Профілактика спортивного травматизму

Синдром зап'ястного каналу – обмеження серединного нерва в зап'ястному каналі. Зап'ястний канал обмежений з тильної й бічної сторін – кістками зап'ястя, з долонної сторони – поперечним зв'язуванням зап'ястя. Симптоматика обумовлена компресією серединного нерва в обмеженому просторі зап'ястного каналу при його вродженій вузькості або збільшенні обсягу м'яких тканин, що перебувають у ньому. Найчастіше симптоматика виникає в середньому пальці, скутість і розтирання в пальцях, оніміння в пальцях кисті. Необхідно також провести дослідження тактильної чутливості й дослідження м'язів піднесення великого пальця (гіпотрофія м'язів) і долонних м'язів (слабість), що здійснюють відведення великого пальця.

Захворювання суглобів нижніх кінцівок.

Тазостегновий суглоб. Бурсит викликає локальний біль і хворобливість над рожном, іноді іррадіює униз по бічній поверхні стегна. Він особливо хворобливий у положенні лежачи на хворому боці. Біль при седаліщно-сідничному бурситі локалізується в межах задньої поверхні верхньої третини стегна й підсилюється в положенні пацієнта сидячи.

Колінний суглоб. Суглобний випіт. Наявність рідини в порожнині суглоба може бути визначена по одному з трьох симптомів: випинання, флуктуація, постукування надколінка. Рідина в порожнині колінного суглоба спочатку визначається в поглибленні з внутрішньої сторони надколінка, а потім поширюється на супрапателярний заворот, формуючи типовий вид припухлості типу «сідла коня» над і за обидва боки від надколінка.

При визначенні захворювань суглобної сумки варто враховувати, що локалізована припухлість перед надколінком вказує на препателярний бурсит, локалізована припухлість відразу під надколінком, перед його сухожиллям, вказує на поверхневий інфрапателярний бурсит, а припухлість нижче суглобної щілини може спостерігатися при запаленні гусячої сумки.

Хондромаляція часто сполучається з нестабільністю надколінка й пателофеморальною дисплазією. Клінічно визначається за наступними ознаками: біль при спуску зі сходів й у положенні сидячи навпочіпках; крепітація й хворобливість при пальпації надколінка.

Хвороба Осгуд-Шлаттера клінічно визначається за хворобливістю й набряками в області бугристості великогомілкової кістки (спортсмени у віці до 15-16 років).

«Коліно стрибуна» – стан, що характеризується болючим синдромом в області колінного суглоба, звичайно в спортсменів у видах спорту, пов'язаних зі стрибками. При пальпації виявляється хворобливість нижнього краю надколінка й зв'язування надколінка.

Суглоби стопи. Хронічні болі в гомілковостопному суглобі звичайно пов'язані з надмірним фізичним перевантаженням і можуть бути обумовлені різними причинами: тендинітом переднього великогомілкового м'яза (локальна хворобливість, крепітація й біль при згинанні), стисненням у передньому відділі суглоба (за рахунок остеофітів), запаленням підошовної фасції (за рахунок надмірної пронації стопи), забитим місцем жирового тіла (постійно повторювані удари п'ятою, наприклад, при стрибках), тендинітом м’язів-розгинателів пальців (біль іррадіює у дорсальну область середньої частини стопи), розтяганням плюсно-преплюсневого суглоба (у випадку нестабільності стопи).

Тунельні синдроми. Синдром тарсального тунелю виникає в результаті защемлення великогомілкового нерва в тунелі за внутрішньою щиколоткою, де нерв обгинає її позаду. Це результат травми стопи або надмірного її перевантаження, пов'язаної з гіперпронацією. Клінічна симптоматика: біль, що проникає у звід стопи, п'яткову область і пальці, а також гострі поколювання й оніміння підошви стопи, які підсилюються при тривалому стоянні, ходьбі та бігу.

Захворювання хребта. Спондилоліз – ущелина міжсуглобної частини дужки хребця. Походження спондилоліза може бути вроджене – ущелина в області перешийка дужки хребця виникає в результаті не злиття двох ядер окостеніння, з яких утворюється одна з половинок дужки хребця.

Придбаний спондилоліз утворюється або в результаті трофостатичних змін, що виникають під впливом підсумовування мікротравм і локалізується в місці дії перехресних сил навантаження, або в результаті травми в місці дії сили, що травмує.

Найчастіше спондилоліз зустрічається з одного боку, у поперековому відділі (рідше в шийному відділі) хребта й протікає в більшості випадків безсимптомно.

Діагностика спондилоліза включає визначення хворобливості, що локалізується в поперековій або попереково-крижовій області, що з'являється спонтанно й підсилюється при сидінні або пересуванні. Для цього захворювання характерно більш горизонтальне положення хрестця, обумовлене дією навколохребцевих м'язів поперекового відділу, що виявляється рентгенологічним дослідженням, і збільшення поперекового лордозу, як прояв компенсації горизонтального положення хрестця.

Спондилоартропатія – група запальних захворювань сполучної тканини, що розвивається в генетично схильних осіб і має наявність в клінічній картині поразок хребта і периферичних суглобів. Класифікаційні критерії цих захворювань: біль в спині з поступовим розвитком цього симптому, ранкова скутість, синовіт (асиметричний артрит з переважною поразкою нижніх кінцівок), запальні захворювання кишечнику, уретрит, гостра діарея (епізоди діареї протягом одного місяця до розвитку артриту).

Остеохондроз хребта – дегенеративно-дистрофічний процес хребта (ДДПХ) – захворювання, що характеризується розвитком дегенеративної поразки хряща міжхребцевого диска й реактивних змін з боку суміжних тіл хребців і навколишніх тканин (рис. 7).

Кожен другий спортсмен відчуває характерні болі в спині (дорсалгія) або шиї (цервікалгія). Факторами ризику цього захворювання є спортивна травма, аномалії хребта (люмбалізація, сакралізація, асиметричне розташування суглобних щілин міжхребцевих суглобів, уроджена вузькість хребетного каналу) і фізична перенапруга.

 

а – рання дегенерація: 1 – корінець, 2 – пульпозне ядро, 3 – диск, 4 – переднє поздовжнє зв'язування, 5 – заднє поздовжнє зв'язування, 6 – жовте зв'язування, 7 – сумка