Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Причини виникнення логістики та етапи її розвитку

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
33
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Обґрунтуйте причини виникнення логістики та етапи її розвитку
2. Задача 1
3. Задача 2
4. Задача 3
5. Задача 4
Список літератури
 
1.Обґрунтуйте причини виникнення логістики та етапи її розвитку
 
Термін "логістика" має давню історію. Ще в Древній Греції він означав "мистецтво роздумів і обчислень"; в Римській імперії-правила розподілу продовольства. Проте, най відомішим є значення, яке отримала логістика за часів правління візантійського імператора Лева VI (889-912 рр.), згідно із яким вона означала військову науку, яка займалася в основному здійсненням чіткої, злагодженої роботи тилу по забезпеченню військ всім необхідним задля отримання перемоги у військовій кампанії.
Таке трактування логістики зберігається до цього часу. Навіть під час недавньої війни в Іраку в ЗМІ часто звучала інформація про те, що функції логістики в міжнаціональних військах забезпечувала Іспанія. Тобто, на Іспанію було покладено обов'язок по забезпеченню американських та союзних із ними військ боєприпасами, зброєю, засобами пересування, їжею, одягом, житлом тощо, тобто усім необхідним для успішного ведення військових дій.
Проте, активне використання військового терміну у чисто економічних цілях почалося з середини 60-х років XX ст., і сталося це із ряду причин:
перетворення ринку продавця у ринок покупця, внаслідок чого загострюється конкурентна боротьба за споживача, що вимагає об'єднання зусиль всіх учасників товароруху (виробництва, оптової та роздрібної торгівлі) з метою створення інтегрованої системи, яка б найбільш повно задовольняла потреби споживачів за рахунок зниження собівартості продукції і підвищення якості поставок;
енергетична криза, яка змусила шукати нові шляхи економії ресурсів, і, відповідно, призвела до зниження собівартості продукції;
науково-технічний прогрес, зокрема комп'ютеризація управління, що дозволило максимально використовувати та опрацьовувати логістичну інформацію, з метою максимальної злагодженості та високої координованості зусиль всіх учасників логістичної системи.
Логістика доволі молода наука, тому трактування поняття логістики викликає істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору щодо етимології поняття «логістика». За однією із них термін «логістика» походить від грецького logistikos – обчислювати, міркувати [11, с. 87], за другою – від французького loger – постачати [7, с. 5]. Однак зустрічаються й інші версії, зокрема, від древньогерманського laubja – склад, зберігання [10, с. 7]. Історично склалися два принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики – у військовій справі й у математиці [10, с. 7-8]. Друге трактування терміна "логістика" у значенні математичної логіки використовані в роботах знаменитого німецького математика Г. Лейбница (1646-1716). Це значення терміну було закріплено на філософському конгресі в Женеві в 1904 р. [8, с. 10]. Як й інші методи прикладної математики (дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі й ін.), логістика поступово стала переходити з військової області до сфери господарської практики. У такий спосіб логістика одержала інший напрям розвитку – економічний. Сьогодні у підприємницькій діяльності та економічній і науковій літературі зарубіжні фахівці виділяють два принципових напрями у визначенні логістики. Один з них пов’язаний з функціональним підходом до руху товарів, тобто управління всіма операціями товароруху, які необхідно виконувати при поставці товарів від постачальника до споживача [13, с. 282]. Інший напрям характеризується більш широким підходом: крім управління товарорухом, він включає аналіз ринку постачальників і споживачів, координацію попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, а також здійснює гармонізацію інтересів учасників процесу руху товарів [13, с. 282]. Сьогодні у зарубіжній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики пов'язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики, тому як саме визначення, так і об'єкти дослідження логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин [10, с. 7-8]. Пропонується розглянути тлумачення поняття «логістика» у табл. 1.
Таблиця 1
Різні тлумачення поняття «логістика»
Визначення поняття «логістика»автор
12
Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних та інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживачаДибська В.В. 
Логістика – наука про управління рухом ресурсівКозловський В. А., Кобзєв В. В., Савруков Н. Т.
Логістика – це сукупність видів діяльності по управлінню потоками продукції, координації виробництва і ринків збуту при певному рівні послуг з мінімальними витратами Heskett J. L. 
Логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до споживачаMagee J.F., Copacino W.C., Rosenfield D.B. 
Логістика – наука управління матеріальними потоками від первинного джерела до кінцевого споживача із мінімальними витратами, пов’язаними з товарорухом та відповідним потоком інформації Авторський колектив під керівництвом Анікина Б. А. 
Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємництваЮнеман Р. 
 
