Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
29
Мова:
Українська
розв’язання таких конкретних завдань:
1.Визначити особливості когнітивно-мовленнєвого вираження концепту позитивності відповідно до специфіки сфери спілкування, комунікативної мети та фактора адресата; на основі одержаних результатів визначити канонічні риси РТ.
2.Дослідити семантичні типи оцінної інформації в пропозиціональних шарах РТ, розглянути структуру прагматичної рекламної інформації на основі комунікативних одиниць тексту (блоків), що містять певний тип оцінної інформації.
3.Проаналізувати спонукальні властивості блоків оцінної інформації та їх роль у генезисі директивної ілокуції РТ.
4.Визначити типи зв’язку між фрагментами РТ – блоками оцінної інформації в тематичній структурі тексту.
5.Встановити ступінь залежності між вираженням оцінки і способом розвитку теми рекламного дискурсу.
6.Побудувати варіативні моделі оцінної інформації відповідно до способу розвитку теми.
Методика дослідження визначається поставленими завданнями, матеріалом, теоретичною спрямованістю роботи і носить комплексний характер. Головним є метод гіпотетико-дедуктивно аналізу, допоміжними – описовий, елементи дефініційного, компонентного, дистрибутивного, контекстологічного, інтенціонального та кількісного аналізів і метод моделювання.
Теоретична значимість дисертації полягає в розробці проблеми взаємодії семантики та прагматики тексту переконувально-спонукального типу; лінгвістичний опис способів вираження та функціонування категорії оцінки сприяє розширенню наших знань про семантичний потенціал мовних одиниць та їх прагматичні можливості у конкретному соціально-мовленнєвому контексті. Результати дослідження є певним внеском у розробку теорії функціонально-стильової стратифікації мови, мовленнєвих актів, дискурсу, у вивчення деяких аспектів комунікативної семантики, когнітивної семантики, інтерпретації тексту; вони також сприятимуть розв’язанню питань мікро- і макросемантики, зокрема, теоретичному осмисленню проблем оцінного варіювання у словосполученні, реченні, абзаці та тексті.
Практичне значення дослідження полягає в можливості використання його фактичного матеріалу, основних положень та висновків у процесі викладання теоретичних занять з лексикології (розділ “Семантична структура тексту”) та стилістики (розділ “Функціональні стилі”) англійської мови, при читанні спецкурсів із прагматики та комунікативної лінгвістики, інтерпретації тексту, прагматики та семантики мовних одиниць, а також на практичних заняттях з англійської мови при проведенні стилістичного, лексичного, інтерпретативного та комунікативно-функціонального аналізу текстів.
Апробація дисертації проходила на засіданні кафедри англійської філології Волинського державного університету імені Лесі Українки; її базові положення і результати відображені у доповідях на науково-практичних конференціях Волинського державного університету у 1994-1998 р. р., міжнародному симпозіумі “Людина: мова, культура, пізнання” (Кривий Ріг, 1995 р.). Матеріал дослідження використовувався на практичних заняттях під час проведення лексичного, стилістичного та інтерпретативного аналізу текстів у групах студентів III-V курсів вищезгаданого університету.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми “Семантичні, соціолінгвістичні та прагматичні особливості мовних одиниць”, що розробляється кафедрою англійської філології Волинського державного університету ім. Лесі Українки (тема затвердженна радою Волинського державного університету, протокол №9 від 21 травня 1998 року).
Положення, що виносяться на захист:
1.Специфіка репрезентації категорії оцінки в РТ визначається екстралінгвістичними факторами рекламного жанру (особливостями сфери спілкування, комунікативною метою і фактором адресата). Займаючи домінуючу позицію на соціально-аксіологічному рівні тексту і визначаючи його комунікативно-прагматичний та мовленнєвий аспекти, категорія оцінки виступає головним критерієм опису РТ як холістичного утворення.
2.Оцінний компонент, що міститься в лексико-граматичній структурі та пресупозиції РТ (як мовленнєвого акту), зумовлює передачу ним оцінної інформації.
3.Оцінна інформація, специфічно виражена й організована на пропозиціональному рівні тексту, одночасно визначає і його прагматично-інтенціональний рівень. Завдяки своєму прескриптивно-рекомендаційному потенціалу оцінна інформація виступає засобом формування й посилення директивної ілокуції (вираженої формулою “Це – “добре”, скористайтесь! ”) у фрагментах РТ, надаючи їм властивостей непрямих мікроактів спонукання.
4.Структура рекламної інформації – це поєднання блоків оцінної інформації денотативного, конотативного та підтекстового семантичних типів, які мають конкретне функціональне призначення у мовленнєвому акті.
5.Послідовність блоків оцінної інформації різних семантичних типів у структурі прагматичної інформації РТ демонструє комбінацію психологічних прийомів свідомого/несвідомого переконання реципієнта в позитивності рекламного об’єкта як підстави для його рекомендації. Застосування таких прийомів забезпечує реалізацію спонукальної установки РТ.
6.Між тематичною організацією рекламного дискурсу та чергуванням у ньому форм і типів оцінки існує пряма взаємовідповідність, а тому варіант схеми блоків оцінної інформації відображає як спосіб репрезентації оцінної інформації, так і тип розвитку теми дискурсу.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків та списку використаної літератури, який включає 214 найменувань.
У Вступі визначаються загальний напрямок дослідження, його мета, конкретні завдання та матеріал, виділяються об’єкт та предмет аналізу; обґрунтовуються актуальність роботи, її наукова новизна, теоретичне та практичне значення, формулюються основні положення, що виносяться на захист.
У першому розділі “Особливості категорії оцінки в рекламному жанрі” розглядається вплив екстралінгвістичних факторів рекламного контексту на моделювання оцінки в концептуально-мовленнєвій структурі РТ як холістичному утворенні. Описуються характерні способи вираження оцінки, детерміновані особливостями ситуації спілкування, комунікативною метою і фактором адресата.
У другому розділі “Оцінний аспект РТ як мовленнєвого акту спонукання” вивчається механізм реалізації спонукальної установки тексту реклами на основі специфіки вираження оцінки в його фрагментах – мікроактах. Виділяються семантичні типи оцінної інформації. Аналізується структура прагматичної інформації РТ на основі блокової репрезентації оцінної інформації. Виявляються прагмасемантичні особливості блоків оцінної інформації (ОІ-блоків).
У третьому розділі “Схема ОІ-блоків як вираження зв’язків між тематичними фрагментами в рекламному дискурсі” розглядаються особливості поєднання блоків оцінної інформації співвідносно з тематичною організацією рекламного дискурсу. Будується схема ОІ-блоків. Аналізуються способи