Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень у породіль із цукровим діабетом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

процесів у рані. Проведені дослідження дали можливість підтвердити ефективність використання МТ у породіль із вихідною гіперреактивністю, про що свідчать результати клінічних, біохімічних, гормональних, морфологічних досліджень. Отже, застосування МТ після операції кесарева розтину патогенетично обгрунтовано і клінічно ефективно.

 
Висновки
 
Післяопераційний період у здорових породіль після кесарева розтину характеризується помірним підвищенням кортизолу, катепсину-Д, лейкоцитарного індексу інтоксикації, рівня L і ШОЕ в першу добу після операції з наступною їх інволюцією; поступовим зниженням концентрації статевих і тиреоїдних гормонів; двофазною активацією перекисного окислювання ліпідів на фоні високого рівня супероксиддисмутази і каталази; швидким падінням рівня середньомолекулярних пептидів у перші три доби післяопераційного періоду, тобто відновленням балансу система-антисистема, що приводить до синхронізації некротичних і репаративних процесів, які свідчать про нормореактивність породіль і призводить до неускладненого загоєння ран.
На фоні цукрового діабету в породіль після кесарева розтину спостерігається позамежний викид кортизолу в кров із повільною його інволюцією, при цьому відзначається ускладнене загоєння післяопераційних ран, що дозволяє судити про гіперреактивність породіль, що страждають цукровим діабетом.
У породіль, хворих на цукровий діабет при гіперстресі на кесарів розтин, післяопераційний період характеризується надмірним підвищенням у крові катепсину-Д і лейкоцитарного індексу інтоксикації з тривалою інволюцією, вираженим лейкоцитозом і прискореною ШОЕ, дисбалансом статевих і тиреоїдних гормонів; позамежною активацією процесів ліпопероксидації на фоні зниженої активності антиоксидантної системи захисту з підвищенням індексу рівноваги окислювальних систем; високою концентрацією середньомолекулярних пептидів; тривалим перебігом виражених некротичних і більш пізнім розвитком репаративних процесів, що приводить до ускладненого загоєння ран.
Перемінне магнітне поле оптимізує відбудовні процеси в післяопераційній рані у породіль із цукровим діабетом після операції кесарева розтину на фоні гіперреактивності шляхом стабілізації запальних процесів у крові, перекисного окислювання ліпідів, катепсину-Д, зниження рівня кортизолу, через модуляцію антиокислювальних систем захисту зі зниженням індексу рівноваги окислювальних систем; нормалізацію співвідношення гормональних фракцій у крові, наводячи всі значення до таких у нормореактивних породіль із неускладненим гоєнням ран.
 
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
 
Породіллям із ЦД на фоні гіперреактивності показане застосування магнітотерапії з 1 доби після операції кесарева розтину із метою нормалізації відбудовних процесів у післяопераційній рані.
Критерієм добору для лікування даного контингенту породіль може служити рівень кортизолу в крові на 1 добу після операції – 700, 0+0, 31 нмоль/л і вище. При показниках кортизолу нижче 700, 0+0, 31 нмоль/л магнітотерапію проводити не доцільно.
Для лікування породіль із ЦД у післяопераційному періоді застосовувати низькочастотне (частота 50 Гц) перемінне магнітне поле з амплітудою магнітної індукції при пульсуючій формі струму (∩∩) 37, 0+0, 34 мТл, щодня по 20 хвилин на місце післяопераційної рани протягом 5 днів.
Підтвердженням ефективності підібраного лікування вважати зниження рівня кортизолу, лейкоцитозу, ШОЕ, рівня паличкоядерних нейтрофілів, ЛІІ; нормалізацію співвідношення вільно-радикальної й антиокислювальної систем; своєчасний регрес підвищеного рівня катепсину-Д і вмісту середньомолекулярних пептидів із 3-ої доби післяопераційного періоду.
Для оцінки спрямованості впливу магнітного поля на біологічні тканини і контролю ефективності лікування можуть бути використані інформативні показники балансу вільно-радикальної й антиокислювальної систем (Індекс Рівноваги Окислювальних Систем), що розраховувався як відношення суми відносних показників, нормованих до нормальних значень здорових жінок МДА + ДК + ПГЕ/СОД + Ка + АОА.
 
Список опублікованих праць за темою дисертації
 
Астахов В. М., Клєцова М. І., Золотухін М. С. Особливості перебігу післяопераційного періоду у породіль з цукровим діабетом // Медико-соціальні проблеми сім'ї – Т6, №3. – 2001. – С. 48-52.
Золотухин Н. С., Свиридова В. В., Клецова М. И. Магнитотерапия в комплексном лечении ран у родильниц с сахарным диабетом // Медико-социальные проблемы семьи. – Т. 5, №1. – 2000. – С. 38-42.
Особенности заживления ран у родильниц с сахарным диабетом после кесарева сечения / Золотухин Н. С., Свиридова В. В., Клецова М. И., Швиренко Т. В. // Український медичний альманах. – №3. – 2000. – С. 66-67.
Морфологические изменения в послеоперационной ране при проведении лазеротерапии / Свиридова В. В., Швиренко И. Р., Сокрут Е. В., Павлюкова Е. С., Свиридов Н. В., Бахтеева Т. Д., Клецова М. И. // Український медичний альманах – №3, 1998. – С. 95-97.
Применение магнитотерапии в комплексном лечении ран у родильниц / Золотухин Н. С., Свиридова В. В., Клецова М. И., Сокрут Е. В., Швиренко Т. В. // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – Київ. – 1999. – С. 286-290.
Заживление операционной раны при проведении лазеротерапии / Свиридова В. В., Швирен- ко И. Р., Сокрут Е. В., Свиридов Н. В., Клецова М. И. // Актуальные вопросы акушерства и гинекологии: Сб. научн. тр. – Донецк, 1998. – С. 102-104.
Содержание простагландинов Е и F2-альфа в крови при асептическом воспалении на фоне различной реактивности организма / Швиренко И. Р., Свиридова В. В., Сокрут Е. В., Клецо- ва М. И. // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. научн. тр. – Донецк, 1998. – В. 2, Т. 2. – С. 197-200.
Динамика лейкотриена В4 в крови при неосложненном и осложненном асептическом воспалении / Швиренко И. Р., Свиридова В. В., Сокрут Е. В., Клецова
Фото Капча