Продовження табл.1
12
Логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків.Сергеєв В.І. 
Логістика – вдосконалення управління рухом матеріальних потоків від первинного джерела сировини до кінцевого споживача готової продукції і пов'язаних з ними інформаційних і фінансових потоків на основі системного підходу і економічних компромісів з метою досягнення синергичного ефектуФедоров Л.С.
Логістика – новий напрям науково-практичної діяльності, цільовою функцією якого є наскрізна організаційно-аналітична оптимізація економічних потокових процесів.Колобов А.А.
Логістика – наука про планування, управління і контроль за рухом матеріальних і інформаційних потоків в будь-яких системахОмельченко І.Н.
Логістика – наука про управління матеріальними, інформаційними і фінансовими потоками.Тунаков А.П.
Логістика – це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв’язками.Крикавський Є.В.
Логістика – наука про організацію спільної діяльності менеджерів різних підрозділів підприємства, а також групи підприємств по ефективному просуванню продукції по ланцюгу «закупівлі сировини - виробництво -збут - розподіл» на основі інтеграції і координації операцій, процедур і функцій, виконуваних в рамках даного процесу з метою мінімізації загальних витрат ресурсівМіротін Л.Б.
Логістика – сукупність способів і методів ефективного управління товарними потоками із забезпеченням найменших витрат і високого рівня організації і здійснення процесів постачання, управління товарним ринком, виробництва і збуту, включаючи і післяпродажне обслуговуванняП’єр Казабан
Мистецтво управління переміщенням військ як вдалині, так і поблизу від ворога, організація їх тилового забезпеченняВійськовий енциклопедічний лексікон
Логістика – це перш за все визначене прогресивне мислення, методологія процесу крізної організації аналітичної оптимізації складних цілеспрямованих, зокрема слабоструктурованих систем, якими можна представляти будь-які організаційно-економічні, виробничо-комерційні, виробничо-господарські і інші подібного роду потоково-процесні види діяльності.Семененко А.
Логістика – це процес управління і планування матеріальними, фінансовими і трудовими потоками, а також інформаційним потоком з метою прискорення фізичного розподілу і мінімізації загальних витрат при постачанні, виробництві і збуті товару.Громовік Б. П.
На підставі таблиці 1 можна зробити висновок, що найбільшого поширення набули управлінські, економічні й оперативно-фінансові аспекти трактування логістики. Також можна відмітити, що одна група авторів трактує поняття логістики як – напрям господарської діяльності, який полягає в управлінні матеріальними потоками в сферах виробництва. 
Інша група авторів розглядає логістику як міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов'язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків 
Зарубіжні автори частіше трактують логістику як процес управління рухом і зберіганням сировини, компонентів готової продукції в господарському обігу з моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку готової продукції споживачу [2, с. 22].
Таким чином, можна зробити висновок, що більшість вчених зв'язує сутність логістики з виконанням функцій менеджменту матеріальних і інформаційних потоків від джерела сировини до місць споживання готової продукції.
Аналіз визначень логістики дає змогу окреслити такі загальні риси поняття логістики:
      - часово-просторова трансформація предмета потоків;
      - інтеграція функцій менеджменту логістичних процесів;
      - супроводження потоків товарів потоками інформації;
      - орієнтація на критерій ефекту і ринкової корисності, пов’язаної з реалізацією поставок, та критерій раціоналізації структури витрат [5].
Основним практичним завданням логістики є забезпечення споживача необхідними товарами в необхідній кількості в потрібний час в потрібне місце з мінімальними витратами, що виникають з рухом та зберіганням матеріалів і товарів, при потрібній якості обслуговування певних споживачів [6, с. 231].
Формування теорії логістики здійснювалось за рахунок поступового синтезу чотирьох концепцій [9, с. 33]:
аналізу загальних витрат. Концепція аналізу загальних витрат (метод "TDC" — total distribution cost, "принцип однієї парасольки") включає всі витрати, обумовлені виконанням логістичних операцій. Було доведено, що в деяких випадках, зростання транспортних витрат при повітряних перевезеннях порівняно з наземним чи морським транспортом перекривається економією на інших елементах витрат (зберігання, навантаження, перевантаження та ін.), що веде до зниження загальних витрат;
системного підходу. Реалізація концепції аналізу загальних витрат привела до розуміння того, що мета логістики може бути досягнута тільки в результаті використання концепції системного підходу. Підприємство починає розглядатися як виробнича система, що складається із певної кількості достатньо автономних підсистем, кожна з яких, в свою чергу, є системою (маркетинг, менеджмент, логістика, фінанси та ін. Взаємозв'язки між фазами матеріального потоку, з однієї сторони, і цільова спрямованість такого потоку, з іншої, обумовили створення логістичної системи. В її рамках забезпечується об'єднання та координація взаємопов'язаних фаз матеріального потоку, контролюються всі аспекти, що мають відношення до переміщення та зберігання матеріалів і продуктів у постачанні, виробництві, фізичному розподілі, вирішуються конфлікти, за рахунок чого досягається мета логістики.
покращення сервісу. Кожний різновид сервісу обладнання характеризується певним набором операцій, величиною витрат, стандартом якості. Концепція покращення сервісу стала потужним імпульсом розвитку та широкого розповсюдження концепції логістики. Вдосконалення логістичної системи стало досягатися за рахунок мінімізації загальних витрат і покращення сервісу обладнання.
уваги до каналів фізичного розподілу. З'явилися рекомендації щодо реорганізації структури управління підприємством. Виник новий підхід організаційного вдосконалення управління матеріальним потоком у сфері розподілу товарів — "управління фізичним розподілом" (physical distribution management). 
Для підприємств, що випускають широкий асортимент виробів, обслуговують велику кількість територіально відокремлених споживачів і мають розвинуту розподільчу мережу, пріоритетом структурних змін вважалась фіксація зусиль на зниженні витрат, що виникають в каналах фізичного розподілу. Акцент пропонувалося зробити на зменшенні надлишкових товарних запасів, використанні прогресивних видів тари, раціональному розміщенні фірмових магазинів, станцій технічного обслуговування, гарантійних майстерень, регіональних складських комплексів, виборі найкращих маршрутів руху і транспортних засобів. Це ставало важливим як з точки зору економізації поставок, так і для забезпечення високого стандарту якості сервісу. 
У рамках відділу управління фізичним розподілом (physical distribu-tion management department), – новий інтегрований підрозділ, – мислювалося об'єднати операції, пов'язані з рухом і зберіганням товарно-матеріальних цінностей, які виконуються в "економічному просторі" між зберіганням готової продукції на території підприємства і сферою споживання.
В останні роки серед західних фахівців у сфері логістики домінує точка зору про те, що в сучасних умовах виробництва удосконалення управління матеріального потоку з орієнтацією тільки на мінімізацію витрат вже не відповідає нагальним потребам. На думку фахівців, управління матеріальним потоком стає оптимальним лише тоді, коли воно базується на логістичній концепції, що тісно пов'язана з активною ринковою стратегією. Таким чином, логістика має бути направлена перш за все на споживача, намагаючись максимально задовольнити його попит [4, с. 6 ].
Логістика є досить молодою наукою, однак вона вже пройшла певний історичний шлях розвитку. Існує декілька підходів до виділення історичних етапів розвитку теорії логістики. У спеціальній літературі можна зустріти різноманітні думки відносно етапів розвитку теорії логістики. Одні виділяють три періоди, другі – чотири, треті – п'ять. При цьому кожний етап характеризується відповідними концептуальними підходами формування систем товароруху. Розглянемо один з підходів [1, 3], який складається з чотирьох періодів становлення логістики (табл.2).
Таблиця 2
Етапи становлення логістики
 
