Правова танатологія: загальнотеоретичне дослідження

Об’єктом дослідження є біоюриспруденція як напрям загальнотеоретичної юриспруденції.

Предметом дослідження є загальнотеоретична характеристика правової танатології.

Методи дослідження. Методологічний інструментарій дослідження обрано з урахуванням мети та завдань, а також предмета та об’єкта наукового дослідження. Методологічною основою є система філософських, загальнонаукових, конкретно-наукових і спеціально-наукових методів. 

Культурологічний підхід дав змогу проаналізувати поняття смерті та становлення людей до неї у контексті  загальної культури, зокрема  – правової (підрозділ 2.2). Антропологічний підхід сприяв визначенню сутності людини у контексті припинення її життя (п.п. 3.1, 3.4). Філософські методи дали змогу визначити зміст правовідносин при проведенні посмертного донорства та кріоніки (п.п. 3.3, 3.4). За допомогою діалектичного методу удосконалено поняттєвий апарат, з’ясовано взаємозв’язок танатології та права. Застосування законів та категорій діалектики дозволило дослідити генезис та особливості правової природи танатології (п.п. 1.1, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1). За допомогою догматичного методу здійснено аналіз сучасного стану законодавства у сфері охорони здоров’я щодо закріплення та реалізації танатологічних прав  (п.п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4).  Логічний метод використано при формулюванні висновків та пропозицій з урахуванням вимог несуперечливості, визначеності, послідовності та обгрунтованності суджень. Системно-структурний метод сприяв систематизації елементних блоків біоюриспруденції у цілісну систему (п. 1.2), формуванню структурних елементів біомедичних прав (п. 2.4),  визначенню поняття смерті як довгочасного процесу, що складається з певних етапів (п. 3.1). Структурно-функціональний метод надав можливість дослідити зв'язок та співвідношення понять «біоетика», «біоправо», «біоюриспруденція» (п. 1.1). Формально-юридичний метод використано для аналізу юридичного змісту міжнародних,  європейських та національних правових актів у сфері захисту прав людини (розділ 3). Порівняльно-правовий метод  використано у процесі порівняння різних підходів щодо визначення та характеристики біоюриспруденції (концептуальне порівняння);  для порівняння правових актів стосовно правового регулювання танатологічних прав (нормативне порівняння) та їх шляхів вирішення  (функціональне порівняння). Цей метод став методологічною основою усього дослідження. Історико-правовий метод уможливив дослідження розвитку та динаміки танатологічних основ у праві (п. 2.1). За допомогою догматичного методу здійснено аналіз сучасного стану законодавства (розділ 3). Феноменологічний метод використано при розкритті основних рис правової танатології, які розглядалися через призму біоюриспруденції (п.п. 1.3, 2.2). Метод есенціалізму використано при аналізові дефініцій біоюриспруденції (п. 1.1). Спеціально-медичні методи використано при досліджені критеріїв смерті  та  передсмертних станів людини (п.п. 3.1, 3.2, 3.3). Використання зазначених методологічних підходів, методів та логічних прийомів пізнання було спрямовано на максимально об’єктивне та ґрунтовне дослідження цієї проблеми.

Науково-теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних фахівців з теорії держави та права, а також  інших галузей права, серед яких: Л. Красавчикова, A. Майфат, А. Лисаченко, С. Алєксєєв, О. Зайчук, М. Авдєєнкова, В. Копєйчиков, В. Нерсесянц, Ю. Оборотов, П.  Рабінович, С. Тимченко, Ю. Тодика,  М. Цвік, С. Агієвець, В. Акопов, Н. Болотіна, О. Домбровська, С. Булеца, В. Волков, Л. Ліпачова, Г. Лопатєнков, А. Марущак, В. Лапшин,  А. Волкова, Т. Мещерякова, Г. Пекліна, С. Повалій, В.Сальніков, Є. Кузнєцов, С. Пустовіт, С. Роганов, Г. Романовський, С. Максимов, С. Рязанцев, О. Салагай, Ю. Сергєєв, Н. Тюменєва, К. Чернега, Б. Юдін, Е. Садовська, О. Капінус, Д. Кобяков, Н. Крилова,  І. Сенюта,  В. Галай,  А. Тихомиров, А. Попович, Н. Козюбра, С. Липень, М. Дамірлі та ін...Основу наукових підходів до формування концептуальних засад роботи становили роботи С. Стеценка, О. Мережка,  В. Плавича, О. Старовойтової , Р. Токарчика, А. Колачко.

У дослідженнях зазначених вище авторів знайшли відображення окремі аспекти правової танатології та окремі напрямки танатолого-правових досліджень (у межах загальнотеоретичної юриспруденції), проте в науці досі не було вироблено монографічного наукознавчого підходу щодо природи біоюриспруденції, правової танатології та основних напрямків танатолого-правових досліджень. З огляду на це, дане дослідження органічно їх доповнює, а існування праць указаних авторів не позбавляє його актуальності.

Нормативною основою дослідження є Конституція України, Цивільний Кодекс України, Кримінальний Кодекс України, Закон України «Про трансплантацію органів та анатомічних матеріалів людини», Закон України «Про поховання та похоронну справу», Закон України «Основи законодавства про охорону здоров′я», Європейська конвенція про права людини і біомедицину, Міжнародний пакт про цивільні та політичні права тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є першим монографічним дослідженням наукознавчих та концептуальних основ правової танатології  та визначення її місця  в системі юриспруденції. У роботі обґрунтовано ряд нових положень та висновків, а саме: 

уперше:

• здійснено монографічне дослідження наукознавчих та теоретичних основ  біоюриспруденції та правової танатології і обґрунтовано авторське бачення щодо визначення місця біоюриспруденції в системі загальнотеоретичної юриспруденції;
• розроблено та обґрунтовано новий підхід до системи біоюриспрудеції, що складається з еколого-правового, етико-філософського та біомедико-правового блоків, у межах останнього виокремлено три наукові напрями: правова танатологія, правова соматологія та правова пеританатологія;
•  запропоновано теоретико-правову класифікацію біомедичних прав людини; 
• охарактеризовано танатологічні основи у праві та надано періодизацію становлення та формування правової танатології;
• сформульовано концепцію природи