Практикум з соціології

•суспільство ж, у першу чергу, це система взаємин, що поєднує людей однієї культури. 

Жодна культура не може існувати без суспільства, але також жодне суспільство не може існувати без культури. 

Під культурою ми будемо розуміти явища, властивості, елементи людського життя, які якісно відрізняють людину від природи. Культура персоніфікує в собі все, що ми думаємо, як діємо й чим володіємо. 

З погляду соціології, культура – це цінності, норми, традиції, переконання, моделі поведінки й матеріальні предмети, які разом формують спосіб життя людей, поєднуючи їх у єдину цілісність – суспільство. 

Щоб зрозуміти зміст культури, необхідно пам'ятати, що культура завжди існує у двох формах. 

Матеріальна культура – це матеріальні цінності, створені людьми: техніка, споруди, одяг, предмети побуту й т.і.. 

Нематеріальна або духовна культура – це ідеальні (тобто нематеріальні) форми суспільного життя, ідеї, які створюють люди: мова, релігія, ідеологія, моральні й правові норми, фольклор і народні традиції, наука, мистецтво й т.і..

Культуру вивчають різні науки – філософія, культурологія, історія, антропологія та інші. Однак у соціології існує свій аспект вивчення культури; вона, насамперед, досліджує роль культури, її функції у формуванні й розвитку соціальних систем, те, як ті або інші елементи культури впливають на життєдіяльність соціальних спільнот. До соціальних функцій культури відносять:

1. Функцію адаптації. Культура забезпечує пристосування суспільства й окремого індивіда до середовища – природного, історичного, психологічного.

2. Функцію ідентифікації. Спираючись на створені культурою ідеї й уявлення про навколишню реальність, індивід створює власний «Яобраз», що одержав назву ідентичності. Формуванню ідентичності сприяє ототожнення себе з певними соціальними спільнотами, що виникає на основі спільної культури. 

3. Функцію соціалізації. Засвоюючи культурні зразки й навички, біологічний індивід стає особистістю, здатної думати, говорити, цілеспрямовано діяти й взаємодіяти із соціальним оточенням. Тому, розглядаючи процес формування особистості, соціологи розуміють його як процес формування носія, спадкоємця й продовжувача культури.

4. Функцію інтеграції. Єдині цінності, норми, традиції й стандарти поведінки поєднують величезна кількість людей у суспільство. Таким чином, культура – це цемент, що поєднує людей і робить можливими постійні та надійні відносини.

5. Світоглядну функція. Культура пояснює навколишній світ і допомагає знайти сенс людського існування. 

6. Регулятивну функція. Культура – це нормативна система, правила, які вважаються розумними й правильними в даному суспільстві. За допомогою норм, цінностей, звичаїв культура впорядковує й орієнтує поведінку людей, завдяки культурі люди мають можливість оцінити користь або шкоду, добро або зло.

7. Функцію соціального контролю. Культура накладає обмеження, контролює поведінку людей, які повинні поводитися так, як вважається прийнятим і прийнятним у даній культурі. Вона здатна карати, заохочувати, стримувати людей.

8. Функцію соціальних змін. Винаходи й інновації в соціокультурній сфері (наприклад, наукові відкриття, нові релігійні культи або політичні ідеології) можуть виступати потужним фактором соціальних змін у суспільстві в цілому.

2. Базисні елементи культури. Незважаючи на те, що культури надзвичайно відрізняються одна від одної, з погляду базисних елементів вони завжди складаються з мови, символів, цінностей, норм і технології. Розглянемо кожний елемент окремо.

Мова. Мова виступає, образно кажучи, «ключем» до розуміння культури. 

Мова – це код, шифр, за допомогою якого люди можуть спілкуватися один з одним і відрізняти своїх від чужинців. 

На земній кулі існує близько 3600 мов, і тільки 300 з них – літературні. У сучасному світі найчастіше вживають китайську, англійську й іспанську мови, четверте місце посідає російська мова. 

Поруч із мовою, як усною культурною традицією, існує й писемність. Писемність люди винайшли близько 5 тис. років тому, і це можна вважати величезним кроком уперед в людській історії. 

Мова – явище соціальне, її неможливо опанувати без спілкування з іншими людьми. Також мова виступає головним засобом передачі та транслювання культури. Як у нашому організмі присутні гени предків, так і в культурі існують незлічимі символи тих, хто жив до нас. 

Мова бере участь у придбанні й організації життєвого досвіду людей. Це можна побачити при порівняльному аналізі різних мов. У мові гренландських ескімосів немає слів «ліфт» і «тролейбус», але існує близько 70 визначень снігу й льоду, в арабській мові можна знайти 6000 слів для визначення верблюда, частин його тіла й збруї. 

Єдина мова консолідує, підтримує єдність суспільства, тому зрозуміло, чому будьяка держава приділяє велике значення проблемі державної або національної мови, надаючи їй всіляку підтримку. 

Символи. Люди, як і всі інші живі істоти, сприймають навколишній світ за допомогою органів почуття, але на відміну від інших ми створюємо символи. 

Символи – це поняття й речі, які несуть у собі певний зміст, мають значення для людей однієї культури. Слово, посмішка, картина в приймальні директора, білий халат лікаря або мундир військового, сигнал «SOS» та інше – все це символи, за допомогою яких ми спілкуємося й передаємо інформацію один одному. 

Щоб адекватно розуміти один одного людям необхідно оперувати загальноприйнятими значеннями, їм потрібний єдина мова, зрозумілі слова, терміни, знакові системи. Тому люди «домовляються» вважати той або інший звук, рух, кольори, геометричну форму й т.п. зрозумілими для себе й оточення. Так з'являються