Четвертий етап можна розділити на два під етапи.
Перший під етап четвертого етапу еволюції теорії, періодом значних техніко-технологічних змін логістики, є п'ятиріччя 1980— 1985 рр. Серед них — три найбільш значущих:
—   автомобілізація і модернізація транспорту;
—   поява персональних комп’ютерів;
—   удосконалення засобів зв'язку.
Автомобілізація і модернізація транспорту. У результаті сформувався економічний інтерес до розкриття потенціалу, закладеного в цих прогресивних перетвореннях. Увага була прикута до позитивного вирішення проблем, пов'язаних з переміщенням товарно-матеріальних цінностей. Навіть незначне зниження транспортних витрат, що за даними статистики становить — 5— 10 % обсягу реалізації підприємства, дає швидке зростання прибутку. Вдосконалення транспортної системи стало своєрідним «локомотивом» логістики.
Поява персональних комп'ютерів. Починаючи з 1970 р., цей факт відіграв більш значиму роль, ніж усі інші передумови, разом узяті. Нині комп’ютерною технікою обладнані практично всі під­приємства. Вона забезпечує користувачеві контроль, відстеження і вирішення великої кількості операцій під час координації функцій матеріального потоку.
Удосконалення засобів зв'язку. Взаємовідносини типу «комп'ютер—комп'ютер» зумовили вдосконалення засобів зв'язку. Супутникові космічні системи, забезпечуючи можливість передачі зображення, звуку, письмових повідомлень, дозволяли миттєво зв'язуватися з будь-якою точкою земної кулі. У результаті виникнення нових комунікаційних засобів інформаційний потік став дешевшим, в той час як інші статті логістичних витрат рівномірно збільшувалися. Модернізація засобів зв'язку, сприяючи координації логістичних дій, стимулювала зростання ефективності і популярності логістики.
У 1985 р. Національна рада з управління фізичним розподілом була офіційно перейменована на Раду з управління логістикою. Тим самим формально було визнано розширення простору для логістики.
Другий підетап четвертого етапу еволюції теорії, який почався в 1986 р. і триває до цього часу, є період подальшої інтеграції логістики. Щонайменше через п'ять причин подальша інтергація пов'язана з використанням логістичних систем, у межах яких тільки й мож­ливий високий ступінь координації логістичних функцій. Логістична система підприємства:
—    сприяє автоматизації навантажувально-розвантажувальних і транспортно-складських робіт;
—    володіє потужним потенціалом оптимізації матеріального потоку;
—     забезпечує надійний контроль над кожною логістичною операцією з метою їх просторово-часової синхронізації;
—   узгоджує інтереси постачальника і споживача;
—   дає змогу впроваджувати будь-які новаторські, нетрадиційні рішення.
Оскільки, в економічній літературі можна зустріти кілька підходів до виділення етапів розвитку логістики [9, 12], тому, розглядаючи їх, неважко помітити, що основна відмінність полягає в різному ступені деталізації періодів розвитку логістики, при цьому всі зазначені підходи дають змогу простежити зміну концептуальних підходів до логістики.
Сьогодні значення логістики стає актуальним на підприємстві. Водночас більшість країн, серед яких і Україна, все ще перебувають у фазі фрагментарної логістики.
У найзагальнішому вигляді під ринковою розуміється система виробничих відносин, у рамках якої економічно самостійні підприємці мають можливість здійснювати господарську діяльність на основі конкуренції, вільного вибору продавців та покупців при відповідній динаміці цін. Серед інших є така класифікація видів ринку: ринок продавця і ринок покупця. У першому випадку йдеться про ринок, на якому економічна влада належить продавцеві, і для того щоб укладалися угоди, порівняно більшу активність слід проявляти покупцеві, в другому — економічна влада належить покупцеві і для того щоб укладалися угоди, порівняно більшу активність слід проявляти продавцеві. Ринок продавця характеризується перевищенням попиту над пропозицією, монополією серед продавців, конкуренцією серед покупців, а ринок покупця — перевищенням пропозиції над попитом, конкуренцією серед продавців.
Отже, командна економіка — це по суті ринок продавця, і ринкову трансформацію виробничих відносин в Україні слід розуміти як перехід від ринку продавця до ринку покупця. На ринку покупця успіх приходить тільки до тих продавців, що задовольняють попит. При цьому покупці мають можливість вибирати вироби, що задовольняють їх платоспроможну потребу. Але можливості ринку не безмежні. Він неспроможний гарантувати вирішення всіх соціально-економічних проблем сучасного суспільства. Йдеться не про недоліки, а про обмеженість реальних потенцій ринкового механізму.
Обґрунтовуючи актуальність використання принципів і методів логістики, слід врахувати кардинальні зміни, що відбулися в останнє десятиріччя у сфері реалізації готової продукції. До них можна віднести: перетворення ринку продавця на ринок покупця (для якого характерне перевищення пропозиції над попитом), посилення конкурентної боротьби між суб'єктами господарювання, поступове поширення концепції маркетингу з її «орієнтацією на споживача» і як результат — зростання насиченості, ширини, глибини товарного асортименту. Ускладнилося прогнозування попиту, зросли матеріальні запаси, збільшилися складські і транспортні витрати. Гостро постала проблема раціонального планування постачання, виробництва і збуту, які повинні бути зорієнтовані на задоволення попиту з мінімальними витратами. Виникла необхідність посилити координацію між взаємопов'язаними видами діяльності, тобто організацією виробництва, збуту, закупівель, зберігання і транспортування як єдиного матеріального потоку. Отже, вирішення проблем, що виникли останнім часом, пов'язуються зі збільшенням використання концепції логістики.
Сучасне зовнішнє середовище господарювання підприємств потребує адекватних підходів до управління системами, що реалізують операції по переміщенню і зберіганню в логістичному циклі. Інтерес до логістики зумовлений актуалізацією проблеми виживання та підвищення конкурентоспроможності в умовах ринку покупця, оскільки логістичний підхід є важливою складовою в забезпеченні адаптивності мікроекономічних систем.
Логістика є ефективним методом господарської практики. Оскільки наукові дослідження з конкретних економічних проблем можуть досягнути потрібного рівня обґрунтованості та достовірності лише з урахуванням характеру існуючих виробничих відносин у суспільстві, то доцільно розглянути відповідність методів логістики характеру існуючих виробничих відносин в Україні.
Виробничі відносини — це відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. На відміну від відносин господарювання (господарської практики) і політико-правових норм, що їх регулюють, виробничі відносини є об'єктивними. Вони визначаються характером і рівнем розвитку продуктивних сил і, в свою чергу, зумовлюють специфічні риси інших суспільних відносин — політичних, правових та ін. Але спочатку потрібно розглянути спосіб зв'язку виробництва і споживання.
