justify;">23. Інституційна модель та політичний режим України-Гетьманщини // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. - Вип. 7. - К. : Інститут історії України НАНУ, Науково-дослідний інститут козацтва, 2000. - С. 30-51 (1, 75 д. а.)

24. Українська козацько-гетьманська держава// Історія України в особах: Козаччина (Авторський колектив: В. Горобець (упорядник і автор передмови), О. Гуржій, В. Матях та ін.). - К. : Україна, 2000. - С. 5-30 (1, 5 д. а.)

25. Між Кам’янцем і Озерною: українська зовнішня політика другої половини 1655 року в контексті геополітичних перегрупувань у Центрально-Східній Європі // Україна в Центрально-Східній Європі. Студії з історії ХІ -ХУІІІ століть. - К. : Інститут історії України НАНУ, 2000. - С. 245-271 (1, 25 д. а.)

26. Гадяцька угода 1658 р. в контексті міжнародних реалій: pro et contra // Записки Наукового товариства імені Шевченка. - Т. 238. Праці Історично-філософської комісії. - Львів, 1999. - С. 95-116 (1, 5 д. а.) ;

27. Спроба імплантації Козацького гетьманату в соціополітичну структуру Речі Посполитої в контексті сеймової боротьби 1661 р. // Київська старовина. - 2001. - № 3. - С. 108-118 (1, 25 д. а.).

28. Чи мала шанси весна 1661 року стати “термідором” Української революції? (Етюд до соціально-політичної історії другої половини XVII ст.) // Соціум. Альманах соціальної історії. - К. : Інститут історії України НАН України, 2002. - Вип. 1. - С. 155-170 (1, 5 д. а.)

Матеріали конференцій

29. Переяславсько-московський договір 1654 р. : причини і наслідки. Історіографічні традиції та історичні реалії // Українсько-російський договір 1654 р. : нові підходи до історії міждержавних стосунків. – К. : Інститут історії України НАН України, 1995. - С. 34-42 (0, 75 д. а.)

30. Богдан Хмельницький і Москва: дипломатична риторика та політична практика (1648-1657) // Богдан Хмельницький та його доба / Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченої 400-річчю від дня народження Великого Гетьмана (Київ, 24-25 жовтня 1995 р.). - К. : Інститут історії України НАН України, 1996. - С. 43-51 (0, 75 д. а.)

31. Українсько-російські відносини та політико-правовий статус Гетьманщини (друга половина XVІІ – перша чверть XVІІІ ст.) // Українська козацька держава: витоки та шляхи історичного розвитку. - Кн. 1. - К. ; Черкаси: Інститут історії України НАН України, 1997. - С. 67-75 (0, 75 д. а.)

32. Зовнішня політика гетьмана Івана Виговського: традиції і новації, пріоритети і маргінеси // Матеріали Міжнародної наукової конференції, присвяченій 350-літтю Української держави Богдана Хмельницького (15-16 грудня 1998 р.). - К. : Знання, 1998. - С. 123-130 (0, 5 д. а.)

33. Зовнішня політика Української держави другої половини 1650-х років у контексті геополітичного розвитку Центрально-Східної Європи // Четвертий міжнародний конгрес україністів. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доповіді та повідомлення. Історія. - Частина І. Від давніх часів до початку ХХ ст. - Одеса; Київ; Львів, 1999. - С. 181-187 (0, 5 д. а.)

АНОТАЦІЇ

Горобець В.М. Проблема легітимації еліти козацької України в зовнішньополітичній діяльності Гетьманату: стосунки з Росією та Річчю Посполитою (1654-1665 рр.). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07. 00. 02 - всесвітня історія. - Інститут історії України Національної академії наук України, Київ, 2002.

Дисертація є першим в українській історіографії дослідженням українсько-російських і українсько-польських відносин середини 1650-х - першої половини 1660 рр., виконаним з урахуванням їх тісної взаємодії і взаємовпливів, на основі аналізу широкої фактури міжнародних процесів Центрально-Східної Європи та в контексті пошуку елітою козацької України способів легітимації свого привілейованого становища. Встановлено, що вирішення проблеми легітимації нової еліти виступало однією з головних домінант зовнішньополітичної діяльності Гетьманату. Простежено вплив української зовнішньої політики на структуру військово-політичної рівноваги в Центрально-Східній Європі. З’ясовано рівень кореляції зовнішньополітичного курсу Гетьманату та регіональних процесів. Переглянуто існуючі характеристики вузлових питань українсько-російських та українсько-польських взаємин. Запропоновано нове тлумачення суті суспільно-політичного протистояння на Лівобережжі на початку 1660-х рр.

Ключові слова: українсько-російські відносини, українсько-польські відносини, легітимація, еліта, Центрально-Східна Європа

Gorobets V.N. The Problem of Legitimation Elites of Cossack Ukraine at Foreign Activity of the Hetmanate: Relations with Russia and Polish-Lithuanian Commonwealth (1654-1665). The Manuscript.

