Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень у породіль із цукровим діабетом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
 
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
 
КЛЄЦОВА МАРИНА ІВАНІВНА
 
УДК 618. 5-089. 168. 1-06: 616. 379-008. 64
 
Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень у породіль із цукровим діабетом
 
14. 01. 01 – акушерство та гінекологія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Харків – 2002
 
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор, Золотухін Микола Семенович, Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, професор кафедри акушерства, гінекології та перінатології факультету післядипломної освіти.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Щербакова Валентина Василівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології №1 доктор медичних наук, професор, Воронін Корнелій Валентинович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології.
Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, м. Київ, кафедра акушерства, гінекології та перинатології
Захист дисертації відбудеться “ 25 ” квітня 2002 року о 13. 30 годин на засіданні спеціалізованої ради Д 64. 600. 01 при Харківському державному медичному університеті (м. Харків, пр. Леніна, 4).
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Харківського державного медичного університету (м. Харків, пр. Леніна, 4).
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Зростання захворюваності цукровим діабетом (ЦД) у світі веде до збільшення кількості вагітних, які страждають на діабет. За даними ВООЗ, поширеність ЦД серед жінок дітородного віку складає 0, 3%. Вагітність у хворих з прегестаційним ЦД становить 0, 2-0, 3% серед всіх вагітностей, а в 2-12% випадків ускладнюється гестаційним ЦД (Солонець М. І., 1998; Wein P. et al., 1997). Вагітність та захворювання ЦД взаємоускладнюють свій перебіг, закономірно приводить до значної кількості оперативних родорозрішень (Богданович В. Л., 1997; Ben Slama C. et al., 1997; Hod M. et al., 1997). Післяпологовий період у породіль з ЦД на фоні значних метаболічних порушень також часто проходить ускладнено. У 18-25% випадків спостерігаються різні ускладнення загоєння післяопераційних ран (Богданович В. Л., 1997).
Одним з важливіших ведучих напрямків в біостимуляції процесів загоєння післяопераційних ран в акушерстві є використання фізичних факторів і, зокрема, магнітних полів (МП)  (Маркі- на Л. П. та співавт., 1997; Хміль С. В. та співавт., 1997; Шлапак О. М., 1997; Железнова Е. Б., 1998; Карпань В. М., 1999; Коротких І. М. та співавт., 1999).
Встановлено, що під впливом перемінного магнітного поля (ПеМП) відмічається швидке зникнення набряку, покращення трофіки та мікроциркуляції, активний ріст грануляційної тканини в рані, рання епітелізація (Демецький О. М. та співавт., 1997; Дев'тов В. О., 1998; Мідленко В. І. та співавт., 1998; Олексієнко О. В. та співавт., 1998).
Поряд з цим знання про механізми благоприємної терапевтичної дії МП на перебіг відновних процесів надто суперечливі або мають характер висновку. Як виявили чисельні клінічні спостереження, ефективність магнітотерапії не завжди висока (Шилов В. М. та співавт., 1997). А деякі автори вказують навіть на погіршення перебігу ранового процесу після застосування МП (Кулієв Р. О. та співавт., 1992).
Суперечливість результатів лікування, цілком імовірно, пов'язана з неправильним підбором хворих жінок без урахування їхнього початкового стану й особливостей перебігу відновних процесів при неускладненому або ускладненому загоєнні рани.
Зараз не викликає сумніву, що на результат гоєння рани має важливе значення реактивність організму. Виявлено, що нормореактивність організму призводить до неускладненого загоєння післяопераційної рани. Напроти, при гіпо- або гіперреактивності спостерігається ускладнений, затяжний перебіг відновних процесів (Меєрсон Ф. З., 1988; Сокрут В. М., 1990, 1991), основним механізмом якого є десинхронізація некротичних й репаративних процесів з прискорюванням чи сповільненням некротичних процесів та відстроченим розвитком репарації (Яблучанський М. І. та співавт., 1990).
Загоєння тканин після пошкодження реалізується через механізми запалення (Малая А. Т., 1990; Сєров В. В. та співавт., 1995), модуляторами якого виступають продукти перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), гормони та інші. Виявлено вплив МТ на вміст цих речовин. Однак, отримані результати демонструють протилежно направлені процеси. Одні дослідники вказують на активацію ПОЛ при дії МП (Бабич В. І., 1996; Милославський Д. К., 1996), інші, напроти, показують інгібуюче ПОЛ, протизапальний вплив МП (Іванов Л. І., 1993; Нікітіна В. В. та співавт., 1997; Рєдкий Ю. К. та співавт., 1998).
Результати загоєння післяопераційної рани суттєво залежать від балансу система – антисистема: ПОЛ – антиоксидантна система (АОС), фракції гормонів крові (Туманова Л. Є., 1996), середньомолекулярних пептидів (СМП), З цих позицій проблема не розглядалась. Це диктує необхідність проведення дослідження впливу ПеМП на співвідношення вказаних систем в крові.
Завдяки вивченню клінічного, біохімічного, гормонального гомеостазу, а також морфологічної картини ран після кесарева розтину у породіль із ЦД виявлені значні зміни вищевикладених показників, що приводило до ускладненого загоєння ран у цих жінок.
Перспективним представляється оптимізація відновних процесів в рані диференційованим підходом через дію на стрес-реакцію породіль, ПОЛ, зміст гормонів, використовуючи специфічні властивості ПеМП.
Зв'язок роботи з науковими програмами,
Фото Капча