Нині в Україні товарне виробництво отримало новий імпульс розвитку. Протиріччя товарного виробництва виникають у результаті другої форми суспільного розподілу праці. Виробники виступають як економічно відокремлені, ізольовані юридичні особи. Ринковий зв'язок між ними, внаслідок спеціалізації, може здійснюватися лише в товарній формі. Ринкова форма зв'язку створює таку суб'єктно-об'єктну структуру відносин між вироб­ником і споживачем: «виробник – продукт – товар – цінність - споживач». Відносини вартості виникають тільки в тому випадку, якщо в споживача з'являється ситуація вибору, що породжує необхідність порівняння і визначення споживацької переваги за схемою: «необхідність вибору—порівняння—перевага».
Основним недоліком товарного виробництва є нераціональні втрати живої та уречевленої праці. Значна кількість продуктів праці в межах ринкової форми зв'язку не стають товарними тілами, тобто не задовольняють попиту (не продаються) і, відповідно, виробляються марно. Конкретна праця, затрачена на їхнє виробництво, не проявляється як абстрактна. Витрати живої та уречевленої праці не визнаються суспільством як необхідні і саме ринок здатний забезпечити задоволення найрізноманітніших потреб споживачів.
Вказаний недолік долається шляхом поширення планомірної форми зв'язку виробництва та споживання (укладання договорів на поставку продуктів праці). У цьому випадку виробництво здійснюється на відомий ринок і вже сам факт виготовлення продукту свідчить про безпосередньо суспільний характер праці. Формується нова суб'єктно-об'єктна структура відносин між виробником і споживачем: «виробник – продукт – цінність - споживач». Витрати визнаються суспільно необхідними не на стадії обігу (на ринку), а вже на стадії виробництва. Визначення споживацьких переваг здійснюється до початку етапу виробництва, тобто також не на ринку. Виробляється лише те, на що є замовлення, а отже те, що задовольняє попит. Поширення практики укладання господарських договорів закладає основу формування нових виробничих відносин посттоварного типу. Вихідним від­ношенням виробничих відносин в Україні є синтез безпосередньо суспільної (планомірної) і ринкової форм зв'язку виробництва та споживання.
Отже, виробничі відносини в Україні можуть бути класифіковані як такі, в рамках яких співіснують різні економічні начала — товарна і посттоварна форми виробництва. Відома точка зору, що світова економіка знаходиться у фазі переходу від товарної системи виробництва до системи планомірних зв'язків. При цьому перехідність визначається як єдність та боротьба протилежних начал — ринкової і безпосередньо суспільної форм зв'язків. Дійсність починає переростати економічні межі товарного виробництва, і частка безпосередньо суспільних відносин збільшується. Тому вектор еволюції суспільних форм виробництва спрямовано від товарної форми як загальної форми виробництва до планомірної, а тому безпосередньо суспільної форми зв'язку.
На відміну, наприклад, від маркетингу, який одночасно функ­ціонує в рамках ринкових і планомірних зв'язків, логістика призначена для реалізації тільки планомірних зв'язків, це інструмент їх оптимізації. Операційні логістичні системи, що незалежно від виду ґрунтуються на плані поставок, є формами існування раціонального процесу управління матеріальним потоком підприємства.
Таким чином логістика як ефективний інструмент господарської практики повністю відповідає характеру виробничих відносин в Україні, для яких властиве співіснування ринкових і планомірних форм зв'язку виробництва та споживання. Логістика є іманентно властивим атрибутом сучасних виробничих відносин.
На даному етапі розвитку НТП умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а господарсько-організаційних, тим більше в умовах ринку, —ні. Тому виникнення логістики як засобу виявлення та використання цих резервів цілком виправдане.
Логістика – це сфера діяльності, об'єктом якої є організація та регулювання процесів надходження продукції, що виготовляється від виробника до споживача. Тобто це управління матеріальними ресурсами під час їх закупівлі або виробництва, перевезення, зберігання.
Для здійснення логістичної діяльності використовуються логістичні центри - це складські приміщення, площею більше 10 тис. кв. метрів, в яких використовується спеціальне обладнання для виконання вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання вироблюваної продукції, а також інформаційна система, за допомогою якої виявляються логістичні послуги [1].
Сучасний етап розвитку логістики характеризується створенням великої кількості професійних організацій. Це зв'язано з тим, що мистецтво логістики розвивається настільки стрімко й швидко, що професіоналам приходиться постійно займатися самоосвітою.
Стратегічний напрямок логістики в Україні зумовлений декількома причинами:
1.       Швидким зростанням витрат на будь-які перевезення (викликаним зростанням цін на нафту та енергетичною кризою);
2.       Переорієнтацією від ринку надання послуг до ринку споживача і як наслідок досягнення межі ефективності системи обслуговування і виробництва. Для подальшого просування послуг на ринку стало необхідним зокрема поліпшення роботи в сфері розподілу, що дозволяє знижувати ціну послуг і постачати його точно в термін і потрібної якості;
3.       Розвитком комп'ютерних технологій, що дозволяє здійснювати обробку величезних масивів інформації і обмінюватися даними в реальному часі з мінімальними витратами [2].
Щоб прискорити розвиток логістики в Україні, важливо з’ясувати причини, які стримують її практичне застосування.
По-перше, це відсутність належного державного підходу до проблем логістики, що виявляється як у відсутності відповідної бази, так і у відсутності спеціалістів та центрів їх підготовки. 
По-друге, загальна економічна криза, незавершеність вирішення питання власності, скорочення обсягів виробництва, інфляція гальмують будь-які новації. 
По-третє, відсутній комплексний облік витрат, при якому їх зростання у транспортно-складському господарстві перекривається ефективністю, досягнутою за межами цієї галузі господарства. Разом з тим існуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, поки не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів та служб підприємства. 
По-четверте, логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурі підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства. 
По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками професійної підготовки кадрів. Існує багато й інших причин, ліквідація яких прискорила б впровадження логістики у практику.
У результаті такої мотивації можна говорити про розвиток і поступове впровадження логістики в господарську практику. Звідси на відміну від традиційного управління матеріальними потоками, здійснюваного людьми з давніх часів, при використанні логістичного підходу виділяється категорія «наскрізний матеріальний потік», який стає об'єктом управління з якісними показниками, що контролюються.
Логістика як наукова дисципліна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні необхідно створити розгалужену мережу логістичних утворень, яка в нинішніх кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такі утворення, як ніякі інші, спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках.
 
