Практична імунологія

Предмет:

Медицина

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

231

Мова:

Українська

Оцінка:

і нітрати викликають утворення метгемоглобіну, сприяють формуванню пухлин, негативно впливають на функцію серцево-судинної і нервової системи; впливають на ембріогенез, сприяють викидням. Смертельна доза цих хімічних речовин становить - 8-14 грам, гостре отруєння нітритами і нітратами наступає при дозі - 1- 4 грам через 1-6 год. з наступними клінічними проявами: нудота, блювота, пронос, важкість і болючість у правому підребер’ї, зниження артеріального тиску, пульс ослаблений, синусова аритмія, задишка, судоми м’язів обличчя, розвиток коми. Продукти, які містять велику кількість нітратів - салат, шпинат, петрушка, кріп, зелена цибуля, капуста, кабачки, баклажани, морква, буряк, редис, щавель. Ранні овочі, особливо зелена цибуля та редиска містять у 3-5 разів більше нітратів і нітритів, ніж ці ж пізні овочі. З метою зменшення негативного впливу нітратів і нітритів на імунну систему та організм в цілому, рекомендовано вживати вітамін С (до 0,5 г/день), під час приготування їжі відкривати покришку каструлі; не вживати у великій кількості моркв’яний сік. На основі результатів експерименту на тваринах встановлено, що через 3-10 днів виникає жирова та білкова дистрофія, амілоїдоз, мікронекрози печінки і селезінки. У осіб, які довготривало вживали харчові продукти, забруднені нітритами і нітратами, знижується активність продукції поствакцинальних антитіл та специфічне антитілоутворення.

Результати дії нітритів, нітратів наступні: 1) зниження кількості Т-лімфоцитів (в 40% випадків); 2) зниження кількості В-лімфоцитів (в 44% випадків); 3) зниження рівня IgA (53%); IgM (42%); IgG (60%); 4) підвищення IgЕ (в 85% випадків).

Отже, поступлення в організм людини великої кількості нітритів і нітратів сприяє розвитку автоімунних, інфекційних, алергічних, онкологічних хвороб та інших імунозалежних хвороб (в першу чергу вторинних імунодефіцитів).

Сірчанокислий ангідрид, бензол, пари сірчаної кислоти, окис вуглецю - високі концентрації цих речовин у повітрі сприяють зниженню фагоцитарної активності лейкоцитів, підвищення ризику інфікування вірусами, в т.ч. вірусом грипу, які часто ускладнюються бронхітами і пневмоніями.

Імунна система та шум

Шум різної інтенсивності та експозиції негативно впливає на стан імунної системи: пригнічує бактерицидність і комплементарну активність сироватки, знижує титр природних і специфічних антитіл.

Імунна система та виробничий порох

Виробничий порох впливає на людей при їх роботі в гірничовидобувній, гірничопереробній, азбестовій, металургійній, харчовій, текстильній, деревообробній, паперовій і т.д. промисловості. Вплив пороху на організм залежить від його хімічного складу, розміру частинок і тривалості контакту. Виробничий порох володіє механічною, фібриногенною дією, пригнічує неспецифічні фактори захисту організму (показники фагоцитозу, активність комплементу, бактерицидність шкірних покривів), специфічні імунологічні чинники (пригнічення синтезу антитіл, функціональну активність Т-лімфоцитів), в результаті чого розвиваються імунодефіцитні порушення, сенсибілізація організму, посилена продукція автоантитіл з формуванням алергічних та автоімунних хвороб, онкопатології тощо.

Імунна система та медикаменти

Проблема безпеки лікарських засобів стає все більш актуальною у всьому світі. Це пов’язано з тим, що в медичній практиці зростає впровадження лікарських засобів з високою біологічною активністю, застосування яких може супроводжуватися виникненням побічних реакцій та побічних дій різних за проявами та ступенем важкості. Частота формування побічних реакцій на медикаменти в госпіталізованих хворих складає від 1,5% до 35%, летальність займає 5-те місце в світі після серцево-судинних, легеневих, онкологічних хвороб та травм. Основними шляхами вирішення проблеми розвитку ускладнень при медичному застосуванні лікарських засобів є виробництво нових більш, якісних, ефективних та безпечних ліків, розвиток системи оптимального контролю та безпеки лікарських засобів.

Імунна система та біологічне забруднення

У деяких деяких галузях промисловості (фармацевтичній, мікробіологічній, харчовій, сільськогосподарській тощо) широко використовується мікробіологічний синтез для отримання біопрепаратів. При цьому в повітрі виробничих приміщень збільшується вміст біологічного пороху, мікроорганізмів, що посилює ризик розвитку захворювань верхніх і нижніх дихальних шляхів, шкіри і слизових; формування алергопатології, імунодефіцитних порушень та антибіотикорезистентних форм мікроорганізмів. Значні порушення стану імунної системи спостерігаються в робітників, які займаються виробництвом антибіотиків (зменшення активності фагоцитозу, комплементу, лізоциму, зміна кількісного та якісного складу автомікрофлори, зниження бактерицидної здатності шкіри, пригнічується активність постінфекційного імунітету, синтезу специфічних антитіл до вакцинальних препаратів).

Імунна система та психоемоційні й фізичні перевантаження

Психоемоційні та фізичні перевантаження викликають адаптивну реакцію регуляторних і гомеостатичних систем організму, скерованих на підтримку постійності внутрішнього середовища. При психоемоційному та фізичному стресі пригнічуються неспецифічні фактори захисту, специфічний імунітет, збільшується концентрація біологічно активних речовин (пізніх медіаторів) у крові. Пригнічення імунітету при стресі пов’язано з впливом подразників на гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникову систему, в результаті чого спостерігається посилений синтез глюкокортикостероїдів, які пригнічують активність імунокомпетентних клітин.

У спортсменів-рекордистів розвивається синдром «голих лімфоцитів» - дефект регуляторних генів, який проявляється відсутністю експресії на лімфоцитах молекул I-го та II-го класів системи HLA.

Людство надзвичайно дорого платить за можливість користуватися благами технічного прогресу. Імунна система людини є складним витвором природи, і, чим сильніше забруднене навколишнє середовище й порушений природній гомеостаз, тим більше розбалансовуються захисні механізми організму людини. Єдиним виходом із складної ситуації є впровадження конкретних заходів для очищення від промислових відходів навколишнього середовища та налагодження сучасних засобів його охорони. Як бачимо, це завдання виходить на передній план роботи не тільки екологів та вчених-біологів, але і клінічних імунологів, алергологів та практикуючих лікарів різних спеціальностей.