Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

ТЕМА 6. РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ (ІІ ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)

6. 1. Перехід до панування монополій Основною рисою економічного розвитку був перехід від вільної конкуренції до монополізму. Світова промислова продукція зросла в 3 рази. Важливе значення мали винаходи і вдосконалення в електротехніці, хімічній промисловості, в металургії, машинобудуванні. Винайшли парові турбіни: реактивну – англієць Парсонсон і активну – швед Лаваль. У підсумку пара була замінена еклектрикою. Виникли нові галузі промисловості – електрохімія, електрометалургія, з’являються перші трамваї. В цей період було винайдено двигун внутрішнього згоряння (бензин – Отто, солярка – Дизель). В 1885 р. – збудовано перший автомобіль (Даймлер, Бенц). Зріс видуботок нафти: в 1870 – 0, 8 млн т нафти, 1890 – 20 млн т. Промисловість перейшла до виробництва пластмаси. Нові способи отримання сталі з чавуна і алюмінія з використанням електроліта (Холл), винайдено дюралюміній – майбутній метал для авіації (Вільм). В машинобудуванні запроваджується масове, безперервне, автоматизоване виробництво. Відбуваєть укрупнення підприємств, стандартизація виробництва, застосування конвеєра (Форд). Ріст промисловості і світової торгівлі визначив бурхливий розвиток залізничного транспорту. З 1860 до 1900 довжина залізниць збільшилася в 4 рази. Парусні кораблі замінялися пароплавами. Відбулися зміни в структурі економіки. Прискорився процес індустріалізації. Важка промисловість стала провідною. Для переобладнання промисловості створюються акціонерні товариства. Капітал направлявся на фінансування великих підприємств. Концентрація капіталу і виробництва призвела до утворення монополій, які прийшли на зміну вільній конкуренції. Найшвидше монополії виникали в гірничовидобувній, металургійній, суднобудівній, електротехнічній галузях. З виникненням монополій капіталізм вступив у нову стадію – імперіалізм. Ознаки імперіалізму: 1) концентрація виробництва і капіталу досягла такого ступеня, що утворила монополії, 2) злиття банківського капіталу з промисловим і утворення фінансової олігархії, 3) вивіз капіталу переважає над вивозом товарів, 4) утворюються міжнародні монопольні союзи капіталістів, 5) завершується територіальний розподіл світу між великими державами. Монополії – це великі господарські об’єднання, які перебувають в приватній власності (індивідуальній, колективній, акціонерній) і здійснюють контроль над ринками за допомогою концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, науково- технічного потенціалу з ціллю отримання монопольного прибутку. Основні форми монополістичних об’єднань: 1. Картелі – об’єднання, учасники яких заключають угоди про регулювання об’ємів виробництва, умови збуту продукції і найму робочої сили. Учасники картелів зберігають комерційну і виробничу самостійність. 2. Синдикати – об’єднання, в яких розподіл замовлень, купівля сировини і реалізація готової продукції здійснюється через єдину збутову контору. 3. Трести – повне об’єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію, з ціллю спільного виробництва і збуту. Учасники трестів не мають комерційної і виробничої, і не рідко юридичної самостійності. 4. Концерни – об’єднання ряду трестів чи підприємств промисловості, транспорту, торгівлі і банківської сфери. Учасники зберігають формальну самостійність, але підпорядковуються контролю фінансової групи, яка очолює концерн. В 60-70 рр. монополії починають утворюватися і їх вплив на економіку незначний. В 80-90 рр. їх кількість зросла, але вони були нестійкими і часто розпадалися. В період світової економічної кризи 1900-1903 р. вони утвердили своє лідерство в економіці. Монополії починають ділити світовий ринок на сфери впливу. Виникають міжнародні монополії і монопольні союзи. Для монополій і фінансової олігархії найефективнішим способом отримання прибутку став вивіз капіталів у відсталі країни, які вже були втягнуті у світовий ринок.. Капіталів там не вистачало, а робоча сила була дешевою. Посилюється циклічність економіки, більш глибокими стають кризи. Зростає нерівномірність економічного розвитку країн, збільшуються диспропорціїв розподілі ринків збуту і сировини, що призводило до зростання протиріч між провідними країнами. Починається боротьба за переділ світу. 6. 2. Економічне піднесення Німеччини В 1871 р. відбулося об’єднання Німеччини. Відміна в І половині ХІХ ст. кріпосного права відкрила шлях до ринкової економіки та економічного піднесення. Причини швидкого промислового розвитку: 1) об’єднання Німеччини та її перемога над Францією: створено єдиний державний апарат, ліквідовані внутрішні мита, введено єдину грошову одиницю, систему мір і ваг, загально німецьке залізничне і поштове право. 2) захоплення Ельзасу і Лотарінгії, отримання з