Завдання 1. Управління запасами з використанням АВС та XYZ аналізу
 
Метод АВС дозволяє контролювати стан запасів. Він заключається в розбитті номенклатури N на три нерівноцінні підсистеми А, В і С на основі формального алгоритму. 
Товари (матеріали) групи А – це небагаточисельні, але найважливіші товари, на які припадає найбільша частина грошових коштів, вкладених в запаси. Розміри запасів за позиціями групи А постійно контролюють, визначають витрати, пов’язані з закупівлею, доставкою і зберіганням.
Товари (матеріали) групи В займають серединне положення у формуванні запасів підприємства і порівняно з групою А вимагають до себе меншої уваги. Тут здійснюється звичайний контроль і збір інформації про запаси, який дозволить своєчасно виявити основні зміни у використанні запасів.
На долю товарів (матеріалів) групи С припадає найменша частина всіх фінансових коштів, вкладених у запаси. Перевірка наявних запасів проводиться лише періодично, наприклад, один раз в 6 місяців.
Порядок виконання завдання покажемо на прикладі.
Вихідні дані для проведення аналізу АВС та аналізу XYZ приведені в таблиці 1. 
Розраховуємо частку окремих позицій асортименту в загальному обсязі запасів. Далі будуємо впорядкований список: асортиментні позиції в порядку спадання частки в загальному обсязі. Після цього шукаємо частку наростаючим підсумком. Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.
Для розподілу аналізованого асортименту на групи А, В і С скористаємося наступним алгоритмом:
•в групу А включаємо 20% позицій впорядкованого списку, починаючи з найбільш значущої;
•в групу В включаємо наступні 30% позицій;
•в групу С включаємо решту 50% позицій.
 
