Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

Предмет: 
Тип роботи: 
Конспект заняття
К-сть сторінок: 
155
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Д. Мілля називають одним із завершувачів класичної традиції в політекономії. Мілль виступає з позицій соціального реформізму – нового напряму в політекономії, згідно положень якого капіталізм здатний до змін, вдосконалення, реформ. На відміну від своїх “старших товаришів” – класиків, Мілль відводив державі суттєву роль в соціально-економічному розвитку, розуміючи, що система вільної конкуренції вже не може забезпечити вирішення багатьох економічних проблем. Тому держава, на думку вченого, повинна взяти на себе витрати по створенню інфраструктури, розвитку науки, системи соціального забезпечення і розумного оподаткування. При цьому Мілль осуджував протекціонізм і закони, які забороняли діяльність профспілок, категорично висловлювався проти втручання держави у сферу виробництва. Важливу роль відводив Мілль технічному прогресу, підвищенню освітнього і морального рівня трудящих, свідомому обмеженню народжуваності, розвитку кооперативного руху. Мілль закликав до соціального партнерства у капіталістичному суспільстві. На відміну від своїх попередників- класиків вчений не вважав капіталізм ідеальним ладом і запропонував свою програму соціальних реформ, в основі яких лежали наступні ідеї: по-перше, ліквідація системи найманої праці через створення кооперативних виробничих асоціацій; по-друге – соціалізація земельної ренти за допомогою земельного податку; по-третє, обмеження соціальної нерівності через відміну права спадщини. Оцінюючи оригінальні ідеї Мілля, не помилимося, якщо скажемо, що цей вчений завершив класичну традицію в політекономії.

ТЕМА 6. РИНКОВЕ ГОСПОДАРСТВО КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ПЕРІОД МОНОПОЛІСТИЧНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ (ІІ ПОЛ. ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)
6. 1. Перехід до панування монополій Основною рисою економічного розвитку був перехід від вільної конкуренції до монополізму. Світова промислова продукція зросла в 3 рази. Важливе значення мали винаходи і вдосконалення в електротехніці, хімічній промисловості, в металургії, машинобудуванні. Винайшли парові турбіни: реактивну – англієць Парсонсон і активну – швед Лаваль. У підсумку пара була замінена еклектрикою. Виникли нові галузі промисловості – електрохімія, електрометалургія, з’являються перші трамваї. В цей період було винайдено двигун внутрішнього згоряння (бензин – Отто, солярка – Дизель). В 1885 р. – збудовано перший автомобіль (Даймлер, Бенц). Зріс видуботок нафти: в 1870 – 0, 8 млн т нафти, 1890 – 20 млн т. Промисловість перейшла до виробництва пластмаси. Нові способи отримання сталі з чавуна і алюмінія з використанням електроліта (Холл), винайдено дюралюміній – майбутній метал для авіації (Вільм). В машинобудуванні запроваджується масове, безперервне, автоматизоване виробництво. Відбуваєть укрупнення підприємств, стандартизація виробництва, застосування конвеєра (Форд). Ріст промисловості і світової торгівлі визначив бурхливий розвиток залізничного транспорту. З 1860 до 1900 довжина залізниць збільшилася в 4 рази. Парусні кораблі замінялися пароплавами. Відбулися зміни в структурі економіки. Прискорився процес індустріалізації. Важка промисловість стала провідною. Для переобладнання промисловості створюються акціонерні товариства. Капітал направлявся на фінансування великих підприємств. Концентрація капіталу і виробництва призвела до утворення монополій, які прийшли на зміну вільній конкуренції. Найшвидше монополії виникали в гірничовидобувній, металургійній, суднобудівній, електротехнічній галузях. З виникненням монополій капіталізм вступив у нову стадію – імперіалізм. Ознаки імперіалізму: 1) концентрація виробництва і капіталу досягла такого ступеня, що утворила монополії, 2) злиття банківського капіталу з промисловим і утворення фінансової олігархії, 3) вивіз капіталу переважає над вивозом товарів, 4) утворюються міжнародні монопольні союзи капіталістів, 5) завершується територіальний розподіл світу між великими державами. Монополії – це великі господарські об’єднання, які перебувають в приватній власності (індивідуальній, колективній, акціонерній) і здійснюють контроль над ринками за допомогою концентрації матеріальних і фінансових ресурсів, науково- технічного потенціалу з ціллю отримання монопольного прибутку. Основні форми монополістичних об’єднань: 1. Картелі – об’єднання, учасники яких заключають угоди про регулювання об’ємів виробництва, умови збуту продукції і найму робочої сили. Учасники картелів зберігають комерційну і виробничу самостійність. 2. Синдикати – об’єднання, в яких розподіл замовлень, купівля сировини і реалізація готової продукції здійснюється через єдину збутову контору. 3. Трести – повне об’єднання підприємств, які виробляють однорідну продукцію, з ціллю спільного виробництва і збуту. Учасники трестів не мають комерційної і виробничої, і не рідко юридичної самостійності. 4. Концерни – об’єднання ряду трестів чи підприємств промисловості, транспорту, торгівлі і банківської сфери. Учасники зберігають формальну самостійність, але підпорядковуються контролю фінансової групи, яка очолює концерн. В 60-70 рр. монополії починають утворюватися і їх вплив на економіку незначний. В 80-90 рр. їх кількість зросла, але вони були нестійкими і часто розпадалися. В період світової економічної кризи 1900-1903 р. вони утвердили своє лідерство в економіці. Монополії починають ділити світовий ринок на сфери впливу. Виникають міжнародні монополії і монопольні союзи. Для монополій і фінансової олігархії найефективнішим способом отримання прибутку став вивіз капіталів у відсталі країни, які вже були втягнуті у світовий ринок.. Капіталів там не вистачало, а робоча сила була дешевою. Посилюється циклічність економіки, більш глибокими стають кризи. Зростає нерівномірність економічного розвитку країн, збільшуються диспропорціїв розподілі ринків збуту і сировини, що призводило до зростання протиріч між провідними країнами. Починається боротьба за переділ світу. 6. 2. Економічне піднесення Німеччини В 1871 р. відбулося об’єднання Німеччини. Відміна в І половині ХІХ ст. кріпосного права відкрила шлях до ринкової економіки та економічного піднесення. Причини швидкого промислового розвитку: 1) об’єднання Німеччини та її перемога над Францією: створено єдиний державний апарат, ліквідовані внутрішні мита, введено єдину грошову одиницю, систему мір і ваг, загально німецьке залізничне і поштове право. 2) захоплення Ельзасу і Лотарінгії, отримання з
Фото Капча