Правова танатологія: загальнотеоретичне дослідження

удосконалено:

• підходи щодо розуміння  біоюриспруденції як галузі правової науки, що квінтесується на сприйнятті життя  як найвищої біосоціальної цінності, визначенні  місця людини в системі живої природи та взаємодії з нею, для забезпечення і захисту правовими засобами життя людини та захисту прав тварин, у зв'язку з інтенсивним розвитком біомедицини;
• систему біоюриспруденції, яка являє собою триблокову структуру: біоеколого-правовий, етико-філософський та біомедико-правовий блок і зазначено, що останній блок є спеціалізованим блоком – правовою біомедициною, яка складається з трьох напрямів: правової перинатології, правової соматології та правової танатології;
• теорію біомедичних прав, яку становлять біологічний та соціальний (психологічний) блоки прав людини;
• понятійний апарат правової танатології, зокрема, розуміння смерті як багатоетапного процесу, в якому правова регламентація смерті людини здійснюється на двох рівнях: перший рівень – регулювання медико-біологічної констатації смерті; другий − регламентація смерті з точки зору її правових наслідків;

набули  подальшого розвитку:

• теоретико-правове визначення змісту «смерть людини»  та її співвідношення з життям людини;
• теоретико-правові положення щодо розмежування правової танатології з біоетикою; медичним правом та правовою філософією;  біоюриспруденції з біоправом та біоетикою;
• сформульовано пропозиції щодо змін Закону України «Основи законодавства в сфері охорони здоров′я» та усунення колізій між Законом України «Про поховання та похоронну справу» та Законом України «Про трансплантацію органів та анатомічних матеріалів людини».
• Практичне значення одержаних результатів. Дисертація має теоретико-прикладний характер, а її висновки та пропозиції становлять науковий та практичний інтерес і можуть бути використаними у:
• науково-дослідній діяльності – для подальших досліджень суспільних відносин та розробки теоретичних та аналізу практичних проблем, що виникли під впливом інтенсивного розвитку біомедичних технологій, нанотехнологій, генної інженерії;
• правотворчості – для удосконалення правовідносин у сфері біомедичного права та створення більш ефективної реформи у сфері охорони здоров’я; 
• правозастосуванні – для забезпечення єдності розуміння та правильного застосування правових норм, що регулюють захист танатологічних прав, а також для усунення суперечностей у чинному законодавстві для його удосконалення; 
• навчальному процесі –  при викладанні нових курсів «Порівняльне правознавство у сфері захисту біомедичних прав та прав пацієнтів», «Біоюриспруденція», «Медичне право України», а також при розробці навчальних посібників, підручників, методичної літератури.

Апробація результатів дослідження. Положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія».

Основні результати дослідження доповідалися на: міжнародних конференціях: «Міжнародні читання, присвячені пам’яті П.Є. Казанського»  (м..Одеса, 2 – 3 листопада 2012 р.), «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2014 р.), «Правове забезпечення ефективного виконання рішень та застосування практики ЄСПЛ» (м. Одеса, 20 – 21 вересня 2012 р.), «Людина, суспільство, держава: публічно-правовий аспект», «VIII Прибузькі юридичні читання» (м..Миколаїв, 11 − 12  листопада  2012 р.), а також Всеукраїнських конференціях: «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16 – 17 травня 2013 р.), «Загальна декларація прав людини: дотримання прав людини – пріоритет держави та суспільства»   (м. Ужгород, 27 – 28 грудня 2013 р.), «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16 − 17 травня  2014 р.). 

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у 8 статтях у наукових фахових виданнях, що входять до затвердженого переліку, 3 з яких – у наукових виданнях, що включенні до міжнародних наукометричних баз; 10 працях апробаційного характеру.

Структура дисертації побудована відповідно до мети та завдань дослідження і складається із вступу, 3 розділів, що містять 11 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, а також списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 204 сторінки тексту, із них основного тексту 183 сторінок, список використаних джерел містить 221 найменувань і розміщений на 21 сторінках.

 

 

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено ступінь наукової розробки проблеми, зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, об’єкт, предмет, мету і задачі дослідження, його методологічну базу, сформульовано наукову новизну отриманих результатів, визначено їх теоретичне і практичне значення, наведено відомості про апробацію і публікації результатів дисертації.

Розділ 1. «Біоюриспруденція та правова танатологія в системі загальнотеоретичної юриспруденції» складається з трьох підрозділів і присвячений обґрунтуванню місця біоюриспруденції в системі загальнотеоретичної юриспруденції та визначенню загальнотеоретичного статусу правової танатології як наукового напряму  біоюриспруденції.

У підрозділі 1.1. «Основні підходи вчених до розуміння біоюриспруденції» висвітлено характеристику основних наукознавчих та теоретичних положень біоюриспруденції. Результати розгляду наукознавчої природи біоюриспруденції дозволяють стверджувати, що вона має свою нішу в системі загальнотеоретичного знання. Для загальнотеоретичної характеристики біоюриспруденції  визначено принципи, аксіологічну основу, основні проблеми біомедичного осягнення права, її об’єкт та предмет. Проаналізовано основні підходи щодо розуміння поняття «біоюриспруденція» та надано  його визначення  як галузі правової науки, що квінтесується на сприйнятті життя  як найвищої біосоціальної цінності, визначенні  місця людини в системі живої природи та взаємодії з нею, для забезпечення і захисту правовими засобами життя людини та захисту прав тварин, у зв'язку