Таблиця 1
Вихідні дані
№ позиціїСередній запас за рік за позицієюРеалізація за квартал
1234
12255532560540573
2975228260267240
33395997600698500
4320841028064
524060809050
617030504040
747020210412064
8680200190190180
92375705665795580
1021050703050
111135305400205205
12800202080
1334070558550
14538017557955602270
151270315335300320
1640510311010092
17500120140130170
18876228228200140
1972301500219016951795
201420305360365390
Разом297267789731465107853
 
Таблиця 2
Аналіз АВС
Первинний списокВпорядкований списокГрупа 
№ пози
ціїСередній запас за позицією, грн.Частка позиції в загальному запасі, %№ позиціїСередній запас за позицією, грн.Частка позиції в загальному запасі, %Частка наростаючим підсумком, %
122807,6622557,59197230А
29503,199753,28145380
3337011,33339511,4233395
43701,243201,0892375
52400,812400,8112255В
61700,571700,57201420
75201,754701,58151270
86802,296802,29111135
923007,7323757,992975
102100,712100,7118876
1112104,0711353,828680С
12800,27800,2717500
134401,483401,147470
14528017,74538018,1016405
1512204,1012704,2713340
164301,454051,364320
175001,685001,685240
188562,888762,9510210
19713023,96723024,326170
2015205,1114204,781280
29726100
 
Побудуємо криву АВС (рис.2). По осі ОХ відкладаємо позиції асортименту в порядку спадання частки в загальному запасі, виражені в процентах до загальної кількості позицій. По осі ОУ відмічаємо частку кожної позиції в загальному запасі наростаючим підсумком, також виражену в процентах.
Рис.2. Крива АВС аналізу
Аналіз АВС дозволяє диференціювати асортимент (номенклатуру ресурсів або асортимент товарів) по ступеню їх вкладу в результат. Принцип диференціації асортименту в процесі ХУZ-аналізу інший – весь асортимент (ресурси) ділять на три групи в залежності від рівномірності попиту і точності прогнозування.
Ознакою, за якою конкретну позицію асортименту відносять до групи Х, У або Z, є коефіцієнт варіації попиту (υ) за цією позицією.
Розглянемо порядок проведення ХУZ-аналізу (рис.3).
 
Рис.3. Порядок проведення XYZ-аналізу
 
Використовуючи вихідні дані (табл. 1), розраховуємо коефіцієнт варіації попиту за окремими позиціями асортименту за формулою:
 (1)
де хі – і-е значення попиту за даною позицією,    – середньоквартальне значення попиту,  n – число кварталів.
Розміщуємо асортиментні позиції в порядку зростання значення коефіцієнта варіації. Поділ асортименту на групи Х, У та Z здійснюємо на основі наступного алгоритму.
Таблиця 3 
Алгоритм розподілу асортименту на групи Х, Y, Z
Група Інтервал 
Х0 ≤ υ < 10%
У10% ≤ υ < 25%
Z25% ≤ υ < ∞
Результати розрахунків представимо в таблиці 4.
Таблиця 4
Аналіз ХYZ
№ позиціїРеалізація за рік, грн.Середня реалізація за квартал грн.Чисельник підкореневого виразуЗначення коренюЗначення коефіцієнта варіації, %Впорядкований списокГрупа
Коефіцієнт варіації№ позиції
12255551,251046,7516,182,9312,93Х
 
 
 
 
 
У
 
 
 
 
 
 
 
Z
2975248,75966,7515,556,2583,72
33395698,75138206,75185,8826,60153,94
432082,573113,5216,3926,25
524070100015,8122,59166,38
6170402007,0717,68208,74
7470122,51009150,2341,00911,27
86801902007,073,721713,36
92375686,2523918,7577,3311,271914,01
102105080014,1428,28416,39
111135278,7526268,7581,0429,07617,68
128030360030,00100,001818,06
133406575013,6921,071321,07
14538013451942450696,8651,81522,59
151270317,562512,503,94326,60
16405101,25166,756,466,381028,28
17500140140018,7113,361129,07
18876199516435,9318,06741,00
1972301795253050251,5214,011451,81
201420355385031,028,7412100,00
 
 
Побудуємо криву ХУZ. По осі ОХ відкладемо позиції асортименту в порядку зростання коефіцієнта варіації попиту в процентах до загальної кількості позицій асортименту, а по осі ОУ – коефіцієнт варіації попиту в процентах (рис.4).
 