The Dissertation on competition of a scientific degree for a Doctor of Historical Sciences on a specialty 07. 00. 02 - World History. The Institute of a History of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2002.

The Dissertation is the first research at the Ukrainian historiography of the Ukrainian – Russian and Ukrainian – Polish relations of Middle 1650 - First Half 1660th executed in view of their close interaction and interferences, on the basis of the analysis of the wide invoice of the international processes of the Central – East Europe and in the context of search by elite of the Cossack Ukraine of ways legitimation the exclusive position. It is established, that the decision of a problem of the legitimation of an exclusive position of the Ukrainian Cossacks acted as one of the main dominants of foreign activity of the Hetmanate. Followed an influence of the Ukrainian foreign policy on the structure of military-political balance at the Central – East Europe. The level of correlation of the foreign rate of the Hetmanate and regional international processes is found out. Existing characteristics of central questions of Ukrainian – Russian and Ukrainian – Polish mutual relation are reconsidered. New interpretation of essence of a political opposition on the Left-Bank Ukraine at the beginning of 1660th.

Key words: the Ukrainian – Russian Relations, the Ukrainian – Polish Relations, Legitimation, Elite, the Central – East Europe.

Горобец В.Н. Проблема легитимации элиты казацкой Украины во внешнеполитической деятельности Гетманата: отношения с Россией и Речью Посполитой (1654-1665 гг.). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07. 00. 02 - всемирная история. - Институт истории Украины Национальной академии наук Украины, Киев, 2002.

Диссертация является первым в украинской историографии исследованием украинско-российских и украинско-польских отношений средины 1650-х - первой половины 1660 гг., выполненным с учетом их тесного взаимодействия и взаимовлияний, на основе анализа широкой фактуры международных процессов в Центрально-Восточной Европе и в контексте поиска элитой казацкой Украины способов легитимации своего привилегированного положения. Установлено, что решение проблемы легитимации украинского казачества в качестве нового политического народа выступало одной из главных доминант внешнеполитической деятельности Гетманата. Прослежено влияние украинской внешней политики в структуре военно-политического равновесия в Центрально-Восточной Европе. Выяснен уровень корреляции внешнеполитического курса Гетманата и региональных международных процессов. Обосновано собственную концепцию развития политической деятельности Войска Запорожского на международной арене во второй половине 1650-х - первой половине 1660-х гг. и представлено оригинальную ее периодизацию. Пересмотрены существующие характеристики узловых вопросов украинско-российских и украинско-польских взаимоотношений, прежде всего тех, что привели к заключению украинско-российских соглашений 1654, 1659 и 1665 гг. и украинско-польских - 1659 и 1661 гг. Представлено политико-правовую оценку украинско-российского договора 1654 г., обосновано положение относительно того, что соглашение отвечало социально-политическим интересам украинского казачества и учитывало реалии региональной расстановки сил в Центрально-Восточной Европе. Выделены главные этапы геополитических перегруппировок в регионе, вызванных заключением украинско-российского договора 1654 г., установлена мотивация внешнеполитического дрейфа Крымского ханства от союзнических отношений с Войском Запорожским до союза с Речью Посполитой антиукраинской направленности. Обосновано авторское видение причин вступления в войну с Речью Посполитой Шведского королевства летом 1655 г. Реконструировано модель регионального взаимодействия в условиях российско-польского сближения 1656 г. (виленский мирный процесс) и оформления раднотской системы 1656 г., определено место Войска Запорожского в новой системе отношений. Предложено новое толкование сути общественно-политического противостояния на Левобережье в начале 1660-х гг., как попытке конституирования “шляхетского” по своей сути Гетманата, а также отслежено влияние фактора обострение ситуации в регионе на характер отношений с Россией. Реконструированы главные элементы внешнеполитической игры гетманского правительства Ю. Хмельницкого в конце 1660 - начале 1661 г., установлены ее мотивы и содержание. Выяснены причины политики компромиссов правобережной казацкой старшины в ходе сеймовой борьбы в Речи Посполитой в 1661-1662 гг., реконструированы принципиальные очертания ее видения путей разрешения украинско-польского конфликта. Исследовано влияние фактора политической дезинтеграции правобережного казачества в средине 1660-х гг. на трансформацию политических требований его элиты в отношениях с польским королем и Речью Посполитой. Определены главные конфликтные узлы общественно-политической борьбы на Левобережье в начале 1660-х гг. Установлены социальные и политические предпосылки “чернорадовской” политики части левобережной казацкой старшины в 1662-1663 гг., прослежено ее влияние на отношения с Москвой и понижение политико-социального статуса Гетманата.

Ключевые слова: украинско-российские отношения, украинско-польские отношения, легитимация, элита, Центрально-Восточная Европа.