Профілактика спортивного травматизму

Клінічна картина цервікальних вертебральних синдромів характеризується скаргами на болі, парестезіями, явищами дискомфорту, що локалізуються в шийному відділі хребта (цервікалгія). Виразність болю звичайно нерізка, тривалість загострення – від 1 до 2 тижней. З'являються обмежена або розповсюджена міофіксація, підвищення м'язового тонусу. Інший синдром – цервікаго (шийний простріл) : скарги на гострі болі в шийному відділі, що позбавляють можливості зробити рух у ньому, на змушене положення голови й плечового пояса. Загострення починається раптово, звичайно в момент здійснення руху. Тривалість рецидиву до 10 днів. Характерні змушене положення голови й плечового пояса, різке обмеження рухів як у шийно-грудному відділі, так і в області плечового суглоба, а також розповсюдження шийно-грудної міофіксації.

Торакальні вертебральні синдроми. При дорсалгії характерні нерізко виражені болі в ураженому відділі хребта й різні явища дискомфорту. Загострення починається непомітно й триває до 2-3 тижней. Вертебральні деформації й м'язова напруга виражені незначно.

Дорсаго (грудний простріл) викликає гострі, сильні болі в ураженому відділі й різке обмеження рухів. Загострення починається раптово, у момент руху, його тривалість становить до 2 тижнів. Визначається розповсюджена міофіксація або шийно-грудна, або попереково-грудна. Вертебральні деформації й м'язова напруга різко виражені.

Люмбальні вертебральні синдроми.

Люмбалгія: скарги на болі, явища дискомфорту, парестезії, що локалізуються в поперековому відділі хребта. Початок загострення поступовий, тривалість становить до 3 тижнів. Обмежена або розповсюджена міофіксація з напругою м'язів.

Люмбаго: скарги на різкі болі в попереку, обмеження рухів, зміна конфігурації хребта. Загострення виникає раптово й триває до 2 тижнів. Визначається різке обмеження обсягу рухів, розповсюджена попереково-грудна міофіксація з напругою м'язів.

Сакралгія: скарги на болі в хрестці, що виникають або підсилюються в положенні стоячи. Загострення, як правило, нерізко виражені, але тривалі (до 1 місяця). Визначається розповсюджена попереково-грудна міофіксація з напругою м'язів, більш вираженою у сідничних м'язах. Обмеження обсягу рухів більш виражено в тазостегновому суглобі.

Кокцигалгія: скарги на болі, парестезії, оніміння, що локалізуються в області куприка, які підсилюються в положенні сидячи. Загострення звичайно виникає після травми й може тривати місяцями. Визначається напруга сідничних м'язів, м'язів тазового дна, обмеження рухів в області куприка. Хворобливість при пальпації куприкових структур.

Інструментальні методи діагностики цих синдромів включають рентгенологічне дослідження при максимальному згинанні й розгинанні в ураженому відділі хребта (функціональний метод), магнітно-резонансну томографію, електроміографію, peo- і доплерографію, термографію й електроенцефалографію.

З реабілітаційною метою спортсменам, які страждають на данні захворювання, проводиться корекція рухового стереотипу за допомогою мануальної терапії, засобів лікувальної фізкультури й фізичних методів, а також рефлексотерапії.

 

 

Особливості реабілітації спортсменів. Завдання реабілітації. Принципи реабілітації. Етапи реабілітації спортсменів. Медична реабілітація. Спортивна реабілітація. Етап спортивного тренування. Довгострокове планування реабілітаційних заходів. Система точного дозування й корекції фізичних навантажень. Експертна оцінка готовності до тренувально-змагальних навантажень.

Література [1, 3, 9, 14]

 

 

Засоби адаптивної фізичної культури (АФК). Завдання АФК. Види корекційно-розвиваючих завдань. Вплив фізичних вправ на організм людини з обмеженими можливостями. Класифікація фізичних вправ АФК. Роль природних і гігієнічних факторів в АФК. Ігровий метод та класифікація рухливих ігор в АФК.

Література [4, 10, 11]

 

 

Заняття 1. Ушкодження опорно-рухового апарату при заняттях спортом (ушкодження сухожильно-м’язового апарату)

Стадії травматичних ушкоджень м'яких тканин. Повні та неповні розриви м’язів. Механізми ушкоджень та клінічні ознаки. Закриті ушкодження сухожиль. Механізми ушкоджень та клінічні ознаки. Класифікація ступенів ушкодження сухожильно-м’язового апарату. Основні положення профілактики ушкоджень м'язів і зв'язувального апарату.

Основні правила обстеження спортсмена із травмою опорно-рухового апарата на місці події. Перша допомога при ранах. Перша допомога при ушкодженнях м'язів, зв'язок і сухожиль.

Література [1-3, 7, 8, 13, 15, 16]

Заняття 2. Ушкодження опорно-рухового апарату при заняттях спортом (переломи кісток, ушкодження суглобів, розтягання капсулярно-зв’язувального апарату, вивихи)

Переломи кісток, клінічні ознаки. Переломи перенапруги (стрес-переломи). Внутрісуглобні переломи, клінічні ознаки. Ушкодження суглобів, гемартроз, клінічні ознаки. Розтягання капсулярно-зв’язувального апарату, механізми ушкоджень та клінічні ознаки. Вивихи, види вивихів, механізми ушкоджень та клінічні ознаки.

Основні правила обстеження спортсмена із травмою опорно-рухового апарата на місці події. Перша допомога при переломах. Перша допомога при вивихах.

Література [1-3, 7, 8, 13, 15, 16]

Заняття 3. Черепно-мозкова травма й закриті ушкодження хребта. Ушкодження грудної клітки й черевної порожнини

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) : механізми ушкоджень, класифікація ЧМТ, клінічна симптоматика ЧМТ. Закриті ушкодження хребта: механізми ушкоджень, види ушкоджень хребців, клінічні ознаки ушкоджень різних відділів хребта. Ушкодження грудної клітки: клінічна картина переломів ребер і грудини, ускладнення при ушкодженні грудної клітки. Ушкодження черевної порожнини: види ушкоджень, особливості клінічної картини.

Література [1-3, 7, 8, 13, 15, 16]

Заняття 4. Захворювання опорно-рухового апарату (захворювання м’язового та сухожильно-зв'язувального апарату)

Міофасціальний болючий синдром. Фіброміалгія. М'язова перенапруга. Тендоперіостопатія. Паратеноніт. Тендовагініт. Тендініт. Періостози перенапруги. Періостити.

Травми і захворювання в