Рис.4. Крива аналізу XYZ
 
Побудуємо матричне представлення АВС - ХУZ-аналізу для формування логістичних рішень (табл.5). Номер позиції вибираємо з табл.2 і табл.4.
Таблиця 5
Матриця АВС – ХУZ
ХУZ
А-19, 914, 3
В1, 20, 15, 21811
С8, 1617, 13, 4, 5, 67, 10, 12
 
Для товарних позицій, які входять в групи АХ, АУ і АZ необхідно виробити індивідуальні технології управління запасами. Так для позиції 18 та 11 (група ВУ та ВZ) необхідно розрахувати оптимальний розмір запасу і використовувати технологію доставки “точно в строк” – JIT (just-in-time).
Позицію 19 (група АУ) слід контролювати щоденно. В зв’язку з великими коливаннями попиту необхідно буде передбачити страховий запас. 
Управління запасами за позиціями ВХ, ВУ, ВZ може здійснюватися як за однаковими, так і за індивідуальними технологіями.
Планування запасів за позиціями, які входять в групи СХ, СУ і СZ може здійснюватися на більш тривалий період, наприклад, на квартал, з щомісячною перевіркою наявності запасів на складі.
 
Завдання 2. Проектування логістичного рішення стосовно вибору постачальника
 
Вибір перспективного постачальника (постачальників) з огляду на динаміку товарних ринків є ключовою задачею, керуючись актуальними вимогами змін в світовій стратегії постачання в напрямку “єдиного джерела”. Це означає, що придатність постачальника визначається не тільки ціновими факторами, а й довгостроковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількості і якості виробів, їх наступної (при необхідності) переробки (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини. За цих умов для  оцінки постачальників та їх наступного вибору придатним може бути лише багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації наступного алгоритму:
-формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);
-формування  безконфліктної системи критеріїв (етап 2);
-оцінка важливості (“ваги”) кожного критерію (етап 3);
-оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);
-розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5)
Необхідно здійснити вибір єдиного з чотирьох можливих постачальників А, В, С і Д конкретного виробу. Для цього маємо сформовану систему можливих суттєвих критеріїв:
К1 – ціна виробу;
К2 – віддаль до кінцевого виробника;
К3 – транспортна гнучкість поставки;
К4 – якість виробу;
К5- можливість постачання точно у визначений час (Just-in-time);
К6 – гнучкість стосовно динаміки вимог  до постачальника;
К7- можливість подальшого розвитку виробу;
К8 – можливість подальшої переробки  (утилізації)
і  задану важливість кожного критерію
Таблиця 6
Важливість критеріїв
КритерійВажливість, %Послідовність
К1143
К228
К396
К4261
К5202
К6115
К7124
К867
Задано також експертні оцінки кожного з постачальників.
Розрахувати інтегральний критерій та вибрати  постачальника. Здійснити аналіз отриманих результатів.
Результати обчислень сформуємо у вигляді таблиці 7: Експертна оцінка критерію береться з додатку 3. Зважена оцінка критерію знаходиться за формулою:
 ,    j=1,8(2)
Kj – експертна оцінка j-го критерію,
aj – “вага”  j-го критерію
Розрахунок інтегрального критерію здійснюється таким чином:
 (3)
де n – кількість можливих критеріїв.
Таблиця 7
Оцінка критеріїв для постачальників
 КритерійВажливість критерію %Оцінка критеріїв для постачальника
АВСD
експертназваженаекспертназваженаекспертназваженаекспертназважена
К4267,011,82268,22,1329,32,4185,011,3026
К5206,71,347,51,56,011,2026,31,26
К1145,010,701470,986,010,841450,7
К7128,10,9727,60,9127,010,84128,51,02
К6114,30,4735,70,6276,80,7484,010,4411
К394,20,37850,454,70,4236,40,576
К865,30,3186,010,36066,20,3724,010,2406
К226,30,1268,20,16490,188,50,17
Разом6,137,137,035,71
 
Найбільш оптимальним буде вибір того постачальника, де зведена інтегральна оцінка буде найбільшою. В даному випадку слід віддати перевагу постачальнику В, для якого Кінт=7,13.
 
Завдання 3. Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу 
 
Розрахувати точку беззбитковості діяльності складу на базі економічних показників роботи складу. Точкою беззбитковості (Тб) називається мінімальний обсяг діяльності, тобто обсяг, нижче якого робота підприємства стає збитковою.
Розрахунок точки беззбитковості діяльності складу (як одного з  найпоширеніших елементів логістичних систем) полягає у визначенні вантажообороту, при якому прибуток підприємства дорівнює 0. Розрахунок  мінімального вантажообороту дозволяє визначити мінімальні розміри складу, мінімально можливу  кількість техніки, обладнання і персоналу.
Порядок виконання завдання  покажемо на прикладі (див.табл.8.)
Таблиця 8
Вихідні дані
ПоказникОдиниці виміруЗначення показника
1. Середня ціна закупки товарів, Rгр. од/т5010
2. Коефіцієнт для розрахунку оплати процентів за кредит, k-0,087
3. Торговельна надбавка при оптовій продажі товарів, N%10,4
4. Умовно постійні витрати, Спост.гр. од/рік250100
5. Вартість вантажопереробки, Свгр. од/рік55220
6. Вантажооборот складу, Тт/рік4015
 
Дохід підприємства оптової торгівлі Д (гр. од./рік) залежить від торговельної надбавки N  і  розраховується за формулою:
 
