Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Профілактика та лікування післяопераційних ускладнень у породіль із цукровим діабетом

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Оцінка: 

був присвячений 100-річчю з дня народження академіка АМН СРСР С. С. Горєва (м. Одеса, 2000) ; Конгресі молодих вчених і студентів (м. Одеса, 2000) ; V Міжнародній конференції з квантової медицини: “Діагностичні та лікувальні технології квантової медицини. П'ятиріччя діяльності Донецького шпиталю Сітько-МРТ” (м. Донецька, 2000).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 16 друкованих праць, 4 статті у журналах, рекомендованих ВАК України, 4 статті у збірниках, тезів – 8.
Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 150 сторінках, з них 123 сторінки тексту. Складається з вступу, огляду літератури, матеріалу та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків та практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який нараховує 183 джерела (42 іноземних). Робота ілюстрована 25 таблицями та 13 малюнками (5 аркушів).
 
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
 
Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставлених задач і виявлення особливостей перебігу післяпологового та післяопераційного періодів у здорових і хворих на ЦД жінок було обстежено 130 породіль.
Всі породіллі були розподілені на 4 групи.
1 групу – контрольну, склали 15 здорових породіль, вагітність яких завершилася терміновими, нормальними пологами. В анамнезі у цих жінок не було ні запальних захворювань геніталій, ні екстрагенітальної патології.
2 групу представляли 25 здорових породіль, в яких вагітність закінчилася патологічними пологами шляхом операції кесарева розтину за показниками з боку плоду.
У 3 групу ввійшли 45 породіль, що страждають ЦД, у яких пологи були патологічними шляхом операції кесарева розтину. У післяопераційному періоді ці жінки одержували традиційну загальну і місцеву терапію.
Виділена 4 група – це породіллі, що страждають ЦД, яким на фоні традиційної післяопераційної терапії проводили магнітотерапію в комплексному лікуванні ран після кесарева розтину (45 породіль).
Легкий перебіг ЦД відзначався в 40 жінок, середнього ступеня тяжкості – у 50 жінок. До моменту пологорозрішення у всіх породіль 3 і 4 групи ЦД був у стадії компенсації.
Породіллі контрольної групи в післяпологовому періоді медикаментозну терапію не одержували. Жінкам 2 групи проводили інфузійну терапію в першу добу після операції в об'ємі 600-800 мл у залежності від крововтрати. Переливалися сольові розчини та розчин 5% глюкози. З метою профілактики гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді вводили внутрішньовенно зинацеф 1, 5 г під час операції, потім через 12 год. після неї – 0, 75 г. Крім того, вводилися утеротоніки, проводилася стимуляція діяльності кишечнику. Породіллі 3 і 4 груп одержували інфузійну терапію протягом перших двох діб після операції, об'єм її складав 800-1200 мл у залежності від крововтрати. Внутрішньовенно краплинно вводилися сольові розчини, плазма, альбумін, пентоксифілін, аскорбінова кислота. Антибактеріальна терапія полягала в призначенні антибіотиків протягом 5-7 днів групи синтетичних пеніцилінів. Крім того, породіллі одержували дезагреганти, антиоксиданти, антигіпоксанти, протимікотичні антибіотики. Також як і в попередній групі проводилася вчасно стимуляція діяльності кишечнику, вводилися утеротоніки. У комплекс післяопераційного лікування породіль із ЦД входила дієтотерапія. Корекція глікемії проводилася простим інсуліном “Actrapid” під постійним динамічним контролем кількості цукру в крові. Рівень глікемії був у межах 6-10 ммоль/л, доза вводимого інсуліну коливалася від 10 до 30 о. д. При розвитку ускладнень діабету в післяопераційному періоді проводилася інтенсивна терапія, спрямована на лікування ускладнень.
Всі породіллі після операції одержували місцеве лікування, що полягало в обробці рани 3% розчином перекису водню та розчином перманганата калію, накладенням асептичної пов'язки. Жінки 4 групи одержували ще магнітотерапію рани в комплексному лікуванні ран. Апаратом «АМТ-01 Магнітер» здійснювали контактний вплив перемінним низькочастотним магнітним полем. Живлення електромагнітного індуктора здійснювалося від промислової мережі (синусоідальний струм) із частотою 50 Гц. Амплітуда магнітної індукції при пульсуючій формі струму (∩∩), складала 37, 0+0, 37 мТл. Процедуру проводили цілодобово по 20 хвилин на протязі 5 діб після операції.
У післяпологовому періоді проводили клінічну оцінку стану породіль, при якій враховували температурну реакцію організму і больовий синдром. Температуру тіла вимірювали двічі на день (вранці та ввечері). За наявності лихоманки вимірювали температуру кожні 5 годин. Оцінку больового синдрому проводили за принципом: є біль – немає болю (68) на фоні динамічного знеболювання після операції. Забір крові для гормональних, клініко-біохімічних досліджень проводили до пологів і на 1, 3, 5-6, 9-10 доби після пологів у контрольній групі та післяопераційного періоду в 2, 3, 4 групах. Стрес-реакцію породіль контролювали за рівнем кортизолу, використовуючи РІА набір Інституту біоорганічної хімії АН Білорусі. Ступінь погрішності не перевищував 10%. Для оцінки гормонального фону породіль досліджували динаміку гормонів щитовидної залози та статевих гормонів. Про функціональну активність щитовидної залози судили за рівнем тироксину (Т4) та трийодтироніну (Т3) у плазмі породіль, що визначали радіоімунологічним методом, заснованим на конкурентному імунохімічному аналізі. Для цього використовували набори TOTAL TRIIODOTHYRONINE (TT3) RIA та TOTAL THYROXINE (TT4) RIA – IMMUHOTECH виробництва Czech Republic. Для кількісного визначення естрадіолу (Е2), естріолу (Е3) та прогестерону (ПР) у сироватці крові використовували набори для радіоімунологічного аналізу «in vitro» (РІА-ЕСТРАДІОЛ-ПР, РІА-ПРОГЕСТЕРОН-ПР виробництва Республіки Білорусь).
У клінічному аналізі крові враховували динаміку лейкоцитів (Л) і швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), аналіз лейкограми з обчисленням лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) за Я. Я. Кальф-Каліфом.
Інтенсивність ПОЛ оцінювали за рівнем продуктів ліпопероксидації в крові: паралельно визначали концентрацію
Фото Капча