сайті російської служби Бі-Бі-Сі та «Крымская правда», і на сайті «Севастопольская газета» та радіо «Эхо», а також на сайті «Независимая газета».
Де на практиці були показані навоки проведення інформаційної війни та повністю підтверджені результати проведеної дипломної роботи та нашу наукову гіпотезу.
РОЗДІЛ 1. Етичні принципи і стандарти професійної журналістики
1.1 Моральні орієнтири в сучасному українському ЗМІ
У науковій літературі щодо появи професійної моралі журналіста існують дві точки зору.
Згідно з однією точкою зору: професійна мораль молодша самої професії: виникла тоді, коли професія стала масовою, і журналісти усвідомили себе єдиною сутністю, та була заснована, десь в середині минулого століття.
Згідно з другою точкою зору, професійна мораль, чи не старше самої професії.
І. А. Кумилганова пише з цього приводу наступне:
«Історичний екскурс показує, що з моменту виникнення самої журналістики професійна мораль стала невід’ємним її компонентом.
То б то в процесі формування специфічних функцій друку в системі соціальних реалій, в процесі виділення журналістики в самостійну галузь трудової діяльності складалося і моральна свідомість працівника в цій галузі». [28].
Професія представляє журналісту право і обов’язок вершити від імені суспільства публічний моральний суд над явищами, що привертають суспільний інтерес.
Вибір теми і пошук адреси, визначення теми публікації та відбір фактів, оцінка поведінки героя і відбір фактів, навіть побудова матеріалу – в кожній з цих «технологічних» операцій обов’язково з’являється і ставлення журналіста до тих, про кого і для кого він пише.
Тобто моральні відносини вплетені у зміст його роботи, а сама вона від початку до кінця постає, як моральна за своїм характером діяльність.
От же журналістську мораль можна розглядати, як форму суспільної свідомості, і як об’єктивний стан особистості, і як реально громадське ставлення.
Мають рацію, подарую обидва дослідника, як не парадоксально на перший погляд.
Розвинуте суспільство знає дві форми організації діяльності:
аматорство і професіоналізм.
Журналістика народжувалась, як будь-яка діяльність, на початку, вона існувала, як любительська, а на далі вона переростала в професійну діяльність.
Любительська діяльність відзначена тим, що здійснюється людиною по особистій схильності, поза рамками будь-яких посадових обов’язків, без спеціальної підготовки, без жорсткої відповідальності за результат, на громадських початках.
А професійна діяльність формується в процесі суспільного розподілу праці на базі аматорської, однак не поглинає її – вони в наш час існують паралельно з любительською діяльністю.
Ставши для людини основним родом занять, професійна діяльність набуває нових рис та все більше наповнює його життя.
Професійна діяльність проникає в життя людини у вигляді виконання відповідних посадових обов’язків у рамках співпраці з іншими її учасниками, пов’язаних з відповідальністю за результат, вимагає спеціальної підготовки, словом перетворюється на професію.