                                         (4)
де Т – вхідний (вихідний) потік, т/рік
     R - ціна закупки, гр. од/т
Прибуток складу П (гр. од/рік) дорівнює різниці доходу Д і загальних витрат Сзаг:
                              (5)
Загальні витрати складаються із умовно-змінних і умовно-постійних витрат:
                    (6)
Постійні витрати не залежать від  вантажообороту складу. До них належать витрати на оренду складського приміщення (Сор), амортизація обладнання (Сам), оплата за електроенергію (Сел.), заробітна плата управлінського персоналу і спеціалістів (Сзп):
       (7)
Змінні витрати залежать від вантажообороту (Т), і включають в себе проценти за кредит (Скр) і вартість вантажопереробки (Св):
                                     (8)
Запаси, які зберігаються на складі, в загальному випадку пропорційні вантажообороту. Вони вимагають оплати за ціною закупки, для чого в банку береться кредит. Розмір процентів за кредит визначається за формулою:
                         (9)
де k- коефіцієнт пропорційності, який залежить від величини запасу і  банківського проценту.
Витрати в цілому складають:
              (10)
У розгорнутому вигляді формулу, для визначення прибутку складу можна  записати таким чином:
                        (11) або                           (12)
В точці беззбитковості:
                                                          (13)
де С в.гр.- вартість вантажопереробки 1 т вантажообороту складу, розрахована за формулою:
                                                                (14)
Підставивши в формулу (12) значення вартості вантажопереробки в точці беззбитковості і прирівнявши праву частину до нуля, отримуємо формулу для розрахунку точки беззбитковості:
                    (15). Звідси:
                              (16)
Підставивши дані з таблиці 8, отримаємо:
  Т/рік
Отже, для того, щоб підприємство оптової торгівлі працювало з прибутком, вантажооборот складу повинен  бути більшим за 3502  т/рік.
 
Завдання 4. Визначення місця розташування і площі розподільчого складу
 
На території досліджуваного району знаходиться 8 магазинів, що торгують продовольчими товарами.
Методом визначення центру ваги вантажопотоку знайти орієнтовне місце майбутнього розташування складу, що постачатиме магазини, та його необхідну площу.
Кількість робочих днів у запланованому році 250; розмір запасу забезпечуватиме оборот магазинів на протязі 60 днів; навантаження 1 м2 площі складу товаром складатиме 20 кг/м2.
Порядок виконання завдання  покажемо на прикладі (див.табл.9.)
Таблиця 9
Вихідні дані
№ магазинуХ, кмY, кмвантажооборот, т/міс
111015
223411
348120
436275
530341
667120
712945
81064530
Всього312188137
Координати майбутнього складу розраховуємо:
 ;  
Ті – товарооборот і-го споживача
Хі; Yі – координати і-го споживача
n – число споживачів.
 
 
Необхідну площу майбутнього складу розраховуємо за формулою
 ,
З – розмір запасу в днях обороту [60 днів],
Д – кількість робочих днів за рік [250 днів],
n – навантаження на 1 м2 площі [0,02],
Т – денний вантажооборот (розраховуємо як суму вантажооборотів магазинів, що обслуговуються,поділену на кількість днів у місяці).
 
Отже,
  м2
Майбутній склад матиме координати (42,14 км; 22,3 км) і площу 54,8 м2.
 
Список літератури
 
1. Альбенов А.У., Федько В.П., Митько О.А. Логистика коммерции. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2001. – 512 с.
2.Аналитика и исследования коммерческой и жилой недвижимости Украины [Электронный ресурс]. Олена Тварковська. Ринок логістики в Україні. Режим доступу –  http://www.socmart.com.ua/ukr/articles/read/7692/Воронкова А.Э., Козаченко А.В., Рамазанов С.К., Хлапенов Л.Е. Современные технологии управления промышленным предприятием. – К.: Либра, 2007. – 256 с.
3.Кальченко А.Г. Логістика : підручник для студ. вузів екон. профілю. – К.: КНЕУ, 2004. – 284 с. 
4.Крикавський Є.В. Логістика для економістів : Підручник для студ. вищ. навч. закладів напряму "Економіка і підприємництво". – Л: "Львівська політехніка", – 2004. – 384 с.
5.Лактионова О.Е. Формирование логистических систем: методология и практика: [монография] / Лактионова О.Е. — Донецк: НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти, 2002. — 319 с.
6.Некрасов А.Г. Оценка эффективности логистических систем [Электронный ресурс] / Некрасов А. Г.  — Режим доступа: http://www.integprog.ru
7.Неруш Ю.М. Логистика. М.: ЮНИТИ, 2013. – 495 с.
8.Неруш Ю.М. Коммерческая логистика. М.: ЮНИТИ, 2011. – 290 с.
9.Основы логистики. Уч. пособие. / Под ред. Л.Б. Миротина, В.И. Сергеева – М.: Инфра-М, 2002. – 200 с.  
10.Окландер М.А. Логістична система підприємства: Монографія. – О.: «Астропринт», 2004. – 312 с.
11.Пономарьова, Ю.В. Логістика : Навч.посіб. для студ. екон. спец. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 191 с.
12.Рубен Р., Боровиков О.В. Використання ABC-аналізу в сфері маркетингу // Маркетинг и реклама. 1999. – № 1. – 395 – 399 с.
13.Смехов А.А. Введение в логистику. – М.: Транспорт, 1993. – 112 с.
14.Семенов Г.А., Гиря М.Г. Еволюція поняття «логістика». Характеристика логістичних систем // Держава та регіони. 2006. – 280 – 289 с.
Фото Капча