Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

уряду є не зростання кількості грошей, а сприяння розвитку сфери виробництва, особливо сільськогосподарського. Буагільбер, незалежно від Петті, самостійно обґрунтував трудову теорію вартості. На його думку, суспільний поділ праці зумовлює обмін продуктами праці, а обмін здійснюється у відповідності із затратами праці на виробництво благ. Що ж стосується грошей, то, розмірковує французький теоретик, вони порушують природну рівновагу товарного обміну. Буагільбер дотримується думки, що єдина корисна функція грошей – це полегшення обміну, а тому вважає можливим замінити металеві гроші на паперові. Недооцінюючи роль грошей як товару, він абсолютизує роль сільського господарства в економічному зростанні країни. Ці ідеї Буагільбера пізніше були розвинуті в теоріях французької школи фізіократії. У Франції в середині XVIII ст. виникає перша наукова економічна школа, яка отримала назву “школа фізіократії” (з грецької – “влада природи”). Однією з передумов виникнення цієї школи було те, що Франція, не дивлячись на розвиток мануфактурного виробництва, все ж на середину 18-го ст. залишалася феодальною країною, де політика протекціонізму не втратила свої позиції. Цей фактор ставав гальмом на шляху розвитку капіталістичних відносин. Тому молода школа фізіократії виступила як опозиція меркантилізму. Критикуючи меркантилістів, які джерело багатства бачили у сфері обігу і зовнішньої торгівлі, фізіократи перенесли центр досліджень у сферу матеріального виробництва, зокрема – сільськогосподарського. Отже, фізіократія – це течія класичної політичної економії у Франції середини XVIII ст., представники якої вирішальну роль у створенні національного багатства надавали землі, сільськогосподарському виробництву. Обмеженість їх вчення полягала в тому, що, неправомірно ігноруючи сферу обігу, єдиною сферою, де створюється багатство, вони вважали сільське господарство, а єдиним джерелом багатства називали землю. Економічне вчення фізіократів базувалося на філософських поняттях про “природне право”, “природний порядок”. Проте найяскравіше суть фізіократії проявилася у вченні Ф. Кене. Його праця “Економічна таблиця” (1758р.) вважається однією з найперших геніальних спроб макроекономічного дослідження. Взагалі ж вчення Кене ґрунтується на таких основних положеннях: • вчення про “природний порядок”; • вчення про “чистий продукт” і класи; • вчення про капітал; • схема господарського кругообігу (модель суспільного відтворення). “Природний порядок” полягає в тому, що суспільство підпорядковується природним законам, які є універсальними і створені Богом для блага людей, тому закономірно, що кожна людина діє згідно цих законів і добивається найкращих результатів для себе. Проте, підкреслює Кене, “сутність порядку є такою, що особистий інтерес одного не може бути відокремленим від загального інтересу всіх, а це можливе тільки при пануванні свободи. Природний порядок мусить бути відображений в законах держави, що охороняють особисту власність, особисті інтереси, забезпечують відтворення та правильний розподіл благ. Важливе місце у теорії економіста займає вчення про “чистий продукт” – це надлишок вартості продукту, створеного в землеробстві, над продуктом спожитим (витратами виробництва). На думку Кене “чистий продукт” створюється лише в землеробстві, а в інших галузях людська праця лише переміщує готовий продукт (як торгівля), або ж переробляє сільськогосподарську сировину (як промисловість). Звідси випливає і поділ праці на “продуктивну” і “непродуктивну”. Тобто, тільки продуктивна праця створює “чистий продукт”. Пояснюючи таке твердження, Кене наголошує, що нація, суспільство складаються з трьох класів: • клас виробників: селяни, фермери; • клас землевласників: король, поміщики, церква; • клас безплідний: торговці, промисловці, ремісники, наймані працівники. Кене належить першість у теоретичних розробках положень про капітал. Саме у фізіократів ми знаходимо вчення про “продуктивний капітал”, який задіяний у сільськогосподарському виробництві. Всі інші форми капіталу – торговий, промисловий – непродуктивні, вони не виробляють чистого продукту. Тобто капітал у Кене – це не гроші, а те, що купується за гроші і бере участь у виробництві, у створенні “чистого продукту”. Кене вводить розмежування капіталу на основний (первісні аванси) та мборотнии (щорічні аванси). Однією із найвидатніших заслуг засновника фіжіократії є спроба (і досить успішна) побудувати схему господарського кругообігу, або ж – модель макроекономічного відтворення, виявити його пропорції. Економічне вчення А. Сміта. Предметом вивчення політекономії Сміт називає проблему економічного розвитку суспільства, зростання благополуччя нації, тобто зростання багатства народу. Ось як розмірковує геніальний економіст. Багатство країни створюється зусиллями всього народу завдяки його продуктивній праці. Якщо виробляється більше, ніж витрачається, то держава багатіє. Різниця між тим, що виробляється і тим, що йде на витрати називається “чистим продуктом”, або національним доходом. Останній складається з доходів окремих осіб, які у повсякденному житті і діяльності керуються природнім бажанням заробити для себе гроші. В цих прагненнях кожен суб’єкт суспільства не має міри, але ж яким чином встановлюється та існує нормальний соціальний порядок? А існує він завдяки центральному механізмові ринкової системи – механізмові вільної конкуренції, яка є неодмінною умовою дії об’єктивних економічних законів. По-друге, Сміт показує ще одну важливу функцію ринкової системи – здатність до саморегулювання. За Смітом, існує т. зв. Невидима рука, яка спрямовує і веде суспільство шляхом прогресу. По суті Невидима рука Сміта – це суспільні умови і правила економічної поведінки, за яких завдяки вільній конкуренції підприємців і через реалізацію їх приватних інтересів ринкова економіка буде найдоцільніше вирішувати всі суспільні проблеми, приводячи до гармонії інтереси всіх і кожного. Інакше – Невидима рука – це дія стихійних об’єктивних економічних законів, які функціонують незалежно від волі і бажань “економічних людей”, спрямовуючи їх діяльність у потрібне русло. Але існують