Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Росією та Річчю Посполитою (1654 - 1665 рр.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
46
Мова: 
Українська
Оцінка: 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ГОРОБЕЦЬ Віктор Миколайович

УДК 161. 1[342. 36: 323. 39 (477) ]: : 341. 81 (470) : (438) “1654/1665”

ПРОБЛЕМА ЛЕГІТИМАЦІЇ ЕЛІТИ КОЗАЦЬКОЇ УКРАЇНИ В ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ГЕТЬМАНАТУ: СТОСУНКИ З РОСІЄЮ ТА РІЧЧЮ ПОСПОЛИТОЮ (1654-1665 рр.)

07. 00. 02 - всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

КИЇВ - 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті історії України НАН України.

 

Науковий консультант -

 доктор історичних наук, професор, академік НАН України СМОЛІЙ Валерій Андрійович, Інститут історії України НАН України, директор, завідувач відділу історії України середніх віків.

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, професор КРИЖАНІВСЬКИЙ Олег Прокопович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії стародавнього світу та середньовіччя; доктор історичних наук, професор ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ Володимир Арнольдович, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України, провідний науковий співробітник;

доктор історичних наук ЩЕРБАК Віталій Олексійович, Національний університет “Києво-Могилянська академія”, професор кафедри історії.

Провідна установа -

Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, кафедра нової і новітньої історії (Міністерство освіти та науки України, м. Харків).

 

Захист відбудеться 26 квітня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 235. 01 при Інституті історії України НАН України (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту історії України НАН України (01001, м. Київ, вул. М. Грушевського, 4).

Автореферат розісланий “23” березня 2002 р.

 

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Українська революція ранньомодерної доби поза всяким сумнівом, не лише стала однією з рубіжних віх історичного минулого українського народу, а й справила потужний вплив на долі багатьох його сусідів. Адже події середини - другої половини XVII ст. істотним чином позначилися на перебігу політичних процесів у всьому центрально-східному європейському регіоні. На політичній карті Європи з’явилося нове державне утворення - Українська козацька держава (самоназва Військо Запорозьке) ; Польсько-Литовська держава не лише втратила значну частину своїх “східних кресів”, а й істотно підупала у військово-політичному відношенні; натомість, Російська держава здобула Лівобережну Україну, поширила вплив, а згодом і підпорядкувала собі Запорозьку Січ і, саме головне, рішуче переломила на свою користь давнє суперництво з Річчю Посполитою та заволоділа стратегічною ініціативою, отримавши сприятливі умови для успішного просування на Захід і побудови Російської імперії.

Проте перш, ніж це сталося, на теренах України впродовж декількох десятиліть розгорталося надзвичайно жорстке політико-військове протистояння, в ході якого далеко не останню і зовсім не пасивну роль відігравало українське козацтво як новий “руський” (згідно тогочасної лексики) політичний народ. Уже на самому початку революції, коли козацтво заявило про себе як про реальну контреліту Речі Посполитої (або, принаймні, її регіональну контреліту), яка усвідомлювала свою етнічну та релігійну ідентичність, конфлікт набув характерних ознак політичного сепаратизму, актуалізувавши тим самим тісний зв’язок подій в Україні із зовнішньополітичними факторами. Надалі усвідомлення необхідності розбудови Гетьманату, як окремішнього політико-адміністративного організму та, відповідно, легітимації нової, козацької, еліти України - неминуче висунуло на передній план проблему пошуку необхідного для тих умов місця нового державного утворення в структурі міжнародних взаємин, а враховуючи особливості функціонування ранньомодерного суспільства та способів його політичної організації - пошуку шляхів узаконення певних стосунків з правлячими легітимними династіями тогочасної Європи. Саме від того, на чий бік і, що не менш важливо, на яких умовах схилиться козацька еліта, значною мірою залежав не лише напрям розвитку Української держави, а й до певної міри всієї Центрально-Східної Європи.

Таким чином, незаперечна важливість дослідження обставин формування нового політичного обличчя Європи; виявлення факторів, які стимулювали дрейф зовнішньополітичної діяльності Гетьманату чи то в бік офіційної Москви, чи - Варшави; визначення закономірностей і випадковостей у цьому історичному процесі; встановлення рівня кореляції зовнішньополітичних дій козацької еліти та розвитку міжнародних процесів у регіоні і внутрішньополітичної боротьби всередині Війська Запорозького; а також - потреба в підтвердженні чи спростуванні усталених у вітчизняній та зарубіжній історіографіях понять і трактувань, розширенні джерельної бази та критичному переосмисленні вже відомих науці фактів і їх тлумачень, особливо в контексті гуманізації суспільних знань, уникненні надмірного акцентування уваги на конфронтаційній стороні проблеми та сприйняття учасників політичної гри в якості “злого сусіда” чи “запроданця” - все це і обумовлює наукову актуальність дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася в контексті розробки планової теми відділу історії України середніх віків Інституту історії України НАН України “Українське суспільство в системі європейської цивілізації (доба середньовіччя і нового часу) ” (Держ. реєстр.

Фото Капча