Предмет, методологія та завдання історії економіки та економічної думки

Франції контрибуції – 5 млрд. франків. 3) збільшення кількості населення на 15 млн. (40%) за останню третину ХІХ ст., що розширило внутрішній ринок. 3) запроваджено політику протекціонізму в 1879 р. 4) нові підприємства створювалися на основі досвіду і технологій провідних країн. 5) зросла інтенсифікація праці. 6) зростання німецького мілітаризму. 7) розвиток нових галузей промисловості: електротехнічної, алюмінієвої, хімічної, машинобудівної. 8) відбувалася концентрація виробництва і капіталу, створення великих підприємств. Особливості монополій в Німеччини: 1. Монополії утворювалися на базі картелів і синдикатів, бо не було капіталів, сконцентрованих в одних руках. 2. Утворення монополій відбулося раніше і проходило швидше. 3. Монополії об’єднували велику кількість підприємств. 4. Монополії проникли у всі сфери економіки. Сільське господарство Німеччини: 1) Від кріпацтва селян звільнили без викупів. 2) Зберігалося велике поміщицьке землеволодіння і селянське малоземелля. 3) Поміщики використовували переважно працю найманих батраків, які утримували земельний наділ. 4) відбувався прогрес в с/г, пов’язаний з розвитком капіталізму: зростання посівних площ, запровадження складних сівозмін, використання нової техніки, штучних добрив. Міжнародні економічні відносини: – заключення договору про співпрацю з «Дженерал електрік», – утворення міжнародних картелів з торгового пороплавства, ви-ва рейок, цинку, – великого значення набуває вивіз капіталу та експорт продукції промисловості. – конкуренція з фр., англ., амер., рос. товарами на світових ринках. – захоплення колоній: Того, Камерун, Пн-зх. Африка, Каролінські, Маріанські, Маршалові острови, міста в Китаї. – початок будівництва військового флоту та виробництво сухопутних озброєнь. На початку ХХ ст. Німечина займала 2 місце за промисловим виробництвом і 3 за вивозом капіталу. 6. 3. Розвиток економіки Англії і США Розвиток економіки Англії та втрата нею промислової і торгової гегемонії. Промисловість: – У 50-60 рр. залізничний транспорт витіснив всі інші сухопутні. – В 60-х р. – перше місце за вуглевидубутком. – виплавка чавуну – половина загальносвітового. – Англію називали «майстернею світу» – в 1870р. – 32% світового промислового виробництва, 50% вугілля і чавуну. В останні десятиліття ХІХ ст. значно скоротилися темпи росту промисловості. Причини: – промисловий переворот в інших країнах відбувся пізніше і здійснювався на біль високій технічній базі, – промисловість мала морально застаріле обладнання. Власники вкладали гроші не в оновлення обладнання, а вивозили капітали, – на світових ринках посилилася конкуренція, яка звузила ринки збуту англійських товарів. В Англії проводилася політика фритредерства, а в інших – протекціонізму, – світова аграрна криза 1874 – 1894 рр., яка була викликана дешевим американським хлібом. Капітал став покидати аграрні галузі. Вихід з кризи вбачали в переході від зернового господарства до виробництва кормів для інтенсивного тваринництва та застосуванні с/г машин, штучних добрив, збільшення питомої ваги технічних культур. – недостатня потужність і слабка концентрація електростанцій. Найкраще в Англії розвивалося суднобудування. З’являються нові галузі – енергетична, хімічна, сталеварна. Розвивається залізничний транспорт. Зростає експорт капіталу і його не вистачає для нових галузей. Тому мобілізація коштів здійснюється за допомогою акціонерних компаній. В кін. ХІХ на поч. ХХ ст. склалися умови для монополізації економіки. Особливостями англійських монополій була їх пізня поява та відносна слабкість. Причини: – отримання промисловцями надприбутків без знищення конкуренції, – відносний занепад старих галузей (добувної), – орієнтація промисловості на експорт, а міжнародний ринок важче піддається монополізації, Фінанси і торгівля – банківський капітал за темпами концентрації і капіталізації значно випереджав промисловий, – склалася система великих акціонерних банків, – важливе місце належало колоніальним банкам (в 1910 р. – 72), – Лондон був світовим фінансовим центром, – Англійська валюта виконувала роль світових грошей, – Англія була провідною країною у світовій торгівлі, проте поступово зростала доля імпорту та збільшувалася конкуренція, – зростали доходи від процентів на капітал, вкладених за кордоном, за посередницькі торгові і банківські операції, за страхування морської торгівлі, – основна доля експорту капіталу направлялася на фінансування залізничного і портового будівництва. Частка англійської промисловості скоротилася з 32% в 1870 р. до 14% в 1913. Англію за цим показником випередили США і Німеччина. Розвиток монополістичного капіталізму в США. Еконмічний розвиток США характеризувався прискоренням темпів зростання, що дозволило їм стати провідною індустріальною державою. З 1870 по 1890 рр. виробництво чавуна збільшилося у 8 разів, вугілля – 10, виплавка сталі – 150 разів. Вартість промислової продукції та кількість робітників зросли в 3 рази. Причини економічного росту: – перемога капіталістичної Пн над рабовл. Пд., реконструкція Пд та створення загальнонаціонального ринку, – наявність великих природних багатств та шляхів сполучень, – високий рівень накопичення національного капіталу та великий притік капіталу з Європи (на поч. ХХ ст. інвестиції сягали 3, 4 млрд дол., – зростання чисельності населення в основному за рахунок еміграції з розвинених європейських країн. В 1900 р. – 71, 1 млн, 1913 – 96, 5. – внутрішня міграція і зростання міст. В 1900 р. було 38 міст з насел. понад 100 тис., – завершення промислового перевороту та індустріалізації, прискорений технічний розвиток. Для технічного прогресу було характерним швидке впровадження винаходів у виробництво, засноване на комерціалізації. – протекціоністська політика уряду, митні тарифи, – віддаленість від основних економічних конкурентів, та сусідство з відсталою Латинською Амер. Промисловість. В 1913 р. на долю США припадало 47% світової виплавки сталі, 45% – вугілля, 82% – нафти,